Лондонська угода (1915)

Лондонська угода
Тип	міжнародний договір
Підписано	26 квітня 1915
Місце	Лондон
Сторони	Антанта і Королівство Італія
Медіафайли у Вікісховищі

Лондонська угода 1915 (англ. Treaty of London (London Pact), італ. Patto di Londra) — таємний міжнародний договір, який підписали Антанта й Італія в Лондоні 26 квітня 1915 року. Згідно з ним Італія вступала у Першу світову війну на боці Антанти проти Австро-Угорщини та Німеччини.

За Лондонською угодою Італія вступала у війну проти Австро-Угорщини та Німеччини. За це їй мали відійти після війни Трієст та інші австрійські області з італійським населенням, під протекторат Італії підпадала Албанія^[1]: її північна частина мала би відійти Чорногорії й Сербії, південна частина - Греції, а посередині буде створена невелика нейтральна держава під італійським протекторатом. Таким чином італійський уряд намагався зробити Албанію якомога слабшою, щоб недопустити створення міцного албанської держави, чий флот міг би конкурувати з італійським в Адріатиці.

Міністр закордонних справ Італії Сідней Соніно прагнув установити контроль над Адріатикою, тому цей договір обіцяв Італії всю Венецію-Джулію, але без порту Ф'юме (тепер Рієка), а також велику частину провінції Далмація до мису Планка, включаючи головні острови, але без Спліта.^[2]

• Італійський фронт Першої світової війни

• УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) [Архівовано 1 листопада 2011 у Wayback Machine.]

• І. С. Покровська. Лондонський договір 1915 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X