Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Вірмени

Вірмени
Тигран Великий Григорій Просвітитель Месроп Маштоц Вардан Маміконян Мовсес Хоренаці
Левон V Хачатур Абовян Айвазовський Іван Костянтинович Ованес Туманян Комітас
Озанян Андранік Арам Хачатурян Вільям Сароян Тигран Петросян Шарль Азнавур
Розселення вірмен на Кавказі
Кількість8—12 млн[1]
Ареал

Вірменія Вірменія:  3 299 900[2]
Росія Росія:   2 500 000[3]
США США:   1 500 000 (2000)[4]
Франція Франція:   900 000[5][6]
Іран Іран:   560 000[7]
Грузія Грузія:   348 900 (2004)[8]
Сирія Сирія:   190 000[9]
Ліван:   140 000[10]

Аргентина Аргентина:   130 000[11]
Україна Україна:   99 894 (2001)[12]
Польща Польща:   92 000[13]
Туреччина Туреччина:   від 40 до 70 тис. (без хемшилів)[14]
Йорданія Йорданія:   70 000[15]
Узбекистан Узбекистан:   70 000[16]
Австралія Австралія:   45 000[17]
Німеччина Німеччина:   42 000[18]
Канада Канада:   40 505 (2001)[4]
Бразилія Бразилія:   40 000[19]
Греція Греція:   35 000[20]
Туркменістан Туркменістан:   30 000[21]
Болгарія Болгарія:   30 000[22]
Білорусь Білорусь:   25 000[23]
Казахстан Казахстан:   25 000[24]
Ізраїль Ізраїль:   20 000[25]
Ірак Ірак:   20 000[26][27]
Уругвай Уругвай:   19 000[28]
Велика Британія Велика Британія:   18 000[29]
Угорщина Угорщина:   15 000[30]
Бельгія Бельгія:   10 000[31]

Чехія Чехія:   10 000[32]
Входить доіндоєвропейці
МоваВірменська
Релігія Християнство:
Вірменська апостольська церква · католики · протестанти · православні

Вірме́ни (вірм. հայեր, МФА: [hɑˈjɛɾ]) — народ, що говорить вірменською мовою, яка належить до індоєвропейської мовної сім'ї.

Етимологія

Монета Кілікійського Вірменського Царства, 1080—1375

Самоназва вірмен — (вірм. Հայ, укр. гай, множина: հայեր, гаєр), імовірно походить від назви народу — хаяси. Країна Хаяса і народ хаяси згадують на глиняній хеттській таблиці, знайденій під час розкопок столиці хеттської держави — Хаттуси, яку датують ІІ тисячоліттям до нашої ери.

Назва країни Армі́нія, у якій проживали арміни, зустрічається вперше в Бехістунському напису перського царя Дарія I в 522 до н. е. Існує також історичний напис, що називає регіон Вірменського нагір'я Вірменією, Шумерського Нарам-Суєна, датований 2260 р. до н. е., який на тисячу років випереджає першу згадку Урарту[33]. Геродот (V ст. до н. е.) іменує їх арменами. Про Вірменію і побут вірмен цього ж періоду важливі відомості повідомляє Ксенофонт.

мова Вірмени Вірменія
Вірменська Հայեր Hayer Հայաստան Hayastan, Հայք Hayk‘
Арабська أرمن Armin, однина — أرماني Armānī أرمينيا Armīniyā
Ассирійська ܐܪܡܐܢܥ Armānī ܐܪܡܝܢܝܐ Armīniyā
Французька Arméniens Arménie
Перська ارمنیان ārmaniyān ارمنستان ārmanistān
Грецька Αρμένιοι Αρμενία
Грузинська სომხები Somkhebi სომხეთი Somkhet'i
Англійська Armenians Armenia
Турецька Ermeniler Ermenistan
Китайська 亚美尼亚人 Yàměiníyàrén / Ямейніяжень 亚美尼亚 Yàměiníyà / Ямейнія

Походження

Згідно з міграційною гіпотезою походження вірмен ( Д'яконов І.М. ) приблизно у XII ст. до н. е. індоєвропейські племена мушків (мюсів), предки сучасних вірмен, разом зі спорідненими фрако-фригійськими племенами, переселилися з Балкан до Малої Азії і близько шестисот років жили в західній частині Вірменського нагір'я поряд із хеттськими і хуррито-урартськими народами. 3годом вони рушили на схід і утвердилися в західних і південно-західних областях Вірменського нагір'я[34][35].

