Омеляновича-Павленка, 14/12

Омеляновича-Павленка, 14/12
50°26′18″ пн. ш. 30°32′49″ сх. д. / 50.438244444444° пн. ш. 30.546961111111° сх. д. / 50.438244444444; 30.546961111111
Тип	будівля
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Київ
Архітектурний стиль	архітектура модерну
Архітектор	Єрмаков Євген Федорович
Будівництво	1912
Адреса	Вулиця Михайла Омеляновича-Павленка
Омеляновича-Павленка, 14/12 у Вікісховищі

Будинок № 14/12 — колишній прибутковий будинок, спроєктований архітектором Євгеном Єрмаковим. Розташований на вулиці Михайла Омеляновича-Павленка, що в місцевості Хрести (Київ).

За визначенням дослідників, будинок на тлі нової забудови Печерська сприймається мальовничим акцентом. Рішенням виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів № 1107 від 18 листопада 1986 року внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення  (охоронний номер 258)^[1].

Прибутковий будинок зведений 1912 року архітектором Євгеном Єрмаковим, який на замовлення київської єпархії спроєктував низку споруд у Києві, зокрема кілька храмів, монастирських будівель, прибутковий будинок Микільського собору на Печерську тощо.

Ділянка розташована на розі вулиці Михайла Омеляновича-Павленка і Хрестового провулку. Після знесення старих споруд будівля стоїть на виокремленому трикутному острівці.

Перший поверх займали крамниці^[1].

Біля будинку росте майже 200-річний дуб, висотою 20 м, а в обіймищі 3,70 м. Охороняється державою з 1976 року.

Чотириповерхова, цегляна будівля складається з двох крил, з'єднаних під гострим кутом. Ззовні має парадні входи, а з боку подвір'я — чорні сходи. Є також льохи. Первісно на кожному поверсі передбачалось по три великі квартири.

У булинка три чолових фасади. Два з них мають симетричну композицію. Фасади оформлені у стилі раннього модерну^[1].

Притягує увагу хвилястий силует будівлі, який формують характерні для модерну напівциркульні щипці ризалітів з напівкруглими вікнами та широкий наріжний фронтон криволінійного абрису. Виразну тектоніку фасадів визначає вертикальне членування площин за допомогою ризалітів й еркерів. Горизонтально поверхні розділяють міжповерхові пояси та карнизи.

На площині стін розміщені різні за формою віконні прорізи й дверні отвори. Напівкруглі вікна ризалітів фланковані пілонами і виступами.

Будинок має пишне декоративне оздоблення. Рослинним ліпним орнаментом прикрашені міжвіконні простінки четвертого поверху й підвіконні ніші. У насиченому орнаментикою наріжному фронтоні з круглим горищним вікном проглядаються мотиви українського бароко^[1].

• Галина Максимова. Житловий будинок 1912 року // Звід пам'яток історії та культури України: Київ: А — Л / П. Тронько та ін. — К., 1999. — Т. 1, ч. 1. — С. 369.