uk Листопадова революція

Дата:	Перший етап:; 29 жовтня—9 листопада 1918; (1 тиждень і 4 дні); Другий етап:; 3 листопада 1918—11 серпня 1919; (9 місяців і 1 тиждень)
Місце:	Німецька імперія
Результат:	Перемога Веймарської республіки
Політичні зміни:	Абдикація Вільгельма II; Скасування монархії Німеччини[en] та її 22 конституційних монархій; Придушення лівих повстань, включаючи Повстання спартакістів; Закінчення Першої світової війни; Створення Веймарської республіки

Листопадова революція
	Революції 1917—23 років[en]
	; Солдати стоять за барикадами під час Повстання спартакістів
Дата:	Перший етап:; 29 жовтня—9 листопада 1918; (1 тиждень і 4 дні); Другий етап:; 3 листопада 1918—11 серпня 1919; (9 місяців і 1 тиждень)
Місце:	Німецька імперія
Результат:	Перемога Веймарської республіки
Політичні зміни:	Абдикація Вільгельма II; Скасування монархії Німеччини[en] та її 22 конституційних монархій; Придушення лівих повстань, включаючи Повстання спартакістів; Закінчення Першої світової війни; Створення Веймарської республіки
Сторони
Німецька імперія (1918) Імперська армія Німеччини; Веймарська республіка (1918—19) Рейхсвер; Фрайкор; Сталевий шолом; Соціал-демократична партія Німеччини;	Вільна Соціалістична Республіка Німеччина Союз Спартака; Комуністична партія Німеччини; Баварська Радянська Республіка; Революційні стюарди[en]; Вільні профспілки; За підтримки:; Російська РФСР
Лідери
Вільгельм II; Людвіг III; Пауль фон Гінденбург; Еріх Людендорф; Франц фон Гіппер; Рейнхард Шеер Фрідріх Еберт; Густав Носке; Філіпп Шайдеман; Отто Велс; Вальдемар Пабст[en]; Маттіас Ерцбергер[en]; Гуго Прейсс[en]; Ойген Шіффер[ru]	Роза Люксембург ; Карл Лібкнехт ; Курт Ейснер; Пауль Леві †; Франц Мерінг †; Вільгельм Пік; Ернст Толлер; Еріх Мюзам; Річард Мюллер[en]; Еміль Барт[en]; Густав Ландауер ; Євген Левине[en] ; Карл Радек; Еміль Ейхгорн[en]

Листопадова революція 1918 р., (нім. Novemberrevolution) — революція в листопаді 1918 року в Німецькій імперії, однією з причин якої стало наростання соціальної напруги і важкість економічного життя. Революція призвела до встановлення в Німеччині режиму парламентської демократії, відомої як Веймарська республіка.

Історія

Правлячі кола країни напередодні поразки провели деяку урядову реорганізацію. До складу нового уряду були введені соціал-демократи. Із в'язниць звільнили одного з лідерів лівих соціал-демократів Карла Лібкнехта та інших політичних в'язнів. За допомогою реформ уряд намагався запобігти революційному вибуху.

Незважаючи на це, ліві соціал-демократи закликали до повалення уряду і розриву з центристами в соціал-демократичному русі. У жовтні 1918 р. конференція лівих соціал-демократів (Союз Спартака) висунула програму з вимогами повалення монархії, припинення війни, проголошення демократичних прав і свобод, створення умов переходу до соціалістичної революції.

Почалась революція з повстання матросів у Вільгельмсгафені та Кілі, а за декілька днів охопила всю Німеччину. 9 листопада 1918 кайзер Вільгельм II під тиском начальника генштабу Вільгельма Ґренера, який вважав продовження воєнних дій безглуздим, був змушений відректися від престолу та втікати з країни. До влади прийшли представники соціал-демократичної партії (СДПН).

Комуністи на чолі з Карлом Лібкнехтом та Розою Люксембурґ, які вимагали розгортання революції та проголошення в Німеччині радянської влади, підняли бунт в січні 1919 проти соціал-демократів. Виникла реальна загроза громадянської війни. Бунт зупинили загони фрайкора під керівництвом Густава Носке, Лібкнехт і Люксембург були вбиті без суду.

У Баварії революція привела до виникнення незалежної Баварської (голова Курт Ейснер), а потім Баварської Радянської республіки (Ернст Толлер), яку теж розгромили армією і загонами фрайкора.

Формально революція завершилась 11 серпня 1919 проголошенням Веймарської республіки.