Карачаєво-балкарська мова

карачаєво-балкарська
къарачай-малкъар тил, тау тил
Поширена в	Росія (Північний Кавказ)
Регіон	Карачаєво-Черкесія, Кабардино-Балкарія
Носії	302 748 (перепис, 2002)
Писемність	кирилиця (карачаєво-балкарська писемність), у діаспорі латиниця
Класифікація	Алтайська сім'я Тюркська гілка Кипчацька група Кипчацько-половецька підгрупа
Офіційний статус
Офіційна	Карачаєво-Черкесія, Кабардино-Балкарія
Коди мови
ISO 639-1	—
ISO 639-2	krc
ISO 639-3	krc

Карача́єво-балка́рська (карачаївська, балкарська) мова (карач.-балк. къарачай-малкъар тил, тау тил) — одна з тюркських мов, мова карачаївців та балкарців.

Відноситься до Кипчацької групи тюркських мов. Поширена у Карачаєво-Черкесії та Кабардино-Балкарії, у Середній Азії, Туреччині, у країнах Близького Сходу. В Росії кількість мовців 303 000 чоловік (2002 р., перепис).

Основні діалекти: карачаєво-баксано-чегемський («ч»-діалект, основа літературої мови) та верхнебалкарський («ц»-діалект).

Писемність у 1920–1924 рр. на основі арабського письма, у 1924–1936 рр. на основі латиниці, з 1936 р. — кирилиці.

Карачаево-балкарська мова є однією з державних мов Карачаєво-Черкеської (Закон «О языках народов Карачаево-Черкесской Республики», 1996) та Кабардино-Балкарської (Закон «О языках народов Кабардино-Балкарской Республики», 1995) республік. У першій з них вона називається карачаєвською (къарачай тил), у другій — балкарською (малкъар тил).

Карачаєво-балкарською мовою видаються газети Заман та Къарачай.

• Акбаев Ш. Х. Фонетика диалектов карачаево-балкарского языка. — Черкесск, 1963. (рос.)
• Алиев У. Б. Синтаксис карачаево-балкарского языка. — М., 1973. (рос.)
• Аппаев А. М. Диалекты балкарского языка в их отношении к балкарскому литературному языку. — Нальчик, 1960. (рос.)
• Ахматов И. Х. Карачаево-балкарский язык. Синтаксис. Ч. 2. — Нальчик, 1992. (рос.)
• Гочиева С. А. Наречия в карачаево-балкарском языке. — Нальчик, 1983. (рос.)
• Грамматика карачево-балкарского литературного языка. Ч. 1. Фонетика и морфология. — М., 1979. (рос.)
• Грамматика карачаево-балкарского языка. Под ред. Н. А. Баскакова. — Нальчик, 1966. (рос.)
• Грамматика карачаево-балкарского языка. Фонетика. Морфология. Синтаксис. — Нальчик, 1976. (рос.)
• Карачаево-барлкарско-русский словарь. Под ред. Э. Р. Тенишева. — М., 1965. (рос.)
• Къарачай-малкъар тилни грамматикасы. — Нальчик, 1970. (рос.)
• Отаров И. М. Лексикология карачаево-балкарского языка. — Нальчик, 1982. (рос.)
• Русско-карачаево-балкарский словарь. — Нальчик, 1970. (рос.)
• Толковый словарь карачаево-балкарского языка. Т. 1. — Нальчик, 1995. (рос.)
• Урусбиев И. Х. Спряжение глагола в карачаево-балкарском языке. — Черкесск, 1963. (рос.)
• Хабичев М. А. Карачаево-балкарское именное словообразование. — Черкесск, 1989. (рос.)
• Хабичев М. А. Карачаево-балкарское именное формообразование. — Черкесск, 1991. (рос.)
• Хаджилаев Х.-М. И. Очерки карачаево-балкарской лексикологии. — Черкесск, 1970. (рос.)
• Чеченов А. А. Историческая фонетика карачаево-балкарского языка. — М., 1996. (рос.)
• Чеченов А. А. Проблемы формирования языка карачаевцев и балкарцев. — М., 1996. (рос.)

Вікіпедія має розділ
карачаєво-балкарською мовою
Баш бет

• Карачаєво-балкарська мова на сайті Ethnologue: Karachay-Balkar. A language of Russian Federation (англ.)
• Карачаєво-балкарська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Karachay-Balkar [Архівовано 21 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
• Карачаєво-балкарська мова на сайті WALS Online: Language Karachay-Balkar [Архівовано 21 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

• Къарачай-Черкес Республика [Архівовано 25 січня 2010 у Wayback Machine.] — Інформація про Карачаєво-Черкеську Республіку, словники та зразки літератури.
• Karachay-Малхар — Карачаєво-балкарською та англійською мовами.
• Silpagarlani Ahmad [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.] — Домашня сторінка з матеріалами про карачаєво-балкарську абетку.

Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.