Список кириличних літер

Кирилицею послуговується значна частина слов'янських мов: українська, білоруська, македонська, російська, болгарська, сербська, чорногорська. При цьому для запису останніх двох офіційно вживають також латинку. Неофіційно латинські абетки існують також для української та білоруської мов.

Кирилиця є офіційне письмо для більшості мов Росії. Цим абеткам властива значна кількість спеціальних літер, що не трапляються в кирилиці аж до XX століття.

Кирилицю застосовують для запису також таких державних неслов'янських мов як киргизька, таджицька, монгольська, казахська; частково також для узбецької (в Узбекистані йде поступовий перехід на латинську графіку).

До початку 1990-их кириличним письмом послуговувались також для азербайджанської, туркменської та молдовської мов. На території невизнаної Придністровської Молдавської республіки для запису молдавської мови досі використовують кирилицю.

Старослов'янську азбуку в повному обсязі сьогодні не вживають для жодної мови. В нижче поданій таблиці вказано літери, присутні в більшості з нині офіційно чинних кириличних абеток, а також звуки, що вони позначають.

В таблиці вміщено не всі абетки, що застосовували чи застосовують кирилицю. Повний список див. у статті Абетки на основі кирилиці.

• Чорногорська кирилиця ідентична сербській абетці з трьома додатковими літерами: З́, Ѕ, С́ (займають позиції після Ж, З та Ш відповідно);
• Кримськотатарська кирилиця ідентична російській абетці з чотирма додатковими диграфами, що прирівняні до окремих літер: Гъ, Къ, Нъ, Дж. 1997 року рішенням Верховоної Ради АР Крим кримську мову було офіційно переведено на латинську графіку.

• Чимало з мов використовують кілька абеток (найчастіше латиницю та арабицю)
• Літеру «ґ» в білоруській мові вживають лише за класичним правописом, при чому як рекомендовану.
• «ѐ» та «ѝ» є варіантами «е» та «и» відповідно; їх використовують у південнослов’янських мовах для розрізнення омографів
• В абхазькій мові є такі диграфи: Гь гь, Ҕь ҕь, Дә дә, Џь џь, Жь жь, Жә жә, Ӡә ӡә, Кь кь, Қь қь, Ҟь ҟь, Тә тә, Ҭә ҭә, Хь хь, Ҳә ҳә, Цә цә, Ҵә ҵә, Шь шь, Шә шә
• В азербайджанській мові апостроф (’) прирівняно до букви.
• В чеченській мові є такі диграфи: Аь аь, ГӀ гӀ, Кх кх, Къ къ, КӀ кӀ, Оь оь, ПӀ пӀ, ТӀ тӀ, Уь уь, Хь хь, ХӀ хӀ, ЦӀ цӀ, ЧӀ чӀ, Юь юь, Яь яь
• В кабардино-черкеській мові є такі диграфи: Гу гу, Гъ гъ, Дж дж, Дэ дэ, Жь жь, Ку ку, КӀ кӀ, Къ къ, Лъ лъ, ЛӀ лӀ, ПӀ пӀ, ТӀ тӀ, ФӀ фӀ, Ху ху, Хь хь, Хъ хъ, ЦӀ цӀ, ЩӀ щӀ, Ӏу Ӏу; триграфи: Гъу гъу, КӀу кӀу, Къу къу, Кхъ кхъ, Хъу хъу; тетраграфи: Кхъу кхъу
• В карачаєво-балкарській мові є такі диграфи: Гъ гъ, ДЖ дж, Къ къ, Нг нг
• В хантийській мові є такі диграфи: Л’ л’, Ч’ ч’
• В осетинській мові є такі диграфи: Гъ гъ, Дж дж, Дз дз, Къ къ, Пъ пъ, Тъ тъ, Хъ хъ, Цъ цъ, Чъ чъ
• В якутській мові є такі диграфи: Дь дь, Нь нь

• Латинська графіка у слов'янських мовах
• Кирилиця в Юнікоді^[en]