Фантастика жахів (англ. Horror literature, horror fiction; часто просто «жахи» або навіть «ужастики», іноді й запозичене з англійської «хорор») - жанр художньої літератури, що розкриває сюжети та теми, які призначені чи мають потенціал, щоб налякати або досягти переляку своїх читачів, викликаючи почуття жаху і терору. Літературний історик Дж. Е. Каддон визначив твір жахів, як "шматок фантастики в прозі змінної довжини, який шокує ... або навіть лякає читача, чи, можливо, викликає почуття відрази чи ненависті". Це створює моторошну і страшну атмосферу. Цей жанр близький до жанрів «фентезі» та «містики», хоча кожен з них являє собою окремі течії фантастичної літератури. Містика і фантастика жахів, тим не менш, часто відносять до однієї підгрупи фантастики через численні подібності, проте відмінності в них є також. Слід зазначити, що термін «фантастика жахів» не завжди сприймається тотожним терміну «література жахів», бо останній має більш широке значення, адже «жахи» далеко не завжди належать до фантастики . Книги жанру мають як абсолютно незбагненні сюжетні моменти, так і прозу, засновану на реальних подіях (наприклад, «психологічні трилери», як правило, часто взагалі не мають жодного фантастичного елементу). Проте, все ж таки, жах у книгах жанру, як правило, є надприродним, хоча він може і не мати суто надприродного характеру. В таких випадках центральна загроза твору у жанрі «хоррор» може бути витлумачено як метафора для великих страхів суспільства.
Роберт Альберт Блох (англ.Robert Albert Bloch; 5 квітня1917, Чикаго - 23 вересня1994, Лос-Анджелес, ) — американськийписьменник-фантаст.
З дитинства був великим прихильником творчості Говарда Лавкрафта, з яким певний час навіть перебував у переписці. Перше оповідання «Lilies» опублікував у напівпрофесійному журналі «Marvel Tales» 1934 року. В період 1935–1945 років опублікував більше сотні оповідань жахів та фентезі в різних журналах (серед яких й у співавторстві з Генрі Каттнером), деякі під псевдонімом «Tarleton Fiske». 1945 року в якості сценариста брав участь у створені популярного радіо-шоу «Stay Tuned for Terror». Перша книга — видана у Великій Британії брошура «Sea-Kissed» (збірка, 1945 рік). Того ж року видавництво Arkham House видає великий том оповідань Блоха «The Opener of the Way». Автор легендарного «Психо», пізніше екранізованого Альфредом Хічкоком. Є творцем Людвіґа Прінна та його книги-новотвору «Таємниці хробака» «Des vermis mysteriis».
Блох народився в Чикаго, в родині Рафаеля Рея Блоха (1884–1952), банківського касира та Стелли Леба (1880–1944), соціального працівника німецько-єврейського походження. Родина Блоха переїхала до Мейвуда, передмістя Чикаго, коли Робертові було п'ять років..::::::::::::::::читати далі
Цей термін був запропонований Августом Дерлетом вже після смерті Лавкрафта, для позначення системи традиційних складових, якими послуговуються сам Лавкрафт та його послідовники і популяризатори творчості. У терміні використане ім'я створіння Ктулху (англ.Cthulhu) — одного з найвідоміших лавкрафтівських персонажів, що вперше з'явився в оповіданні «Поклик Ктулху» (1928). В оригінальній назві використовується слово Mythos на зразок грецького Μύθος замість англійського Myth.
У Міфах можливе використання описаних Лавкрафтом богів та істот, героїв і місць, стародавніх книг та інших артефактів. Важливий елемент Міфів — це створення атмосфери надприродного жаху при зіткненні людини з чимось, що знаходиться поза межами звичного їй світу, з тим, що вона не може пояснити. Автор не вказує на щось конкретне, а пропонує читачеві самостійно домислити сутність незрозумілого.::::::::::::::::читати далі
«Американска історія жахів» (англ.American Horror Story) — американський телесеріал-антологія у жанрі хоррор-трилера, створений і спродюсований Райаном Мерфі і Бредом Фелчаком. Прем'єра серіалу відбулася 5 жовтня 2011 року на телеканалі FX, а 31 жовтня канал оголосив про продовження серіалу на другий сезон, що складається з 13 серій. 15 листопада 2012 було оголошено, що FX замовив третій сезон серіалу на осінь 2013.
