Виникнення Першої світової війни (серпень 1914 — листопад 1918) було не випадковим. Вона була закономірним результатом гострих суперечностей між великими світовими державами. Головним був англо-німецький економічний, військово-морський і колоніальний антагонізм. Німеччина мріяла захопити значну частину колоній британської корони. Обидві країни, ведучи боротьбу за перевагу на морях, нарощували свої військово-морські сили. Франко-німецькі суперечності почалися через землі, відібрані у Франції після франко-прусської війни 1870–1871.
1 серпняНімецька імперія оголосила війну Російській імперії й відповідно до свого стратегічного плану сконцентрувала війська на західних кордонах. Російська імперія почала загальну мобілізацію. 3 серпня Німеччина оголосила війну Франції, а перед Бельгією висунула вимогу пропустити свої війська через її територію. З вимогою поважати нейтралітет Бельгії виступила Велика Британія. Порушення нейтралітету Бельгії стало приводом для оголошення Британією 4 серпня війни Німеччині.
Таким чином, війна стала світовою: сюди були втягнуті 36 країн з населенням понад 1,5 млрд чоловік, тобто 75% населення земної кулі. В армії воюючих країн було мобілізовано понад 73 млн чоловік.
З початку та протягом Першої світової війни на боці Антанти билися понад 20 країн, і термін Антанта, став вживатися до позначення усіх учасників боротьби з Четверним союзом[1]:
↑ абРеволюция и гражданская война в России: 1917–1923 гг. Энциклопедия в 4 томах. — Москва: Терра, 2008. — Т. 1. — С. 76. — 560 с. — (Большая энциклопедия). — 100 000 экз. — ISBN 978-5-273-00561-7
Braybon, Gail (2005). Evidence, History and the Great War: Historians and the Impact of 14-18. Berghahn Books. ISBN978-1-57181-801-0.
Spencer Tucker (Hrsg.): The Encyclopedia of World War I. A Political, Social and Military History. Verlag ABC-Clio, Santa Barbara 2005, ISBN 1-85109-420-2, S. 273.