Портал:Українська музика

Украї́нська му́зика починає свій відлік з часів Київської Русі і в своєму розвитку охоплює практично всі типи музичного мистецтва — народну і професійну, академічну і популярну музику. Сьогодні українська музика в її багатоманітті звучить в Україні та далеко за її межами, вона продовжує розвиватись в народній та професійній традиціях, вона є предметом вивчення науковців.

Музичність та співучість є одними з характерних рис українського народу, музичні традиції на території сучасної України сягають прадавніх часів. Знайдені київськими археологами в околицях Чернігова музичні інструменти — тріскачки з бивнів мамонта датують віком 20 тисяч років. До того ж періоду відносять флейти, знайдені на стоянці Молодове (Чернівецька область)

Ансамбль традиційної музики «Буття» — український музичний колектив, який продовжує традицію автентичного співу, гри на музичних інструментах та танцю, що нині припинила своє існування у природному середовищі. Учасники колективу намагаються відтворити звучання традиційних сільських ансамблів або якомога точніше реставрувати його.

Створений у 2000 р. Основою складу є сім'я Бутів. Колектив виконує інструментальну музику, пісні із супроводом і без нього. Репертуар включає традиційні весільні награвання, супровід до танців, ліричні пісні, жартівливі пісні, балади, чумацькі, солдатські і рекрутські пісні, а також колядки й щедрівки.::::::::::::::::читати далі

І́гор Васи́льович Кондратю́к (* 14 березня 1962, с. Пригір'я (Ландау) Високопільського району Херсонської області) — український телевізійний ведучий, продюсер, шоумен.

Народився 14 березня 1962 року у колишній німецькій колонії, яку перейменовано на село Пригір'я Високопільського району Херсонської області. Із золотою медаллю 1979 року закінчив Каланчацьку середню школу № 1. 1984 року закінчив фізичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (спеціалізація — оптика твердого тіла).::::::::::::::::читати далі

'Андрі́й Ві́кторович Кузьме́нко (псевдонім — Кузьма; нар. 17 серпня 1968, Самбір, Львівська область — пом. 2 лютого 2015, Лозуватка, Дніпропетровська обл.) — український співак, письменник, телеведучий, продюсер, актор. Лідер гурту «Скрябін».

Народився 17 серпня 1968 року в Самборі Львівської області. Опісля його родина переїхала у м. Новояворівськ, де він і почав свій творчий шлях. У дитинстві мріяв стати водієм сміттєвоза. Мати була вчителькою музики, Андрій закінчив музичну школу по класу фортепіано. Закінчив факультет стоматології, йому було це нецікаво, однак довчився на прохання батьків..::::::::::::::::читати далі

Гайта́на Ессамі́ (мовою лінґала Gaita-Lurdes Essami; Ґайта-Лурдес, у перекладі з лінґала — «сильна і велика») (нар. 24 березня 1979, Київ, Українська РСР, СРСР) — українська співачка та автор пісень конголезького походження, яка поєднує у своїй творчості манеру соул виконання з танцювальною стилістикою пісень, що включають елементи джазу, блюзу, фанк-, соул- та фолк- музики. Вона є автором більшості власних пісень.

Народилась 24 березня 1979 у Києві. До п'яти років жила у Республіці Конго, звідки родом її батько, розмовляла лише французькою та мовою лінґала. Потім разом з мамою повернулась до України. Батько Гайтани досі мешкає у Браззавілі, займається транспортним бізнесом і з дочкою бачиться рідко.::::::::::::::::читати далі

Джама́ла або Jamala (справжнє ім'я — Суса́на Джамаладі́нова; крим. Susana Camaladinova; 27 серпня 1983(19830827), Ош, СРСР) — українська та кримськотатарська співачка і кіноакторка. Має також вірменське коріння. Переможниця конкурсу «Нова хвиля 2009».

Дитинство Джамали пройшло в Криму, в селі Малоріченське, що під Алуштою. Вона виросла в родині музикантів — мати працювала викладачем у музичній школі, а батько — диригент за освітою. Тут вчилася з 1992 в музичній школі № 1 (м. Алушта) за класом фортепіано, яку закінчила в 1998 році. .::::::::::::::::читати далі

VovaZIL'Vova (Вова зі Львова, справжнє ім'я: Володимир Ігорович Парфенюк; *30 грудня 1983, Львів) — український виконавець у стилі реп.