Серіал був добре прийнятий більшістю критиків, а також отримав ряд нагород і номінацій. Особливу похвалу здобула Джесіка Ленг, яка виграла премію «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль другого плану на телебаченні (за роль Констанс Ленгдон у першому сезоні). На 64-ій церемонії вручення Прайм-тайм премії «Еммі» серіал був висунутий в 17 різних категоріях на здобуття нагород.
Перший сезон був зосереджений на сім'ї Хермон, які переїжджають з Бостона в Лос-Анджелес, щоб почати нове життя і поселяються в старовинному відреставрованому маєтку, не уявляючи, що його попередні мешканці так і не знайшли спокою після смерті..::::::::::::::::читати далі
Левіафан (анг. Leviathan) — американський науково-фантастичний фільм жахів 1989 року, про зіткнення та боротьбу окремої групи людей із відразливим чудовиськом у замкненому просторі, знятий в дусі класичних представників піджанру «фільми про чудовиськ», таких як: «Чужий» (1979) та «Щось» (1982).
Корпорація Tri-Oceanic наймає підводних шахтарів на 90-денну робочу зміну. Мартін (Мег Фостер), головний виконавчий директор корпорації Tri-Oceanic ставить Стівена Бека, геолога, для допомоги у видобуванні срібла, в якості головнокомандуючого підводною гірничо-видобувною станцією. Під час знаходження поза межами судна, будучи в скафандрі, Сікспак знаходить пошматований затонулий корабель. Через те що Сікспак не відповідав по рації, Вільямс відправляється за ним і знаходить його в стані захоплення від такої «дорогоцінної знахідки». Лікар Томпсон розуміючи російську мову ідентифікує корабель як «Левіафан». Команда з'ясовує, що цей корабель зареєстрований, як такий, що знаходиться в бойовій готовності на чергуванні у Балтійському морю.
Сікспак та решта членів команди відркивають сейф з «Левіафану» і знаходять записи команди судна та переглядають відеозапис капітана, в результаті чого з'ясувавується, що всі вони померли. Крім цього, Сікспак знайходить пляшку горілки. Враховуючи що на станції вживання алкоголю заборонено, він вирішує приховати пляшку для себе. Боуман помічає, як Сікспак ховає горілку та підговорює його поділитись з нею..::::::::::::::::читати далі
Премія Брема Стокера (англ.Bram Stoker Award) — нагорода, що присуджується Асоціацією письменників жанру жахів (en:Horror Writers Association) за видатні досягнення в жанрі. Нагородження проводяться щорічно, починаючи з 1987 року. Лауреати премії обираються шляхом голосування серед дійсних членів асоціації.
Кілька членів асоціації (враховуючи першого президента асоціації Діна Кунца) зі скепсисом ставляться до даної нагороди, та вважають, що її присудження може стимулювати нездорову конкуренцію замість того, щоб бути вираженням дружнього захоплення..::::::::::::::::читати далі
Кораліна (англ.Coraline — повість британського письменника Ніла Ґеймана 2002 року. Твір розповідає про дівчинку на ім'я Кораліна, яка потрапляє до іншого будинку, де на неї також чекають інша мама та інший тато. Повість поєднує в собі елементи фантастики та жахів. 2002 року «Кораліна» отримала премію Брема Стокера як найкращий твір для юних читачів, а 2003 року удостоїлася премій «Г'юго» та «Неб'юла» за найкращу повість.
Ніл Ґейман почав писати «Кораліну» для своєї дочки Холлі у 1990-х роках. Місцем оповіді письменник обрав власний будинок у містечку Натлі, Літлмід, Південна Англія, додавши тільки вітальню зі власного дитинства з дверима, які вели на цегляний мур. Книга побачила світ через одинадцять років — 2002 року, а оскільки Холлі встигла «перерости» цю казку, письменник закінчив розповідь вже для своєї наймолодшої дочки Медді...::::::::::::::::читати далі
«Американські боги» (англ.American Gods) — четвертий прозовий роман Ніла Ґеймана, якому передували «Добрі знамення» (у співавторстві з Террі Претчеттом, 1990), «Задвер'я» (1996) і «Зоряний пил» (1998). Деякі теми, порушені в романі, були раніше підняті в графічних романах циклу «Піщана людина».
