Айнійська мова

Айні́йська мова (айну́, ейну́; абда́л) (самоназва Äynú (ئەينۇ) [ɛjˈnu]; уйг. Абдал тили/ئابدال تىلى; кит. трад. 艾努語, спр. 艾努语, піньїнь àinǔ yǔ) — тюркська мова, якою користуються у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі КНР. Належить до карлуцької групи тюркських мов, інколи вважається діалектом уйгурської мови.

Носії мови, ейну, являють собою етнічну групу менше 30 000 осіб, які офіційно у КНР включається до складу уйгурів. Нею користується переважно доросла чоловіча частина народу, в основному у побуті. При спілкуванні зі сторонніми особами, жінками, які не володіють айну, вживається уйгурська мова.

Мовою айні (ейну) говорить близько 7 тис. чол. у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі Китаю. Вона поширена на південних окраїнах пустелі Такла-Макан у Таримській улоговині аж до схилів Куньлуня. Більшість мовців проживає у префектурі Кашгар, особливо у повітах Янгигисар, Янгишар, Яркенд та у кількох поселеннях в районі міста Кашгар; інші носії мови є у префектурі Хотан у повітах Хотан, Лоп і Каракаш.

У лексиці значна питома вага іранізмів, тоді як фонетика і граматика зберігають тюркський характер.

• Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Айнійська мова
• Рахунок айну