Володимир Парфенюк народився 30 грудня 1983 року у місті [[Львові ]]. За три роки після його народження вся сім'я переїхала в район Сихів (південний схід Львова). Писати пісні Володимир почав з 2002 року, у 2005 році почав читати реп. Також у 2005 році стає ведучим шоу VovaZIL'Vova на каналі M1, де він обговорював американських реп-виконавців і показував їхні кліпи. Проєєкт проіснував до 2007 року. У 2006 році вийшов його перший альбом «Вино, кобіти, патіфон». У жовтні 2007 року з'являється його другий альбом «ЙОЙ #1»..::::::::::::::::читати далі

Ілла́рія (справжнє ім'я: Катерина Прищепа^[1]) — українська співачка, композитор та поетеса; солістка власного музичного проєкту ILLARIA.

Народилася 6 грудня 1986 року у Києві. Має українське та грецьке коріння.^[2]

Співати та писати музику почала змалку. Під час навчання в Київському інституті музики імені Р. М. Глієра досліджувала український фольклор, світові музичні набутки та брала участь у різноманітних мистецьких проєктах. Вже відтоді Ілларія виявляла схильність до етнічної музики. Вихід пісні «Вільна» влітку 2006 року остаточно закріпило її уподобання, окресливши її власний оригінальний стиль. За рік презентувала свій промо-диск «Рано», до якого увійшли 4 авторські твори.^[3].::::::::::::::::читати далі

Миха́йло Мі́нський (справжнє прізвище: Спірін (Спірідонов) Михайло Григорович, * 12 серпня 1918, Тихий Пльос, нині: Бугаєво Катайського району Курганської області Росії — † 9 жовтня 1988, Зволле, Нідерланди) — український концертно-камерний і оперний співак-баритон. Соліст та диригент Хору донських козаків Сержа Жарова.

Михайло Мінський рано почав захоплюватися музикою і співом та грати на баяні. З 1935 року навчався на Робітничому факультеті, потім студіював геологію в Казанському університеті — і одночасно вчився співу у вокальному відділенні технікуму. У 1941 році він став членом Академічного хору, де його помітила М. В. Владімірова, запропонувавши йому навчатися у Консерваторії ім. П. І. Чайковського. Проте ці плани розвіяла війна. М.Мінського забрали до Червоної армії. Як військовополонений, він опинився на українських землях, де й захопився українською народною піснею та музикою. Коли Мінський працював на примусових роботах біля кордону з Угорщиною, виявилося, що його господар є співаком Хору донських козаків Платова. Саме від нього Мінський дізнався про Хор донських козаків Сержа Жарова..::::::::::::::::читати далі

Соломі́я Амвро́сіївна Крушельни́цька гербу Сас< (нар. 23 вересня 1872, с. Білявинці, Бучацький район, Тернопільська область — пом. 16 листопада 1952, Львів) — українська оперна співачка, педагог. За життя Соломія Крушельницька була визнана найвидатнішою співачкою світу.^{[джерело?]} Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна» XX століття. Співати з нею на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін. Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував співачці свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй». Успіхи Крушельницької на оперних сценах світу були успіхами і визнанням української музики й мистецтва..::::::::::::::::читати далі

Григо́рій Гу́рійович Верьо́вка (нар. 13 (25) грудня 1895(18951225), Березна — пом. 21 жовтня 1964, Київ) — український композитор і хоровий диригент, педагог.

Народився в українській родині в козацькому містечку Березному на Чернігівщині. 1916 закінчив Чернігівську духовну семінарію. 1918–1921 навчався в Київському музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка по класу композиції у Болеслава Яворського, диригування — в Олександра Орлова. 1933 закінчив інститут екстерном.

Від 1919 року працює як організатор і керівник самодіяльності, викладав хорове диригування у музично-навчальних закладах Києва..::::::::::::::::читати далі

Євге́н А́вгустович Риб (пол. Eugeniusz Ryb; нар. 1 липня 1859(18590701), Варшава — пом. 15 березня 1924, там само) — український композитор, скрипаль та диригент польського походження.

