Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Економічні райони України

Економічне районування України за проектами Петра Масляка та Петра Шищенка:

Економічні райони України — територіальна організація та управління господарством України, котре передбачає розподіл території з урахуванням об'єктивних закономірностей територіального поділу праці, формування територіально-виробничих комплексів, етнічних та історичних особливостей регіонів тощо. В країні відсутня єдина загальноприйнята схема районування, існували різні варіанти, котрі базувалися на наявному адміністративному поділі, проте переважна більшість науковців соціально-економічної географії окреслили 9-ть районів.

Загальні показники

Населення,
тис. осіб (2013) 		Валовий регіональний
продукт (2011)[1]
млн грн 		Обсяг реалізованої
промислової продукції (2012)[2]
млн.грн. 		Введення житла (2012)[3]
тис. м² 		Капітальні інвестиції (2012)[4]
млн грн
Карпатський 6 084,1 13,4 % 108 878 8,4 % 67 365,8 6,0 % 2 038 19,0 % 19 619,1 7,4 %
Північно-західний 2 196,9 4,8 % 36 939 2,8 % 24 698,8 2,2 % 543 5,1 % 5 851,8 2,2 %
Подільський 4 018,3 8,8 % 68 236 5,2 % 42 313,4 3,8 % 1 090 10,1 % 11 343,5 4,3 %
Столичний 6 913,8 15,2 % 326 021 25,0 % 120 628,6 10,8 % 3 035 28,2 % 88 937,2 33,7 %
Центральноукраїнський 2 264,1 5,0 % 47 053 3,6 % 41 721,8 3,7 % 261 2,4 % 7 750,1 2,9 %
Північно-східний 5 355,4 11,8 % 152 025 11,7 % 145 727,3 13,1 % 753 7,0 % 26 402,3 10,0 %
Причорноморський 6 995,5 15,4 % 155 159 11,9 % 83 318,6 7,5 % 2 046 19,0 % 39 197,6 14,9 %
Придніпровський 5 093,0 11,2 % 189 545 14,6 % 282 849,6 25,3 % 461 4,3 % 26 717,9 10,1 %
Донецький 6 631,9 14,6 % 218 223 16,8 % 303 786,4 27,2 % 523 4,9 % 37 908,2 14,4 %
Україна 45 553,0 100,0 % 1 302 079 100,0 % 1 115 826,12 100,0 % 10 750 100,0 % 263 727,7 100,0 %

Центри виробництва

Економічна наука
Загальні поняття
Прикладні галузі
Теорії
Методологія
Регіональна
Секторальна
Категорія Категорія • Портал Портал

Промисловість

Докладніше: Промисловість України

Великі металургійні заводи споруджені в Запоріжжі, Маріуполі, Дніпропетровську, Донецьку, нафтопереробні заводи є в Херсоні, Одесі, Дрогобичі, Кременчуці, Лисичанську. На Донбасі і в Придніпров'ї розвинена хімічна промисловість, яка продукує соду, сірчану кислоту, добрива, синтетичні смоли, пластмаси, волокна, шини і різні хімікати.

Україна виробляє також обладнання для важкої промисловості, енергетики (електромотори, турбіни, потужні трансформатори), залізничного транспорту (локомотиви, вантажні вагони), гірничодобувної промисловості (екскаватори, бульдозери, вугільні комбайни), автотранспорту (вантажні машини, автобуси, легкові автомобілі), цивільної авіації (пасажирські літаки, авіаційні двигуни) і сільського господарства (трактори, сільгосптехніка). Крім того, виготовляється широкий спектр побутової, а також комп'ютерної техніки.

Космічні технології і озброєння — важливий напрям розвитку машинобудування України. Військово-промисловий комплекс на початку 1990-х років давав близько 1/4 обсягу промислового виробництва України.

Промисловість будівельних матеріалів виробляє цемент (5 млн т в 1997), залізобетонні конструкції, ізоляційні, облицювальні і стінові матеріали, асбесто-цементні вироби і шифер, силікатне скло, кераміку і фаянс. За період з 1918—1980 близько 62 % всіх капіталовкладень було направлено в будівництво.

Сільське господарство

Докладніше: Сільське господарство України

Сільськогосподарські угіддя займають 42 млн гектарів, або 70 % загального земельного фонду країни. 78,9 % сільськогосподарських угідь — орні землі (рілля) і багаторічні насадження, 13,0 % — пасовища, 8,4 % — сіножаті.

Найвища частка орних земель — у степових районах (70 — 80 %) і лісостеповій зоні. Пасовища зосереджені, в основному, в Карпатах, на Поліссі та в південно-східних степових областях, сіножаті — в долинах річок лісової і лісостепової зон.

Див. також

Посилання

  1. ↑ Валовий регіональний продукт 2004—2011. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 17 вересня 2013.
  2. ↑ Обсяг реалізованої промислової продукції за регіонами за 2012 рік (уточнені дані). Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 17 вересня 2013.
  3. ↑ Прийняття в експлуатацію житла в Україні у 2012 р.[недоступне посилання]
  4. ↑ Капітальні інвестиції за регіонами за 2012 рік. Архів оригіналу за 15 листопада 2018. Процитовано 17 вересня 2013.

Джерела

  • Масляк П. О., Шищенко П. Г. Географія України — Економічні райони України. Економічне районування України
  • Поповкін В. А. Регіонально-цілісний підхід в економіці // Наукова думка. — К., 1993. -С.97.
  • Заставний Ф. Д. Економічні райони України. Реалії та перспективи/ Заставний Ф. Д. — Львів: Апріорі, 2010
  • Коваль Я. В. Регіональна економіка: Навчальний посібник / Коваль Я. В., Антоненко I.Я. — К.: ВД «Професіонал», 2005. — 272 с.
  • Доценко А. І. Адміністративно-територіальний устрій та розселення в Україні / А. І. Доценко. — К., 2003. — 63 с.
  • Паламарчук М. М. Соціальне районування України як основа її адміністративно-територіального устрою//Адміністративно-територіальний устрій України крізь призму інтересів регіону та держави — Харків: Вид-во Харківського ун-ту, 1994. — С.5-6.
  • Долішній М. І., Паламарчук М. М., Паламарчук О. М., Шевчук Л. Т. Соціально-економічне районування України / НАН України. Інститут регіональних досліджень. — Львів, 1997. — 50 с.
  • Федяй Н. О. Стратегічне планування економічного розвитку регіонів України: науково–методичний аспект / Формування ринкових відносин в Україні. — 2012. — № 11. — С. 235—241.

Посилання

Економіка Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


Kembali kehalaman sebelumnya