У романі «Американські боги» поєднуються елементи американської культури, фентезі та різні переплетіння давньої та сучасної міфології, базується на образі загадкового і мовчазного головного героя на ім'я Тінь (англ.Shadow). Видана в 2001 році, вже в 2002 році книга отримала премію Г'юго за найкращий роман, премію Неб'юла за кращий роман і премію імені Брема Стокера. Також у 2002 роман був номінований на премію Британської асоціації наукових фантастів.
У той час як Ґейман писав «Американських богів», видавці створили рекламний вебсайт з мережевим щоденником, в якому автор щодня розповідав про процес написання (а також редагування, видання та реклами) роману. Після виходу роману вебсайт увійшов до складу більш великого офіційного сайту Ніла Ґеймана, де він продовжує регулярно вести щоденник, розповідаючи про свою роботу.::::::::::::::::читати далі
Ви можете додати сюди посилання на книги фантастики жахів↓
Cuddon, J.A. (1984). "Introduction". The Penguin Book of Horror Stories. Harmondsworth: Penguin. p. 11. ISBN 0-14-006799-X.
Rosemary Jackson (1981). Fantasy: The Literature of Subversion. London: Methuen. pp. 53–5, 68–9.
Richard Davenport-Hines (1998). Gothic: 1500 Years of Excess, Horror, Evil and Ruin. London: Fourth Estate.
Christopher Frayling (1996). Nightmare: The Birth of Horror. London: BBC Books.
Brian Stableford, "Robbins, Tod", in David Pringle, ed., St. James Guide to Horror, Ghost & Gothic Writers (London: St. James Press, 1998) ISBN 1558622063 (pp. 480–1).
Lee Server. Encyclopedia of Pulp Fiction Writers. New York: Facts On File, 2002. ISBN 978-0-8160-4578-5 (pp. 223–224).
Robert Weinberg, "Weird Tales" in M.B Tymn and Mike Ashley, Science Fiction, Fantasy, and Weird Fiction Magazines. Westport, CT: Greenwood, 1985.ISBN 0-313-21221-X (pp. 727–736).
"Unknown". in: M.B. Tymn and Mike Ashley, Science Fiction, Fantasy, and Weird Fiction Magazines. Westport: Greenwood, 1985. pp.694-698. ISBN 0-313-21221-X
Hutchings, Peter (2008). The A to Z of Horror Cinema. The A to Z Guide Series 100. Lanham, MD: The Scarecrow Press, Inc. p. 72. ISBN 978-0-8108-6887-8. Retrieved 29 October 2015.
Richard Bleiler, "Stephen King" in: Bleiler, Ed. Supernatural Fiction Writers: Contemporary Fantasy and Horror. New York: Thomson/Gale, 2003, ISBN 9780684312507. (pp. 525-540).
Hillel Italie (18 September 2003). "Stephen King receives honorary National Book Award". Ellensburg Daily Record. Retrieved 12 September 2010. Stephen King, brand-name writer, master of the horror story and e-book pioneer, has received an unexpected literary honor: a National Book Award for lifetime achievement.
K.A. Laity "Clive Barker" in Richard Bleiler, ed. Supernatural Fiction Writers: Contemporary Fantasy and Horror. New York: Thomson/Gale, 2003. ISBN 9780684312507 (pp. 61–70).
H.P. Lovecraft, Supernatural Horror in Literature, 1927, rev. 1934, collected in Dagon and Other Macabre Tales Arkham House, 1965.
Neil Barron, Horror Literature: A Reader's Guide. New York: Garland, 1990. ISBN 978-0824043476
Brian Docherty, American Horror Fiction: From Brockden Brown to Stephen King. New York: St. Martin's, 1990. ISBN 978-0333461297
Stephen Jones (author)|Stephen Jones and Kim Newman, (eds.), Horror: 100 Best Books. New York: Carroll & Graf, 1998. ISBN 0786705523
Christopher Frayling, Nightmare: The Birth of Horror. London : BBC Books, 1996. ISBN 978-0563371984
David J. Skal, The Monster Show: A Cultural History of Horror. New York: Norton, 1993. ISBN 978-0859652117
Gina Wisker, Horror Fiction: An Introduction. New York: Continuum, 2005. ISBN 978-0826415615
Jason Colavito, Knowing Fear: Science, Knowledge and the Development of the Horror Genre. Jefferson, NC: McFarland, 2008. ISBN 978-0786432738
.jpg)