Закінчив Варшавський музичний інститут за класом скрипки Аполінарія Контського^[pl]. Потім поступив до Санкт-Петербурзької консерваторії, яку закінчив за класом скрипки Леопольда Ауера у 1883 році та класом теорії композиції М. А. Римського-Корсакова у 1885 році. З 1885 року викладав теорію композиції у Київському музичному училищі київського відділення Імператорського Російського музичного товариства..::::::::::::::::читати далі

Олег Романович Левицький (* 18 серпня 1968, м. Чернівці) — саксофоніст, член українського джаз-рокового гурту «Брати Блюзу»

Олег Левицький народився 18 серпня 1968 року у м.Чернівці.
У 1989 році закінчив Калуське культурно-освітнє училище (м. Калуш Івано-франківської області).
В 1991 році разом з братом Мирославом узяв участь у заснуванні музичного гурту «Брати Блюзу».
В цьому ж році, у фестивалі «Зірки Прикарпаття» (м. Івано-Франківськ), одержує Ґран-прі за віртуозну гру на саксофоні.
Через два роки визнаний одним з найкращих музикантів фестивалю «Червона рута-93» (м.Донецьк), а в складі гурту «Брати Блюзу» одержує Ґран-прі.
.::::::::::::::::читати далі

Володи́мир Самí́йлович Го́ровиць (*1 жовтня 1903, Київ — †5 листопада 1989, Нью-Йорк, США) — український радянський та американський піаніст 20 століття, «король королів піанізму»^{[джерело?]}.

Народився в Києві, в родині відомого, авторитетного та заможного київського інженера Самуїла Горовиця. Родина мешкала в Києві ще з 1850-х років. Підґрунтям заможного життя була діяльність діда піаніста — київського купця 1-ї гільдії Йоахима Горовиця — відомого в Києві мецената.

Перші кроки в музиці Володимир зробив за допомогою матері — Софії Горовиць (Бодик), яка 8 років навчалася в Київському музичному училищі в класі директора училища, видатного викладача-піаніста Володимира Вацлавовича Пухальського.::::::::::::::::читати далі

Степан Олексійович Сабадаш (*5 червня 1920, Ванчинець — †25 серпня 2006) — український композитор, диригент, музикант, хормейстер.

Народився 5 червня 1920 року в селі Ванчинець (нині Новоселицького району Чернівецької області). З дитинства захоплювався музикою, співом. З 13 років навчався гри на скрипці у регента церковного хору Івана Кіріяка. За порадою останнього в 15 років почав самостійно навчатися грі на трубі і вже через півроку був прийнятий до професійного духового оркестру села Ванчиківців..::::::::::::::::читати далі

Василь Іванович Лютий, також Живосил Лютич (народився 31 липня 1973(19730731) у місті Звенигородка Черкаської області) — український бандурист, народознавець, композитор, автор понад 300 музичних творів.

Навчався у Звенигородській, Черкаській № 1 та Ватутінській дитячих музичних школах. У 1988 вступив до Київського державного вищого музичного училища імені Р. М. Глієра на відділ народних інструментів. Після закінчення училища працював у місті Черкаси. Навчався в Українському Державному Педагогічному Університеті ім М.Драгоманова. Навчався у Сумському Державному Педагогічному Університеті ім. А. С. Макаренка та закінчив магістратуру при ньому. .::::::::::::::::читати далі

Ю́рій Євге́нович Рибчи́нський (нар. 22 травня 1945, Київ) — український поет, драматург, сценарист, заслужений діяч мистецтв України (1995)^[4], народний артист України (2000)^[5], один із основоположників сучасної української естрадної пісні.

Народився 22 травня 1945 року в Києві, в старовинному районі міста — Поділ.

У 1967 році закінчив Київський університет ім. Т. Шевченка.

З 1998 по 2000 рік — Радник Президента України з питань культури..::::::::::::::::читати далі

В'ячесла́в Володи́мирович Хурсе́нко (*1 червня 1966, Луцьк — †8 вересня 2009) — український співак, композитор, автор-виконавець. Автор відомих пісень «Соколята», «На острові чекання», «Сповідь», «Панує ніч», «Я тебе розлюбив», «Віра, Надія, Любов», «Шалений час», «До рідного дому», «Ковток вина».

