uk Ньюфаундленд (домініон)

	Newfoundland ; Ньюфаундленд
	Британський домініон; (1907–1934); Залежна територія Сполученого Королівства; (1934–1949);
Цивільний прапор; (1918–1949)	Герб
	Девіз; Quaerite prime regnum Dei (латинська); («Шукайте ж найперш Царства Божого»)
	Гімн; "Ode to Newfoundland" ;
	Ньюфаунленд: історичні кордони на картіМапа Домініону Ньюфаундленд
Столиця	Сент-Джонс
Мови	англійська
Форма правління	відповідальний уряд[en]
	Король
- 1907–1910; (перший)	Едуард VII
- 1936–1949; (останній)	Георг VI
Губернатор
- 1907–1909; (перший)	Вільям Мак-Грегор
- 1946–1949; (останній)	Гордон Мак-Дональд
	Прем'єр-міністр
- 1907–1910; (перший)	Sir Robert Bond[en]
- 1932–1934; (останній)	Frederick C. Alderdice[en]
Законодавчий орган	Палата зборів
Історія
- Напівсуверенний домініон	26 вересня 1907
- Повністю суверенний домініон	19 листопада 1926
- Вестмінстерський статут	11 грудня 1931
- Британський залежний домініон[en]	16 лютого 1934
- Канадська провінція[en]	31 березня 1949
Валюта	Ньюфаунлендський долар
	1 де-факто, у 1934 році, Ньюфаундленд відмовився від самоврядування, але залишався де-юре незалежним домініоном, доки не ввійшов до складу Канади в 1949.
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Ньюфаундленд (домініон)

Ньюфаундле́нд — британський домініон на території теперішньої провінції Канади Ньюфаундленд і Лабрадор. Був створений 26 вересня 1907 року перетворенням з однойменної колонії та підтверджений Декларацією Бальфура 1926 року й Вестмінстерським статутом 1931 року. Містив острів Ньюфаундленд та Лабрадор на материковій частині. Ньюфаундленд був одним із первинних "домініонів" у значенні Декларації Бальфура і відповідно мав конституційний статус, еквівалентний іншим домініонам того часу.

В 1934 році Ньюфаундленд став єдиним домініоном, який відмовився від свого самоврядного статусу, що закінчило 79 років самоврядування^[1]. Цей епізод стався через кризу в державних фінансах Ньюфаундленда в 1932 році. Ньюфаундленд накопичив значну суму боргу, побудувавши залізницю через острів, яка була завершена в 1890-х роках, і створивши власний полк під час Першої світової війни^[1].

В 1855 острів Ньюфаундленд здобув право на місцеве самоврядування. Відсутність якихось значних економічних і культурних зв'язків Ньюфаундленду з іншими британськими колоніями в Північній Америці не сприяло зміцненню та політичного союзу з ними. В 1869 місцевий уряд відмовився від вступу до Канадської конфедерації, і політична відособленість Ньюфаундленду від інших провінцій сучасної Канади зберігалася ще протягом 80 років.

26 вересня 1907 Ньюфаундленд разом з Новою Зеландією здобув статус домініону.

В 1927 до Ньюфаундленду рішенням британського парламенту було приєднано значну частину (близько 300 тис. км ²) півострова Лабрадор. Належність цієї території Ньюфаундленду довгий час заперечувалося провінцією Квебек, до складу якої ввійшла інша частина півострова. Партія Національний союз, що перебувала тоді у Квебеці при владі в 1936—1960 роках, продовжувала вважати весь Лабрадор частиною території Квебеку.

В 1934 в результаті світової економічної кризи господарство Ньюфаундленду прийшло до цілковитого фінансового краху — настільки глибокого, що місцеве самоврядування було скасовано, і колонія перейшла під управління призначеної Лондоном спеціальної комісії.

В 1948 було проведено референдум щодо майбутнього колонії, на якому незначною більшістю (52 %) перемогли прибічники приєднання до Канадської федерації.

Див. також

Ньюфаундленд і Лабрадор — провінція Канади

Примітки

↑ ^а ^б Hiller, JK (2002). The Newfoundland Royal Commission, 1933 (The Amulree Commission). Newfoundland and Labrador Heritage Web Site. Процитовано 29 грудня 2015.