Азербайджанська мова
Азербайджанська мова (азерб. Azərbaycan dili آذربایجان دیلی[3], Azərbaycan türkcəsi آذربایجان تورکجهسی, türk dili تورک دیلی) належить до огузької підгрупи тюркської групи алтайської сім'ї мов. Поширена в Азербайджані, Грузії, Ірані, Іраку, Туреччині. Азербайджанською розмовляють близько 23 мільйони людей. Азербайджанська мова має 4 діалектні групи: східну, західну, північну, південну. Відмінності діалектів полягають головним чином у фонетиці і лексиці. Близькоспоріднена з турецькою та кримськотатарською мовами (раніше вважалося, що і азербайджанська, і кримськотатарська є діалектами турецької мови, але сучасні мовознавці так не вважають). Літературна мова розвивається з 13 ст. В основі сучасної літературної мови лежать шемахинський і бакинський діалекти. ПисемністьПисемність до 1929 на основі арабського алфавіту, в 1929-39 на основі латинського алфавіту, з 1939 — на основі кирилиці. У 2001 році Азербайджан остаточно повернувся до вживання латинського алфавіту.
Приклад«Заповіт» Т. Шевченка азербайджанською мовою[4] (переклав Сулейман Рустам): Vәsiyyәt
Південноазербайджанська моваПівденноазербайджанською розмовляють в іранському Азербайджані (історичному Азербайджані) і, меншою мірою, в сусідніх регіонах Іраку та Туреччини з меншими громадами в Сирії. Примітки
Посилання
|