Народився у с.Вербка Ковельського р-ну Волинської обл. . У Луцьку закінчив музичну школу й училище. Також здобув медичну освіту за спеціальністю фельдшер-акушер.

Починаючи з дев'яностих років минулого століття, став відомий, як співак, композитор (зокрема, завдяки участі у фестивалі «Оберіг»), висококласний віолончеліст.Хурсенко В'ячеслав Володимирович

Олекса́ндр Іва́нович Некра́сов (16 грудня 1946, Красний Кут Саратовської області Росії) — український композитор, науковець, педагог, музичний критик та громадський діяч. Член Національної спілки композиторів України (1979), Національної всеукраїнської музичної спілки (1992), Національної спілки журналістів України (2005); доцент (1991), заслужений діяч мистецтв України (1995), професор (1996); нагороджений медаллю (1970).::::::::::::::::читати далі

• Гебель Олександр Робертович — започаткував 26 січня 2025 користувач YarikUkraine

• Ярун Владислав — започаткував 26 січня 2025 користувач Alchemist KELSK

• Павло Гуменюк — започаткував 25 січня 2025 користувач Андре Пастіс

• Нью-йоркський український хор «Думка» — започаткувала 25 січня 2025 користувачка Alice Redhotroof

• Я-Рек — започаткував 22 січня 2025 користувач Yarek78

• Марійка Кузьма — започаткував 20 січня 2025 користувач Perohanych

• Задорожна Віта-Вікторія Миколаївна — започаткувала 19 січня 2025 користувачка Віта-Вікторія Миколаївна Задорожна

• Скубак Сергій Сергійович — започаткував 19 січня 2025 користувач Леонід Панасюк

• Юзвик Сергій Володимирович — започаткував 16 січня 2025 користувач 38.51.241.42

• Литвинова Ольга Устимівна — започаткував 16 січня 2025 користувач Kamelot

• Левчак Роман Богданович — започаткував 15 січня 2025 користувач Леонід Панасюк

• Mental Torment — започаткував 15 січня 2025 користувач Crash2032

• Литвиненко Олександр Андрійович — започаткував 14 січня 2025 користувач Kamelot

• Коваль Петро Андрійович — започаткував 13 січня 2025 користувач Kamelot

• Литвиненко Анна Олексіївна — започаткував 13 січня 2025 користувач Kamelot

• Капунов Анатолій Іванович — започаткував 12 січня 2025 користувач Kamelot

• Чайковська Любов Костянтинівна — започаткував 10 січня 2025 користувач Yakudza

• Крутий заміс — започаткував 7 січня 2025 користувач Марія Самовол

• Лілу45 — започаткував 6 січня 2025 користувач Tarasssst

• Олійник Юрій Тимофійович — започаткував 5 січня 2025 користувач Леонід Панасюк

• Кажанна — започаткував 5 січня 2025 користувач Nzrkvc

• LUMIERE — започаткував 4 січня 2025 користувач VollyM

• REIVA — започаткував 3 січня 2025 користувач MyGodIstheSun

• Креонт (опера) — започаткував 2 січня 2025 користувач Perohanych

• Башняк Леся Іванівна — започаткував 30 грудня 2024 користувач Jbuket

• Зоря (альбом) — започаткував 29 грудня 2024 користувач Yakudza

• Софія Шкідченко — започаткував 29 грудня 2024 користувач Idolybloom

• Остапенко Лілія Володимирівна — започаткував 28 грудня 2024 користувач Yakudza

• Єва Пілатова — започаткував 26 грудня 2024 користувач Yakudza

• Войнаровський Юрій Васильович — започаткував 24 грудня 2024 користувач ANT1R00K1E

Сергі́й Сергі́йович Проко́ф'єв (нар.11 (23) квітня 1891(18910423), маєток Сонцівка — пом.5 березня 1953, Москва) — український композитор, автор 8 опер, 7 балетів, 7 симфоній та багатьох камерно-інструментальних творів, а також музики до кінофільмів. Лауреат Сталінської премії (1943, 1946 — тричі, 1947, 1951).

Народився в маєтку Сонцівка Бахмутського повіту Катеринославської губернії (нині це село Сонцівка Покровського району Донецької області в Україні). Його батько Сергій Олексійович Прокоф'єв був управителем маєтку. У віці 13 років вступив до Петербурзької консерваторії, де навчався композиції в А. Лядова, Миколи Римського-Корсакова, О. К. Глазунова, Я. Вітола.

