uk Андріївський узвіз, 11

Андріївський узвіз, 11
Андріївський узвіз, 11
	50°27′38″ пн. ш. 30°30′53″ сх. д. / 50.460555555556° пн. ш. 30.514722222222° сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Київ
Тип	будівля
Стиль	неоренесанс
	Медіафайли у Вікісховищі

Садиба № 11 — комплекс із двох кам'яниць № 11-А (1902—1903) і № 11 (1910—1911). Розташована на Андріївському узвозі в Києві.

Наказом Головного управління охорони культурної спадщини № 10/38-11 від 25 червня 2011 року будівлі внесли до реєстру пам'яток містобудування й архітектури місцевого значення^[1].

Історія ділянки

Станом на 1882 рік садиба № 11 (№ 16 — за старою нумерацією) належала містянину Михайлові Петриковцю. Згодом перейшла його дочкам Варварі й Ользі. У відомостях за 1903 і наступні роки власниками значаться Георгій і Наталя Буренки^[2]^[3]^[4]^[5]^[6]. Георгій Кирилович викладав на курсах бухгалтерії та каліграфії, що на Прорізній, 16, і був членом Київського громадського клубу, який очолював Олександр Кістяківський, син вченого й історика права Олександра Федоровича^[7].

У 1902—1903 роках на ділянці звели двоповерхову кам'яницю, а в 1910—1911 роках — чотириповерхову^[1].

Імовірно, у двоповерховому будинку первісно проживала одна сім'я. В іншому будинку в 1910-х роках мешкав Карл Шиман, архітектор прибуткових будинків на Андріївському узвозі, 2-Б і 2-В, Верхньому Валу, 48/28, Володимирській, 39/24, Малопідвальній, 10 тощо.

1922 року будівлю націоналізували більшовики. Будинки використовували як житлові.

На даху будинку № 11-А спорудили незаконну надбудову.

Архітектура

Двоповерховий будинок № 11-А

Цегляна кам'яниця має напівпідвал.

Симетричний п'ятивіконний фасад вирішений у формах неоренесансу. Центральна частина акцентована розкріповкою.

Фасад оздоблений пишним архітектурно-пластичним декором. Лізени першого поверху рустовані.

Напівциркульні вікна верхнього поверху обрамляють напівколонки. Архівольти прикрашені замковими каменями з ліпними бородатими маскаронами^[1].

Кам'яниця № 11-А
Маскарон
Вікно
Вивіска
Маскарон

Чотириповерховий будинок № 11

Кам'яниця цегляна. Фасад виконаний у формах пізнього модерну з елементами неокласицизму (аркові вікна й кола у вигляді вінків).

У цілому композиція симетрична. Однак арковий вхід і сходова клітка зміщені праворуч, а проїзд на подвір'я — ліворуч.

Архітектура будівлі стримана. Чоловий фасад фланкують розкріповки, увінчані фронтонами. Віконні прорізи прямокутні, а на верхніх поверхах — аркові. Вікна четвертого поверху спарені. Над ними — декор у вигляді перекреслених подвійних і потрійних кіл^[1].