Інші, автохтонні, гіпотези ( Гамкрелідзе Т. В, Іванов В.В. ) відносять появу предків вірмен на території Великої Вірменії до IV—III чи навіть VIII - VII тисячоліть до н. е., а прабатьківщиною індоєвропейських народів називають Малу Азію, Вірменське нагір'я і південну частину Кавказу,. Проблема походження вірмен дуже тісно пов'язана з проблемою походження індоєвропейців узагалі. Дедалі більше наука схиляється саме до автохтонної гіпотези походження вірмен ( хуррити - урарти - вірмени ) і до того, що перші індоєвропейці з'явились на Вірменському нагір'ї, можливо, у VIII-VII тис. до н. е.У II — початку I тис. до н. е. на території Великої Вірменії внаслідок поступового злиття індоєвропейських племен і їхніх союзів, що проживали там спозадавна, а також фрако-фригийськіх племен, які, перейшовши Євфрат, заселили південно-західну частину Вірменії[36].

Вірмени, названі арімами в «Іліаді» Гомера, до часу виникнення цієї героїчної поеми (IX—VIII ст. до н. е.) заселяли навіть область, прикордонну з Кілікійським Тавром.

Історія

Балдуїн I Єрусалимський і група вірменських паломників

Процес складання вірменської народності був дуже тривалим і в основному завершився до часу греко-македонських завоювань в IV ст. до н. е.[37]

80-і—70-ті рр. до н. е. — Вірменія — наймогутніша держава Передньої Азії при правлінні царя Тиграна II.

У 301 р. Вірменія стала першою країною, де християнство оголосили державною релігією.

У 405—406 рр. Месроп Маштоц створив вірменську абетку.

Перша світова війна стала найтрагічнішим етапом історії вірмен. Протягом 1915—1918 і подальших післявоєнних років в Османській імперії здійснили геноцид над 1,5 млн вірмен (див. Геноцид вірмен).

Чисельність

Чисельність вірмен у світі становить приблизно 10 мільйонів осіб, з яких лише одна третина проживає у Вірменії. Велика вірменська діаспора існує в Росії, Франції, Ірані, США, Канаді, Україні, Грузії. Значна кількість вірмен проживає також в невизнаній Нагірно-Карабаській Республіці, яка проголосила незалежність від Азербайджану.

Релігія

Святитель Григорій Вірменський, ікона XIV ст., Греція

Більшість вірян — християни, що відносяться до Вірменської Апостольської Церкви. Є також вірмени-католики; історії відомі і православні вірмени на території Північно-Східної Русі[38]. Ісламізовані вірмени часто вважаються самостійним етносом — хемшилами[39], більшість з них сповідає суннізм ханафітського толку, хоча є і неісламізовані хемшили.

Існує концепція, згідно з якою алавіти є нащадками населення вірменського Кілікійського царства[джерело?]. Початок Кілікійського царства відносять до 1080 року, а впало Кілікійське царство в 1375 році. Населена ця держава була вірменами, а розташовувалася вона там, де в наш час[коли?] проживають алавіти (північний захід сучасної Сирії і прилеглі до цих районів регіони південної Туреччини).