1909 року закінчив консерваторію як композитор із посередніми оцінками (головним чином через творчі непорозуміння з професурою, що дотримувалася академічного напрямку в музиці) і продовжив навчатися у консерваторії як піаніст у А. М. Єсипової.

1914 року закінчив консерваторію як піаніст зі своїм 1-м концертом для фортепіано з оркестром, отримавши найвищу оцінку та гран-прі — рояль. У консерваторські роки Прокоф'єв також займався диригуванням у Н. Черепніна, зав'язав дружні стосунки з Н. Мясковським і Б. Асаф'євим..::::::::::::::::читати далі

Брати́ Гадю́кіни — культовий український рок-гурт, створений 1988 року у Львові; першими з українських рок-команд здобули популярність на теренах колишнього СРСР і пострадянському просторі. «Гади» випустили 4 студійні альбоми, 4 концертні альбоми та 2 збірки хітів. Крім цього, була величезна кількість концертів та участь у фестивалях по всьому світу. Гурт припинив концертну діяльність в 1995 році і возз'єднався в 2006 році для концерту в київському «Палаці спорту», який зібрав 15 000 глядачів — абсолютний рекорд для українських музикантів. Група виникла в січні 1988 року в надрах Львівського рок-клубу. Тоді музиканти виконували припанковані російськомовні рок-н-ролли з іронічним підтекстом. Першим лідером був Олександр «Шуля» Ємець — саксофоніст, автор музики і текстів.::::::::::::::::читати далі

Називний відмінок (NazVId)  — український гурт з міста Тернопіль.

Гурт засновано у 2005 році.

За час роботи Називний відмінок був учаснком фестивалів: "Бескиди 2007", "Червона рута' 08" (лауреати відбіркового туру в жанрі акустичної музики), "Срібна підкова", "Лемківська ватра" (Польща, Ждиня), "Лемківські дзвони", "Рейвах нова генерація"^[6], "Креатиff парад", "Підкамінь"^[7] та ін.

Основними авторами текстів та музики є керівник гурту Віталій Кічак та солістка гурту Оксана Кічак, а твори у виконанні гурту можна неоднарозово почути в радіоефірах та під час мистецьких заходів міста Тернополя, краю. .::::::::::::::::читати далі

Брати Блюзу – український музичний гурт, заснований у 1992 році. Переможець (Ґран-прі) фестивалю «Червона рута» в Донецьку (1993)

Створений 1992 року братами з Калуша Івано-Франківської області - Мирославом і Олегом Левицькими.
.::::::::::::::::читати далі

Арніка — українська естрадна група у Львові. Популярність у 1970-х роках. Пісні українською мовою. Перший музичний керівник Володимир Кіт. Лауреат Всесоюзного телевізійного конкурсу «Алло, ми ищем таланты», лауреат Республіканського фестивалю пісні (м. Хмельницький), дипломант Державного комітету Ради Міністрів УРСР з телебачення та радіомовлення.

Група записала на Всесоюзній фірмі грамзапису «Мелодія» 4-платівки -міньйон з українськими народними піснями «Чорні очка, як терен» і «Чорна рілля ізорана» в обробці Віктора Морозова, а пізніше -«Марія», «В Самборі» та інші..::::::::::::::::читати далі

«RIZUPS» (укр. «Різапс») — український хіп-хоп гурт, заснований 23 жовтня 2007 року. На цей час, до складу входять двоє учасників: Назар-Хайдар Хассан (Хас) та Мар'ян Сакалюк (Марік).

Гурт «RIZUPS» був створений 23 жовтня 2007 року, в складі якого було 5 учасників. Згодом іх стало всього двоє: Сакалюк Мар'ян («MARIK from RIZUPS»), Хассан Назар («HAS from RIZUPS»). Назва гурту походить від афро-американського «RAZE IT UP», що означає «повстань». Після деяких перефразувань виникла назва «RIZUPS». До неофіційного складу гурту входять: Чериба Богдан (музичний директор), Тарас Косцьов'ят (фотограф), партнерами по творчості є Мухар Володимир («RDStudio»), Лозинська Таня, Олександр Федорович («QUANT»), Ярина Прокопчук («Ya Ra») нью-метал-гурт «Sample Rate»..::::::::::::::::читати далі

Танок на майдані Конґо

Русичі — український фольк-рок- і фанк-гурт з міста Білгород-Дністровський (Одеська область).

