Сексуа́льність — центральний аспект людського життя, що охоплює стать, гендерні ідентичності та ролі, сексуальну орієнтацію, еротизм, задоволення, близькість та розмноження. Сексуальність переживається і виражається в думках, фантазіях, бажаннях, переконаннях, відносинах, цінностях, поведінці, практиці, ролях та стосунках. Хоча сексуальність і може включати всі ці прояви, не завжди всі вони обов'язково мають переживатися або виражатися. На сексуальність впливає взаємодія біологічних, психологічних, соціальних, економічних, політичних, культурних, правових, історичних, релігійних та духовних факторів.
Стать — біологічно, часто генетично, зумовлений поділ біологічних організмів на самців та самиць (для людей — на чоловіків та жінок).
Гендерна ідентичність — усвідомлення особистістю себе як представника чи представниці статі, гендеру, відчуття свого жіночого, чоловічого або андрогінного тіла, усвідомлення своєї приналежності до чоловічої, жіночої або якоїсь іншої статі у соціальному контексті. Гендерна ідентичність не є автоматичною надбудовою над біологічною статтю, вона поетапно формується в особистості у ході виховання та соціалізації.
Сексуальна орієнтація — один з компонентів людської сексуальності, який визначається як постійний емоційний, романтичний, сексуальний чи еротичний (чуттєвий) потяг індивіда до інших індивідів певної статі. Термін одним із перших використав Карл Ульріхс, який вважав її вродженим чинником.
Еротизм — (від грецького ἔρως, eros - «бажання») - це якість, що викликає сексуальні почуття, а також філософське споглядання щодо естетики сексуального бажання, чуттєвості та романтичної любові. Розповсюджена в будь-якій формі художнього твору, включаючи живопис, скульптуру, фотографію, драму, кіно, музику чи літературу. Цей термін може також стосуватися стану сексуального збудження або його передчуття - у вигляды сексуального імпульсу, бажання або напрямку думок.
Задоволення — позитивно забарвлена емоція, що супроводжує вдоволення однієї або кількох потреб. Антонімом задоволення є страждання й біль. Поняття задоволення в філософії Епікура ототожнене зі щастям. Надалі така позиція отримала найменування гедонізм. Стоїки, навпаки, вважали задоволення пристрастю, що викликає залежність і звичку. Зараз під задоволенням мають на увазі контрольовані певною ділянкою головного мозку тактильні відчуття, що створюють позитивний емоційний фон.
Близькість — зустрічається у фізичних проявах, як вчинок або реакція, наприклад, вираження почуттів (включаючи тісну дружбу, платонічну любов, романтичне кохання чи сексуальне потяг) між людьми. Приклади фізичної близькості включають перебування в особистому просторі когось, тримання за руки, обійми, поцілунки, пестощі та сексуальні дії. А також у емоційному вигляді, як прояв близькості до іншого, що дозволяє ділитися почуттями, супроводжуючись очікуваннями розуміння, підтвердження та демонстрації турботи.
Розмноження — біологічний процес, за допомогою якого утворюються нові організми, відтворення собі подібних. Розмноження — фундаментальна особливість всіх відомих життєвих форм, кожен індивідуальний організм існує в результаті розмноження.
Сексуа́льність люди́ни — сукупність біологічних, психофізіологічних і емоційних реакцій, переживань і вчинків людини, пов'язаних з проявом і задоволенням статевого потягу. Сексуальність є вродженою потребою і функцією людського організму. Людина народжується з певним фізіологічним сексуальним потенціалом, далі сексуальність формується вже в рамках індивідуального життєвого досвіду. У цілому ж, сексуальність людини обумовлена інтегрованим взаємодією біологічних, психічних і соціокультурних факторів.
Є дуже багато форм людської сексуальності. Сексуальність людини включає широкий діапазон поведінки та процесів, фізіологічні, психологічні, соціальні, культурні, політичні, духовні або релігійні аспекти сексу, а також людську сексуальну поведінку. Сексуальність, як і інші аспекти поведінки людини, носить як біологічний, так і соціальний характер: деякі характеристики сексуальності закладені генетично, інші формуються в процесі соціалізації.
Аполонівський тип сексуальної культури, характерний для античного суспільства, розглядає сексуальність нарівні з іншими потребами людини (в їжі, сні і т. д.), відсутня розвинена система пов'язаних зі статевими стосунками табу та обмежень. Окремі складові частини цієї культури простежуються також у сучасних рухах натуризму, а також деяких релігійних сектах (адаміти). Досьогодні такий тип характерний для корінних жителів деяких островів Тихого океану
Українці та наші пращури протягом своєї історії, як і людство всього світу, задавалися питаннями сексуальності та мають неабиякі здобутки в даному аспекті людського існування. Розуміти витоки власної сексуальності та поповнювати знання новим досвідом інших народів і культур вкрай важливо для збагачення свого повсякденного життя.
Якщо ви хочете допомогти у висвітленні тем з категорії "Сексуальність", наберіть назву нової статті і натисніть кнопку «Створити статтю» розміщену нижче.
Вся спільнота Вікіпедії буде дуже вдячна Вам за цей внесок.