Див. також

Примітки

  1. ↑ Miniature Empires: A Historical Dictionary of the Newly Independent States - Page 3 by James B Minahan
  2. ↑ 2005 p. 3,229,900 прибл. The Nationmaster.com page on Armenia [Архівовано 12 жовтня 2007 у Wayback Machine.] gives 93 % ethnic Armenians in an estimated national population of 3,326,448 (July 2003 estimate), which would yield 3,093,000. It also notes that the population of Azeris in Armenia has been rapidly dropping in recent years. The National Geographic Atlas of the World, Seventh Edition (1999) puts the population of Armenia at 1,800,000. 93 % would yield a total around 3,500,000. However, Countrywatch [Архівовано 20 грудня 2005 у Wayback Machine.] gives a total national population of only 2,935,400 (2004). The CIA gives a similarly low 2,982,904 (July 2005 estimate) [Архівовано 19 липня 2010 у Wayback Machine.]. We have gone approximately with the latter estimates as more recent and at least comparably authoritative.
  3. ↑ За даними всеросійського перепису населення 2002 р.
  4. ↑ а б EuroAmerican.net [Архівовано 1 травня 2009 у Wayback Machine.] presents official data from the 2000 U.S. Census (including state-by-state data), which states that there are 385,488 people of Armenian ancestry currently living in the United States. The 2001 Canadian Census [Архівовано 9 квітня 2013 у Wayback Machine.] determined that there are 40,505 persons of Armenian ancestry currently living in Canada. However, these are liable to be low numbers, since people of mixed ancestry, very common in North America tend to be under-counted. The Armenian Embassy in Canada estimates 1 million ethnic Armenians in the U.S. and 100,000 in Canada. The Armenian Church of America makes a similar estimate [Архівовано 2 лютого 2003 у Wayback Machine.]. By all accounts, over half of the Armenians in the United States live in California
  5. ↑ The Education for Development Institute [Архівовано 10 січня 2012 у Wayback Machine.] maintains an extensive site about Armenia [Архівовано 12 січня 2012 у Wayback Machine.] that includes information about the Armenian diaspora in various countries [Архівовано 2011-04-14 у Wayback Machine.]. Their numbers generally agree with other sources when those are available; where we don't have a more authoritative source, we are following their numbers.
  6. ↑ French in Armenia 'genocide' row. Архів оригіналу за 30 березня 2012. Процитовано 21 квітня 2007.
  7. ↑ The Encyclopedia of the Orient [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] states that there are 500,000 ethnic Armenians living in Iran.
  8. ↑ Georgia: The State Department for Statistics of Georgia [Архівовано 13 листопада 2019 у Wayback Machine.]: 248,900 represents 5.7 % ethnic Armenians in an estimated national population of 4,371,500 (The Official data of 2002). The World Factbook: 267,000 represents 5.7 % ethnic Armenians in an estimated national population of 4,693,892 (July 2004 est.). Nationmaster.com: Georgia [Архівовано 12 жовтня 2007 у Wayback Machine.]: 400,000 represents 8.1 % ethnic Armenians in an estimated national population of 4,934,413 (The Official data of 1989)
  9. ↑ The Encyclopedia of the Orient [Архівовано 2011-05-10 у Wayback Machine.] states that 160,000 Apostolic Armenians and 30,000 Catholic Armenians live in Syria. That number together makes up 190,000
  10. ↑ The Encyclopedia of the Orient [Архівовано 29 вересня 2018 у Wayback Machine.] states that 120,000 Apostolic Armenians and 20,000 Catholic Armenians live in Lebanon. That number together makes up 140,000
  11. ↑ There are 130,000 Armenians living in Argentina according to Armeniandiaspora.com [Архівовано 4 лютого 2009 у Wayback Machine.].
  12. ↑ The 2001 census Ukrainian census held in 2001 [Архівовано 31 жовтня 2004 у Wayback Machine.] recorded 99,894 Armenians