Перший виступ відбувся 2005 року.

Метою творчої формації гурту є популяризація народної музики, донесення до широкого загалу слухачів великого обсягу музичної творчості, яка сягає своїм корінням в глибоке та сильне своєю енергетикою минуле. В основі репертуару давні мелодії з елементами сучасних гармоній та ритмів. Жанри: фолк, рок, фанк, диско, реґі, панк і елементи джазу.

2009 року група представляла Україну на одному з найбільших фестивалів світу — Przystanek Woodstock ::::::::::::::::читати далі

Державний академічний Волинський народний хор був створений у місті Луцьку при Волинській обласній філармонії в 1978 році. Одним з організаторів та першим художнім керівником колективу був композитор, народний артист України Анатолій Пашкевич. З 1989 по 1993 роки колектив працював під керівництвом відомого балетмейстера, заслуженого артиста України А. Й. Іванова. З 1989 року і по сьогоднішній день головним диригентом, а з 1993 року і художнім керівником Волинського народного хору є заслужений діяч мистецтв України Олександр Олександрович Стадник. .::::::::::::::::читати далі

• https://luliq.com - новинки сучасної української музики, підібрані найсвіжіші комозиції, відеокліпи та альбоми вітчизняних музикантів будь-якого жанру із рецензією на музичні твори
• http://www.uaestrada.org/ - Сайт про українську естраду 50-х - 90-х років: величезна кількість записів для прослуховування і скачування, інтернет-радіо, фотоальбоми, відео, статті, дискографія
• http://www.pisni.org.ua/songlist/ – Сайт з величезною кількістю текстів українських пісень, також є мінусівки, ноти, акорди, дещо з аудіозаписів
• http://www.plastinki.in.ua/ - Music Ocean – Сайт з платівками ансамблів і гуртів СРСР та української діаспори
• http://toloka.to/ - toloka.hurtom.com – Український торрент-трекер, на якому викладена велика кількість альбомів наших виконавців
• http://www.ukrmusic.org/ -ukrmusic.org – Портал української музики та звукозапису: каталог платівок з вітчизняною музикою та інформація про гурти/співаків
• ournotes.in.ua – Сайт з нотами українських композиторів
• nashe.com.ua – Сайт з текстами українських пісень
• minus.lviv.ua – Сайт з мінусовками українських пісень
• kampot.org.ua – Сайт “Таємна Січ” з величезною кількістю альбомів української музики
• proridne.com – Слова, ноти і відео українських народних пісень
• sssrviapesni.info – Сайт про радянські вокально-інструментальні ансамблі, є багато українських, можна скачувати аудіозаписи і дещо з відео
• share.net.ua – Форум, на якому викладено багато альбомів з українською музикою
• ukrsong.narod.ru – Сайт про оперних та естрадних співаків минулих літ
• files.ukraine.ck.ua – Величезний сервер з українською музикою
• vulyk.ua – Сайт, на якому можна слухати пісні онлайн
• mp3forum.com.ua – Ще один форум, на якому багато української музики
• http://radiokultura.org/programs/item.html?prog_id=119

• Грінченко М. Історія української музики. — К.,1922; Нью-Йорк, 1961
• Білокопитов О. Композитори радянської України — Х.,1934
• Железный А. И. Наш друг — грампластинка. — Київ, 1989.
• Довженко В. Нариси з історії української радянської музики, в 2-х томах
• Архімович Л., Каришева Т., Шеффер Т., Шреєр-Ткаченко О. Нариси з історії української музики, в 2-х томах. — К., 1964
• Мала українська музична енциклопедія. Упорядник О.Залеський — Мюнхен, 1971
• Історія української музики в 6-ти томах під ред. М. М. Гордійчук і ін. Т.1,2 — К.1989; т.3 — К.,1990; т.4 — К.,1992; т.5 — К.,2004
• Шульгіна В.. Музична україніка: інформаційний і національно-освітній простір: Дис. д-ра мистецтвознавства: 17.00.01 / Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського. — К., 2002
• Ольховський Андрій. Нарис історії української музики. — К.: Музична Україна, 2003.
• Муха Антон Композитори України та української діаспори. — К.: 2004. — ISBN 966-8259-08-4
• Корній Л. Історія української музики, част. 1: Від найдавніших часів до сер. XVIII ст.; част. 2: 2 пол. XVIII ст.; част. 3: XIX ст. Київ — Харків — Нью-Йорк 1996, 1998, 2001. 315, 387, 479 c.

