Узбе́цька мо́ва (узб. Oʼzbek tili ) — одна з тюркських мов . Поширена в Узбекистані , а також у Казахстані , Киргизстані , Туркменістані , Таджикистані , північному Афганістані та на північному заході Китаю . [ 1] Згідно з академічними джерелами, близько 35 мільйонів людей у світі розмовляють узбецькою мовою
Сформована на базі трьох мовних спільнот — кипчацької, огузької та карлуко-чигиле-уйгурської, узбецька мова багата діалектами . Говірки — ташкентська, самаркандська, бухарська, ферганська, хорезмська — значно відрізняються одна від одної.
Характерною рисою узбецької мови порівняно з іншими тюркськими мовами є відсутність сингармонізму . Лексика налічує великий шар перських та таджицьких запозичень .
Староузбецька мова сформувалася до 15 сторіччя, чому значною мірою сприяла творчість поета Алішера Навої .
В основу сучасної літературної мови покладено говірки Ташкенту та Фергани зі значним впливом староузбецької мови.
Узбецька абетка
До 1927 року узбецька мова записувалася арабською абеткою , потім латинською , а починаючи з 1940 року в часи Узбецької РСР кирилицею . З 1992 року офіційною є абетка, що базується на англійському варіанті латинки (з двознаками «ch», «sh», із «j» для звуку ʤ і «i» як для i , так і для ɨ ). Узбеки Китаю та Афганістану користуються арабською абеткою.
Арабська
Кирилиця
Латиниця
Вимова IPA
ﺍ, ه
А а
A a
a , æ
ﺏ
Б б
B b
b
چ
Ч ч
Ch ch
ʧ
ﺩ
Д д
D d
d
ﻩ
Е е
E e
ɛ , e
ﻑ
Ф ф
F f
f
گ
Г г
G g
ɡ
ﻍ
Ғ ғ
G‘ g‘
ɣ
ﺡ, ﻩ
Ҳ ҳ
H h
h
ی
И и
I i
i , ɨ , ɪ
ﺝ, ژ
Ж ж
J j
ʤ , ʒ
ﻙ
К к
K k
k'
ﻕ
Қ қ
Q q
q
ﻝ
Л л
L l
l
ﻡ
М м
M m
m
ﻥ
Н н
N n
n
ﺍ
О о
O o
ɒ
ﻭ
Ў ў
O‘ o‘
o , ø
پ
П п
P p
p
ﺭ
Р р
R r
r
ﺙ, ﺱ, ﺹ
С с
S s
s
ﺵ
Ш ш
Sh sh
ʃ
ﺕ, ﻁ
Т т
T t
t
ﻭ
У у
U u
u , y
ﻭ
В в
V v
v , w
ﺥ
Х х
X x
x , χ
ی
Й й
Y y
j
ﺫ, ﺯ, ﺽ, ﻅ
З з
Z z
z
ء, ع
Ъ ъ
’
ʔ
Кириличним літерам Ё ё , Ю ю , Я я відповідають латинські двознаки Yo yo , Yu yu , Ya ya .
Кириличній літері Е е на початку слова відповідає латинський двознак Ye ye .
Кириличній літері Ц ц відповідає Ts ts чи літера S s , в залежності від позиції в слові.
Кириличному двознакові сҳ у латинській абетці відповідає s'h .
Кириличній літері Э э відповідає латинська літера E e .
Джерело
В. Н. Ярцева и др. Лингвистический энциклопедический словарь, Москва, «Советская энциклопедия», 1990.
Приклад
«Заповіт» Т. Г. Шевченка узбецькою мовою: (переклад Хаміда Алімджана)
латинською абеткою кириличною абеткою
Vasiyat
O‘lsam mening jasadim
Ukrainaga ko‘milsin: Qabrim u keng dalaning
Eng o‘rtasida bo‘lsin.
Poenii yuq ona-yer
Va zangori Dnepr
Ko‘rinib tursin menga, Vag‘illab oqqan daryo
Bilinib tursin menga!
Dushman konini daryo
Yuvib oqizgan zamon, Ko‘zg‘alarman qabrimdan: Chiqib oliy dargohga, Xudoga topinarman.
Kelmay turib o‘sha kun, Xudo yo‘kdir men uchun!
Ko‘ming-u, ko‘zg‘ang isyon, Kishanlar kul-kul bo‘lsin.
Erk jangida dushmanning
Qora qoni to‘kilsin.
So‘ng ulug‘ oilada
Boshlangiz erkin hayot.
Sekingina meni ham
Yod etib qilingiz shod.
Васият
Ўлсам менинг жасадим
Украинага кўмилсин:
Қабрим у кенг даланинг
Энг ўртасида бўлсин.
Поении йуқ она-ер
Ва зангори Днепр
Кўриниб турсин менга, Вағиллаб оққан дарё
Билиниб турсин менга!
Душман конини дарё
Ювиб оқизган замон, Кўзғаларман қабримдан: Чиқиб олий даргоҳга, Худога топинарман.
Келмай туриб ўша кун, Худо йўкдир мен учун!
Кўминг-у, кўзғанг исён, Кишанлар кул-кул бўлсин.
Эрк жангида душманнинг
Қора қони тўкилсин.
Сўнг улуғ оилада
Бошлангиз эркин ҳаёт.
Секингина мени ҳам
Ёд этиб қилингиз шод.
(Джерело : Т.Г.Шевченко,
Заповіт мовами народів світу,
К., «Наукова думка», 1989)
Посилання
Вікіпедія
Булгарська група Якутська група 1 Карлуцька група Кипчацька група давньокипчацька † •
киргизько-кипчацькі 1 : фергансько-киргизькі (
киргизька , •
фергансько-кипчацька (†) , •
південноалтайський (діал.: телеутська ) •
ногайсько-кипчацькі :
алабугатська , •
астраханська 2 •
казахська , •
каракалпацька , •
ногайська , •
степовий діалект кримськотатарскої , •
узбецько-ногайська ‡ 2 •
юртовська •
поволзько-кипчацькі :
башкирська ,
сибірсько-татарська 2 •
татарська (діал.: мішарський ) •
половецько-кипчацькі :
половецька † , караїмсько-кримськотатарські
1 • (
караїмська , •
кримський діалект 2 •
кримськотатарська (літературна) ,
кримчацька 2 •
середній діалект кримськотатарської , •
урумська (приазовська) — кипчацькі говори )
2 , • кумицько-карачаєво-балкарські
1 • (
вірмено-кипчацька † ,
карачаєво-балкарська ,
кумицька ,
мамлюксько-кипчацька † )
Огузька група Північноалтайська група 1 Тюркські літературні наддіалектні мови Мови рунічних написів Карлуцько-уйгурські мови 1 Саянські мови Хакаські мови 1 класифікація мови або мовної групи спірна;
2 застосування терміну «мова» суперечливо (див.
Проблема «мова чи діалект» ); † мертві, які розділились чи змінились; (†) можливо вимерлі мови; ‡ змішані мови
Література та бібліографія
Тематичні сайти Словники та енциклопедії Довідкові видання Нормативний контроль
↑ Uzbek: Our Languages: About: Central Eurasian Studies: Indiana University Bloomington . Central Eurasian Studies (амер.) . Процитовано 17 жовтня 2024 .