представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених цим Законом і пов'язаних із корупційними або пов'язаними з корупцією правопорушеннями, а також представництво у межах компетенції інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
З процесом створення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури були міцно пов'язані перспективи візової лібералізації між Україною і Європейським Союзом[4].
Статус
Спеціалізована антикорупційна прокуратура становить самостійну ланку системи прокуратури України.
САП є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки, печатку.
Призначення на адміністративні посади в САП здійснює Генеральний прокурор за результатами відкритого конкурсу. Призначення прокурорів САП здійснює її керівник за результатами відкритого конкурсу.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура розташовується в службових приміщеннях, які розташовані окремо від інших службових приміщень прокуратури.
До загальної структури Спеціалізованої антикорупційної прокуратури входять центральний апарат і територіальні філії, які розташовані в тих самих містах, в яких розташовані територіальні управління НАБУ.
Керівник САП підпорядкований безпосередньо Генеральному прокуророві України. Він є його заступником за посадою. У САП, крім керівника, є посади першого заступника керівника, заступника керівника, керівника підрозділу, заступника керівника підрозділу.
На службу до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не можуть бути взяті особи, які протягом п'яти років (2011—2015) працювали в антикорупційних підрозділах правоохоронних органів.
Утворення
Наказом Генерального прокурора України Віктора Шокіна від 22 вересня2015 року в структурі Генеральної прокуратури України утворено Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.
Визначено внутрішню структуру Спеціалізованої антикорупційної прокуратури:
управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді
За законом, призначення на адміністративні посади в Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру здійснює Генеральний прокурор за результатами відкритого конкурсу. Організацію та проведення конкурсу здійснює конкурсна комісія, до складу якої входять чотири особи, визначені Радою прокурорів України та сім осіб, визначених Верховною Радою України.
До конкурсу допущено 282[15] кандидати, з яких 232 — нинішні або колишні співробітники прокуратури[16]. Після тестів до співбесіди добрано 128 претендентів, з яких на посаду антикорупційного прокурора претендують 24 особи[17].
27 листопада комісія добрала сімох кандидатів на вищу посаду. Це Роман Говда, Максим Грищук, Анатолій Єжов, Віталій Касько, Володимир Кривенко, Олександр Новіков, Назар Холодницький[18].
Того ж дня комісія методом голосування визначила двох конкурсантів, яких подала Генеральному прокуророві України кандидатами на посаду антикорупційного прокурора:
М. Грищук — набрав 9 голосів, та
Н. Холодницький — набрав 7 голосів.
Робота комісії проходила в атмосфері тиску і скандалів[19].
Назар Холодницький (2017)
Генеральний прокурор Віктор Шокін після бесіди 30 листопада 2015 року призначив Назара Холодницького своїм заступником — керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури[20].
Криза в процесі створення
Створення незалежної антикорупційної прокуратури є однією з ключових вимог для встановлення безвізового режиму поїздок українців до ЄС, а також надання Європейським союзом іншої допомоги Україні. ЄС дав згоду значною мірою фінансувати цей проект.
Наприкінці вересня 2015 року Київ відвідала єврокомісар з питань юстиції, прав споживачів та рівності[en]Вера Йоурова, після чого Європейський союз сформував свою позицію щодо створення антикорупційної прокуратури. Ситуацію, що склалася з формуванням антикорупційної прокуратури, Брюссель назвав неприйнятною, оскільки Верховна Рада при ухваленні законів про запуск Національного антикорупційного бюро змінила їх таким чином, що цей орган перестав буди де-факто незалежним і отримав чіткий зв'язок зі «старою прокуратурою» і генпрокурором особисто[21].
18 вересня 2015 року на засіданні Національної ради реформпрезидентПетро Порошенко заявив, що під час переговорів між Генеральним прокуроромВіктором Шокіним та послом Європейського союзу Яном Томбінським з боку ЄС не було висловлено зауважень щодо представників генеральної прокуратури в конкурсній комісії[22]. Окрім цього стало зрозуміло, що Президент матиме повний контроль над рішенням комісії (контролюючи 7 з 11 її членів) і конкурс може стати лише формальним[23].
7 жовтня 2015 року дипломатична місія ЄС знову оприлюднила заяву, де наголосила, що українська влада повинна «невідкладно зняти обґрунтовані занепокоєння громадянського суспільства та експертів щодо комітету з виборів антикорупційного прокурора», аби забезпечити незалежність цього посадовця. Також озвучено сподівання на затвердження чітких критеріїв призначення та звільнення прокурорів у антикорупційній прокуратурі[25][26].
Ситуація стала ще більш напруженою, коли інтернет-видання «Українська правда|Європейська правда» оприлюднило подробиці службового листування між МЗС, ГПУ і Представництвом ЄС, звинувативши Віктора Шокіна у зриві плану візової лібералізації[27].
Зрештою, 5 листопада 2015 року стало відомо, що ЄС «втратив довіру» до процесу створення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Компанія Hey Group, яка проводила тестування для осіб, що претендували на прокурорські посади, не забажала співробітничати без гарантованої оплати. Через це конкурсна комісія вирішила відкласти початок тестування[28].
6 листопада 2015 року за наказом генпрокурора Віктора Шокіна зі складу конкурсної комісії виключили начальника Головного слідчого управління ГПУ Юрія Грищенка та заступника начальника Департаменту кадрової роботи Миколу Садового. Новими членами конкурсної комісії з добору кандидатів призначили виконавчого віце-президента Конгресу національних громад УкраїниЙосифа Зісельса та голову громадської організації «Всеукраїнська спілка ветеранів АТО» Тараса Ткаліча[10][11]. Юрія Севрука, на якого було найбільше нарікань від громадськості та народних депутатів, відкликано не було[29][30]. Тим не менш, 8 листопада 2015 року Європейський союз дав згоду підтримати процес тестування антикорупційних прокурорів[31][32].
Перезавантаження
21 березня 2024 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура почала діяльність як юридична особа публічного права[33]. До того вона була самостійним структурним підрозділом Офісу Генерального прокурора.
Голова правління Центру протидії корупціїВіталій Шабунін оприлюднив інформацію про те, що працівники САП допустили багато процесуальних порушень поспіль під час подання позову про розірвання договору з офшорним власником Запорізького титано-магнієвого комбінату. Це дозволило останнім захиститися від відповідальності за невиконання своїх інвестиційних зобов'язань[38].
Пізніше Центр протидії корупції звинуватив САП під керівництвом Назара Холодницького у «зливі» принаймні шести резонансних справ[39].
Діяльність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України: правові та організаційні аспекти: монографія / Є. В. Вандін. — Київ: АртЕк, 2017. — 202 с. — ISBN 617-7264-44-5.
.svg){kind=small}