«Їхав козак за Дунай» — український романс, який написав козак Харківського полку, філософ, поет Семен Климовський. Пісня настільки популярна, що вважається народною.

Пісню «Їхав козак за Дунай» співали вже в середині XVIII століття в тому числі й у Санкт-Петербурзі.

Сюжет твору навряд чи варто прив'язувати до якоїсь історичної події. Хоча окремі дослідники відзначають можливість того, що пісня була написана козаком харківського полку як враження від невдалих турецьких походів Петра I, перший з яких відбувався в 1710 році, приблизно в час створення пісні. Герой не дуже впевнено обіцяє повернутись через три роки. Досить точно означено тривалість всіх тих походів.::::::::::::::::читати далі

Нижче подано повний список творів Миколи Лисенка (1842—1912). Джерела, на основі яких складено список, подано у розділі Джерела.

За винятком музично-драматичних, вокальні твори Лисенка тут згруповано не за жанровими ознаками, а за основними тематичними блоками. Для огляду основних творів Лисенка за жанровими ознаками зверніться до статті Микола Лисенко.

Опери

• «Гаркуша» (лібр. Михайла Старицького за п’єсою Олекси Стороженка) (1864, незакінчена)
• «Андрашіада» (лібр. М. Старицького і М.Драгоманова) (1866—67, музика не збереглася)
• «Чорноморці» (лібр. М.Старицького за п'єсою Я.Кухаренка, 1872).::::::::::::::::читати далі

«Червона рута»— регулярний (кожні два роки) український молодіжний музичний фестиваль.

Перший фестиваль «Червона Рута» відбувся 17-24 вересня 1989 року у м. Чернівці. Попередні відбіркові конкурси відбувалися у кількох містах, не обов'язково обласних центрах. Так, наприклад, відбірковий конкурс по Черкаській області проходив у міському будинку культури м. Умань Черкаської області. Перемогу у цьому відбірковому конкурсі, а заодно і путівку до м. Чернівці, отримали черкащани Едуард Драч, Кость Павляк, рок-гурт «Екологія» (керівник — Геннадій Осипенко), а також гордість всього тодішнього українського андерграунду Андрій Миколайчук.::::::::::::::::читати далі

Україна дебютувала на Пісенному конкурсі Євробачення у 2003 році. Її представив співак Олександр Пономарьов із піснею «Hasta la Vista», де посів 14 сходинку.А вже у 2004 році співачка Руслана з піснею «Wild Dances» приносить Україні перемогу і право на проведення ювілейного п'ятидесятого Пісенного конкурсу Євробачення.Це перша перемога України в конкурсі.::::::::::::::::читати далі

[[Файл:|120пкс|праворуч]]

«Де смереки стрункі» — музичний фільм Остапа Гавриша

У фільмі тісно переплелися авторські пісні написані на основі гуцульского мелосу, краси українських Карпат. Фільм можна сміливо рекомендувати туристичним компаніям, які шукають яскраві, влучні та переконливі матеріали про Україну. Цей фільм Остап Гавриш задумав ще тридцять років тому, після того як подивився «Червону руту». Працював над ним із колегами та друзями, з якими йог звела творча дорога, — це Вадим Крищенко, Зоя Кучерява, Іво Бобул та інші. .::::::::::::::::читати далі