  13. ↑ There are 92,000 Armenians living in Poland according to Armeniandiaspora.com [Архівовано 4 лютого 2009 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Turay, Anna. Tarihte Ermeniler. Bolsohays:Istanbul Armenians. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 4 січня 2007.
  15. ↑ The Encyclopedia of the Orient [Архівовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine.] states that 70,000 Armenians live in Jordan
  16. ↑ There are 70,000 Armenians living in Uzbekistan according to Armeniandiaspora.com [Архівовано 4 лютого 2009 у Wayback Machine.]
  17. ↑ There are 45,000 Armenians living in Australia according to Armeniandiaspora.com [Архівовано 4 лютого 2009 у Wayback Machine.]
  18. ↑ There are 42,000 Armenians living in Germany according to Armeniandiaspora.com [Архівовано 4 лютого 2009 у Wayback Machine.]
  19. ↑ There are 40,000 Armenians living in Brazil according to Armeniandiaspora.com [Архівовано 4 лютого 2009 у Wayback Machine.]
  20. ↑ The Armenian-Greek Community website [Архівовано 21 липня 2006 у Wayback Machine.] estimates 35,000
  21. ↑ Turkmenistan: Focus on Armenian migrants. Архів оригіналу за 8 лютого 2007. Процитовано 14 вересня 2008.
  22. ↑ There are 30,000 Armenians living in Bulgaria according to Armeniandiaspora.com [Архівовано 4 лютого 2009 у Wayback Machine.]
  23. ↑ There are 25,000 Armenians living in Belarus according to Armeniandiaspora.com [Архівовано 4 лютого 2009 у Wayback Machine.].
  24. ↑ There are 25,000 Armenians living in Kazakhstan according to Armeniandiaspora.com [Архівовано 4 лютого 2009 у Wayback Machine.].
  25. ↑ Александр Цинкер: «Наши страны должны быть естественными союзниками». («Ноев Ковчег» № 8 8.05.2006, Ереван). Интервью с А.Цинкером [Архівовано 3 березня 2008 у Wayback Machine.].
  26. ↑ There are 20,000 Armenians living in Iraq according to Armeniandiaspora.com [Архівовано 4 лютого 2009 у Wayback Machine.]
  27. ↑ Radio Free Europe. Архів оригіналу за 12 червня 2008. Процитовано 14 вересня 2008.
  28. ↑ There are 19,000 Armenians living in Uruguay according to Armeniandiaspora.com [Архівовано 4 лютого 2009 у Wayback Machine.]
  29. ↑ There are 18,000 Armenians living in the United Kingdom according to Armeniandiaspora.com [Архівовано 4 лютого 2009 у Wayback Machine.]
  30. ↑ Demographic information of Hungary. Архів оригіналу за 7 листопада 2012. Процитовано 14 вересня 2008.
  31. ↑ There are 10,000 Armenians living in the Belgium according to Armeniandiaspora.com [Архівовано 4 лютого 2009 у Wayback Machine.]
  32. ↑ There are 10,000 Armenians living in the Czech Republic according to Armeniandiaspora.com [Архівовано 4 лютого 2009 у Wayback Machine.]
  33. ↑ «Armenian origins: An overview of ancient and modern sources and theories», by Thomas J. Samuelian, Iravunq, 2000, 34 p., ASIN: B0006E8NC26; p. 14. http://www.arak29.am/PDF_PPT/origins_2004.pdf [Архівовано 17 січня 2017 у Wayback Machine.]
  34. ↑ Дьяконов И. М. Предыстория армянского народа. Ереван, 1968.
  35. ↑ (англ.) Вірмени, Денис Р. Папазьян, проф. історії Мічиганського університету, вересень 8, 1987 р. Архів оригіналу за 11 листопада 2001. Процитовано 14 вересня 2008.
  36. ↑ (англ.) див. там же, Вірмени, Денис Р. Папазьян, проф. історії Мічиганського університету, вересень 8, 1987 р. Архів оригіналу за 11 листопада 2001. Процитовано 14 вересня 2008.
  37. ↑ Велика радянська енциклопедія[недоступне посилання з червня 2019]
  38. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 грудня 2007. Процитовано 14 вересня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  39. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 жовтня 2008. Процитовано 14 вересня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Література

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Вірменські прислів'я
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вірмени
Kembali kehalaman sebelumnya