Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Азербайджанська мова

Азербайджанська мова
Azərbaycan dili
   Мова більшості    Мова меншості
   Мова більшості
   Мова меншості
Поширена вАзербайджан Азербайджан, Іран Іран, Грузія Грузія, Росія Росія, Україна Україна, Туреччина Туреччина
РегіонКавказ, Близький Схід
Носії23 млн (2018)[1]
Писемністьлатинське письмо, перська абетка, кирилиця і арабська абетка
КласифікаціяАлтайська сім'я
Тюркська
Огузька
Офіційний статус
ОфіційнаАзербайджан Азербайджан
Росія Росія
РегулюєНаціональна академія наук Азербайджану
Коди мови
ISO 639-1az
ISO 639-2aze
ISO 639-3aze;
azj — північно-азербайджанська (Азербайджан)
azb — південно-азербайджанська (Іран)

Азербайджанська мова (азерб. Azərbaycan dili آذربایجان دیلی[3], Azərbaycan türkcəsi آذربایجان تورکجه‌سی, türk dili تورک دیلی) належить до огузької підгрупи тюркської групи алтайської сім'ї мов. Поширена в Азербайджані, Грузії, Ірані, Іраку, Туреччині. Азербайджанською розмовляють близько 23 мільйони людей.

Азербайджанська мова має 4 діалектні групи: східну, західну, північну, південну. Відмінності діалектів полягають головним чином у фонетиці і лексиці.

Близькоспоріднена з турецькою та кримськотатарською мовами (раніше вважалося, що і азербайджанська, і кримськотатарська є діалектами турецької мови, але сучасні мовознавці так не вважають). Літературна мова розвивається з 13 ст. В основі сучасної літературної мови лежать шемахинський і бакинський діалекти.

Писемність

Докладніше: Азербайджанський алфавіт

Писемність до 1929 на основі арабського алфавіту, в 1929-39 на основі латинського алфавіту, з 1939 — на основі кирилиці. У 2001 році Азербайджан остаточно повернувся до вживання латинського алфавіту.

Арабиця Кирилиця Латиниця Вимова IPA
ﺍ А а A a ɑː
ﺏ Б б B b b
ﺝ Ҹ ҹ C c ʤ
چ Ч ч Ç ç ʧ
ﺩ Д д D d d
ﻩ Е е E e ɛ
ع Ә ә Ə ə æ
ﻑ Ф ф F f f
گ Ҝ ҝ G g ɡʲ
ﻍ Ғ ғ Ğ ğ ɣ
ﺡ, ﻩ Һ һ H h h
ﺥ Х х X x x
ی Ы ы I ı ɯ
ی И и İ i ɪ
ژ Ж ж J j ʒ
ک К к K k k
ﻕ Г г Q q ɡ
ﻝ Л л L l l
ﻡ М м M m m
ﻥ Н н N n n
ﻭ О о O o ɔ
ﻭ Ө ө Ö ö œ
پ П п P p p
ﺭ Р р R r r
ﺙ, ﺱ, ﺹ С с S s s
ﺵ Ш ш Ş ş ʃ
ﺕ, ﻁ Т т T t t
ﻭ У у U u u
ﻭ Ү ү Ü ü y
ﻭ В в V v v
ی Ј ј Y y j
ﺫ, ﺯ, ﺽ, ﻅ З з Z z z

Приклад

«Заповіт» Т. Шевченка азербайджанською мовою[4] (переклав Сулейман Рустам):

Vәsiyyәt

    Mən öləndə, məni basdırarsınız,

    Yüksək bir təpədə, bir dağ başında.

    Elə bir yerdə ki, görünsün yalnız

    O gözəl Ukrayna... Onun daşında,

    Onun tarlasında, geniş çölündə,

    Mən öləndən sonra, görüm nələr var!

    Sevdiyim Dneprin şən sahilində

    Nədən söhbət açır quduz dalğalar!

    Mənim Ukraynamdan yuyub aparsa,

    Dnepr yad qanını mavi dənizə,

    Onda mən sözümü deyərəm qısa,

    Unudub tarlanı, dağı… nə isə,

    Son verib fəğana, son verib aha,

    Dua eyləyərəm onda Allaha.

    Çiçək açmayınca bax, bu arzular,

    Edərəm yenə də hər şeyi inkar.

    Məni basdırınız, üsyan ediniz,

    Qırıb yox ediniz o qandalları.

    Düşmənin qanını axıtmaqla siz

    Azad olarsınız, biliniz barı.

    Mən isə gələcək böyük, şən, xoşbəxt,

    O azad və yeni ailənizdə

    Xatırlayarsız, hər zaman hər vaxt,

    Adımı çəkərək şən dilinizdə...

Південноазербайджанська мова

Південноазербайджанською розмовляють в іранському Азербайджані (історичному Азербайджані) і, меншою мірою, в сусідніх регіонах Іраку та Туреччини з меншими громадами в Сирії.

Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
азербайджанскою мовою
Ana Səhifə

Вікіпедія
Вікіпедія
У Вікісловнику є сторінка Категорія:Азербайджанська мова.

Примітки

  1. ↑ South Azerbaijani at Ethnologue (21st ed., 2018) plus North Azerbaijani at Ethnologue (21st ed., 2018)
  2. ↑ Конституция Республики Дагестан, Глава 1, Статья 11 [Архівовано 9 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Azerbaijani, South. Ethnologue (англ.). Архів оригіналу за 7 березня 2013. Процитовано 31 березня 2021.
  4. ↑ Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989

Посилання
Kembali kehalaman sebelumnya