Караоке на майдані — телепередача, один з найбільш рейтингових проєктів в Україні, який протримався на ринку понад 10 років. Ведучий і співавтор проєкту — Ігор Кондратюк. Кум Ігоря Кондратюка, Андрій Козлов є другим співавтором «Караоке на майдані». До запуску в Україні цей формат йшов в Росії три роки на каналі «31»(лютий 1997 року — до кінця 1999 року). В Україні цей проєкт стартував 17 січня 1999 по 29 липня 2007 року на телеканалі «Інтер». Канал «1+1» транслював цю програму з 5 серпня 2007 року. Останній випуск програми на цьому каналі вийшов 13 грудня 2009 року. З 20 грудня 2009 року виходить на каналі СТБ. З весни 2010 переможець однієї передачі отримує шанс взяти участь в пісенному конкурсі Ікс-Фактор. З 600-ої програми переможці отримують футболку з порядковим номером. З 31 жовтня 2010 року переможець отримує у подарунок телевізор..::::::::::::::::читати далі

Національний палац мистецтв «Україна» — одна з найбільших концертних зал Києва та України, основне місце проведення концертів та політичних заходів у столиці.

Палац споруджений у 1965 —1970 роках на місці колишнього ринку на Великій Васильківській вулиці.

Архітектори проєкту: Є. О. Маринченко, П. Н. Жилицький (лауреати Державної Шевченківської премії 1971 року), І. Г. Вайнер, інженери: П. Булаєвський, В. Сидоренко.

Автор інтер'єрів: архітектор І. Й. Каракіс. Головна проєктна організація — державний проєктний інститут «Київпромбуд».

Запроєктований у першу чергу як місце проведення з'їздів Комуністичної партії України (на зразок Палацу з'їздів у Кремлі в Москві), і в другу чергу як концертна зала. Урочисто відкритий 17 квітня 1970 року до 100-річчя від дня народження В. Леніна.

У 1996 році був виконаний капітальний ремонт, побудований новий прес-центр. У 1998 палац отримав статус «Національного».::::::::::::::::читати далі

«Ля́лька» — культовий^[8][9][10] львівський клуб, один із центрів львівської рок-культури 1990-х і 2000-х років. Відкритий у 1994 році. Вперше клуб закрили на початку 2004 року,^[11] у відповідь на що виникли короткочасні протести. У 2005-07 роках клуб знову відкрили. 2007 року на його місці створили джаз-клуб^[12], а пізніше — клуб «Гавана». З 2011 року діє клуб «888».

Назва походить від того, що клуб знаходиться в приміщенні Львівського обласного театру ляльок (площа Данила Галицького, 1). У закладі відбувалися концерти різних стилів і напрямків: рок, готика, джаз, електронна музика, фольк та інші. Водночас був відомий як кіно-клуб, літературна кав'ярня та місце презентацій і прес-конференцій. Від часу заснування там провели понад 5 000 акцій, зокрема відомі музичні фестивалі «Слухай українське», «Тарас Бульба» та «Jazz Bez». У 1998—2008 роках з клубом активно співпрацювало мистецьке об'єднання «Дзиґа».::::::::::::::::читати далі

• {{Музика}} 
• {{Music-bio-stub}} 
• {{Ukraine-musician-stub}} 
• {{Ukraine-singer-stub}} 
• {{Composer-stub}} 
• {{Soundtrack-stub}} 
• {{Ukr-opera-singer-stub}} 
• {{Conductor-stub}} 
• {{Антитіла}} 
• {{Бумбокс}} 
• {{Гайдамаки}} 
• {{Воплі Відоплясова}} 
• {{Океан Ельзи}} 
• {{Руслана}} 
• {{Тартак}} 
• {{Тіна Кароль}} 
• {{Фіолет}} 

Україна • Портал:Українська діаспора • Портал:Українська повстанська армія • Портал:Українське мистецтво • Портал:Українська література • Портал:Українська мова • Портал:Сучасна українська література • Портал:Український кінематограф • Портал:Українська музика • Портал:Український рок • Портал:Український спорт • Портал:Українська наука • Портал:Географія України

Мистецтво • Архітектура (Фортифікація • Дерев'яна архітектура • Храми східної традиції) • Бароко • Кераміка • Кінематограф • Мультиплікація • Образотворче мистецтво (Живопис • Класицизм • Рококо • Модерн • Графіка • Колекції • Скульптура) • Музика (Джаз • Естрада • Кантрі • Класична музика • Мюзикл • Опера • Оперета • Панк • Прогресивний рок • Рок • Рок-н-рол • Російський рок • Фолк-рок • Хард-рок • Хеві-метал • The Beatles) • Танець (Балет) • Театр • Телебачення • Фотографія • Цирк