За́мки Украї́ни — одні з найцікавіших пам'яток історії в Україні. За даними історика Сергія Трубчанінова, в Україні було понад 5000 пам'яток фортифікації[1], проте від більшості з них сьогодні немає й сліду. До нашого часу збереглося 116 твердинь — або лише їх руїн. Найбільше у Тернопільській області — 34[2].
Проміжні позиції займають фортечні споруди, де захисні і житлові (представницькі) функції зрівнялися. Цей процес набув поширення із XVII століття. Тісний зв'язок обох функцій являють фортечні споруди з палацами на подвір'ї, це
Виникають окремі зразки, коли фортечні споруди використовують як підмурки для розкішного палацу з садом бароко (Підгорецький замок — палац, збережений, Вишнівецький замок-палац з садом бароко, де сад і бастіони зникли, а палац значно перебудований).
Вже в XVII столітті виник замок, де житлові і представницькі функції переважали над захисними (Жовківський замок, резиденція короля Яна ІІІ Собеського, палац із садом бароко). В 18 столітті ця функція переважає у зв'язку із суттєвими змінами ведення війни й зменшенням оборонної функції замків. Виникають розкішні палацові споруди, на які лише переноситься назва «замок» через їх розташування на пагорбі з ровом, використанням башт, під'їздного мосту тощо. Найкращими зразками таких замків ΧVΙΙΙ століття в Україні є Корецький замок (суцільна руїна, потребує збереження і відновлення) і палац Санґушків у м. Ізяслав (руїни). Аналоги цього типу замків-палаців збережені в Польщі, Франції, Англії, Голландії, Чехії.
У XIX столітті починають будувати замки в історичних стилях, часто великі за розмірами, з розкішними інтер'єрами і використанням зовнішніх форм історичних замків. Це загальноєвропейський процес, наочною демонстрацією якого є побудова замків, наприклад, у Чехії (Глубока, Ледніце тощо), Словаччині (Жинкови, Бойніцє), Баварії (Ліндергоф, Нойшванштайн тощо).
До добре збережених та найбільших за розмірами фортечних споруд України належить Старий Арсенал, місто Київ, що став зразком урядової фундації під назвою Мистецький арсенал. Будівля розмірами 168×135 м зведена за проектом архітектораЙогана Міллера в стилі класицизм наприкінці XVIII століття.
Збереження пам'яток залежить не тільки від державних заходів, але й від рівня культури наших людей, часто байдужих до своєї історії. Необхідно припинити руйнування наших середньовічних замків, що є визначними пам'ятками європейської цивілізації, адже їх збереження може сприяти поверненню України до європейської спільноти, до якої вона завжди належала[3].
Колись Тернопільська область представляла біля сотні замків — зараз з них залишились лише 34, більшість з яких в руїнах[2]. На Львівщині понад триста населених пунктів, у яких в певний період були збудовані об'єкти оборонного призначення. Велика частина із них не збереглася внаслідок воєнних дій, пожеж, природного і людського руйнування, а також в результаті постійних змін та перебудов[4].
За даними кандидата історичних наук Сергія Трубчанінова, вчені налічують в Україні понад 5 000 пам'яток фортифікації, проте від більшості з них сьогодні немає й сліду.
Деякі існуючі замки
Хотинська фортеця — фортеця XIII—XVIII століття в місті Хотин. Сьогодні на території фортеці розташований Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця». Одне із семи чудес України.
Меджибізький замок — пам'ятка фортифікаційної архітектури XVI століття, виконана у стилі Ренесанс, що знаходиться у селищі Меджибіж. Фортеця внесена до Державного реєстру національного культурного надбання України.
Золочівський замок — замок у місті Золочів. Музей-заповідник «Золочівський замок» — відділ Львівської галереї мистецтв, пам'ятка історії і культури національного значення.
Буданівський замок — фортифікаційна споруда у селі Буданові. В 1956 р., відновлений комплекс запрацював як психіатрична лікарня на 300 ліжок. Вона функціонує тут досі.
Бучацький замок — пам'ятка архітектури всеукраїнського значення, розташований у місті Бучач.
Новомалинський замок — побудований у XIV ст., мав п'ять наріжних п'ятигранних башт, з'єднаних мурами, в'їзну браму і міст через рів.
Сатанівський замок — фортифікаційна споруда в с. Сатанів. Пам'ятка містобудування та архітектури України національного значення.
Скалатський замок — замок в містечку Скалат (Тернопільська область; не плутати із селом Старий Скалат). Розташований у південно-західній частині міста, у заплаві річки Гнилої.
Токівський замок — пам'ятка архітектури місцевого значення, оборонна споруда у с. Токи.
Полонська фортеця — оборонна фортифікаційна споруда, що існувала на території міста Полонного в X—XIX ст.
Чортківський замок — фортифікаційна споруда у місті Чорткові. Служив резиденцією відомих українських магнатських родів Гольських та Потоцьких.
Хустський замок — фортифікаційна споруда, що існувала в 11-18 століттях у м. Хуст.
Фортеця Святої Єлисавети (штерн-шанець). Станом на сьогодні у всій Європі збереглося не більше 10 фортець такого типу, також це єдине в Україні укріплення збудоване козаками що повністю збереглося до наших днів [5].
Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методики аналізу, термінологія, районування: Монографія. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001. — 395 с.
І. С. Пустиннікова. Україна. 101 стародавній замок. Х: «Веста», 2009. — 64 с.: іл.
М. Й. Рутинський.Замковий туризм в Україні. Географія пам'яток фортифікаційного зодчества та перспективи їх туристичного відродження: Навчальний посібник. Київ, 2007, 432 c.
А. В. Иванов. Крепости и замки Южного берега Крыма, 2007