uk Бульварно-Кудрявська, 30 13

**Бульварно-Кудрявська, 30/13**
Бульварно-Кудрявська, 30/13
	50°27′02″ пн. ш. 30°29′46″ сх. д. / 50.450416666667° пн. ш. 30.496° сх. д.
Тип	прибутковий будинок Києва
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна	Україна
Розташування	Київ
Архітектурний стиль	неоренесанс
Будівництво	1870-ті — 1900
	Бульварно-Кудрявська, 30/13 у Вікісховищі

Наріжний будинок (будинок Гінца) — київський прибутковий будинок на розі вулиць Бульварно-Кудрявської і Гоголівської. Нумерація з боку Бульварно-Кудрявської вулиці — № 30/13, а з боку Гоголівської — 13/30.

Пам'ятка архітектури місцевого значення.

Історія

Станом на 1859 рік садиба на Бульварно-Кудрявській вулиці, 22 (за тодішньою нумерацією) належала вдові поручика Ф. Смеловській. У березні ділянку землі придбав французький підданий, асесор, викладач Києво-Печерського дворянського училища Клеменс Мальгерб.^[1]^[2] 1867 року тут, у родині Клеменса і його дружини Броніслави, народився син Іван-Августин Мальгерб^[ru], майбутній міський архітектор Феодосії і Катеринодара.

1871 року Клеменс Мальгерб, переконаний анархіст, поїхав в охоплену повстанням столицю Франції на захист Паризької комуни, на барикадах якої і загинув. Його вдова Броніслава, яка опинилася у скруті, змушена була продати садибу.

Новим власником став міщанин Віктор Робертович Гінц.^[3] Між 1882 і 1889 роками він придбав у сусіда Петра Степановича Булави ще й ділянку на Гоголівській вулиці, 29 (за тодішньою нумерацією). Віктор Гінц незмінно володів садибою, імовірно, до приходу більшовиків. Принаймні, в документах за 1914 рік будинок значився у його власності.^[4]

Прибутковий будинок зведений наприкінці ХІХ сторіччя. У 1897—1898 і 1900 роках виконані дві надбудови.

1991 року проведена реконструкція.

Архітектура

Будинок цегляний, чотириповерховий. У плані Г-подібний, секційний, з окремим наріжним входом у цокольний поверх.

Віссю симетрії всієї композиції виступає наріжжя, від якого під кутом відходять крила-секції. Наріжжя на рівні другого-четвертого поверхів акцентує циліндричний еркер із консолями, увінчаний банею

З боку Бульварно-Кудрявської вулиці фасад складається з двох частин, кожна з яких акцентована розкріповками й вінцевими аттиками простої прямокутної форми. Так само розкріповками з аттиком простої прямокутної форми виділені центр та обидва фланги фасаду з боку Гоголівської вулиці.

Проїзд виходить на Бульварно-Кудрявську вулицю.

Стіну прорізають прямокутні й аркові вікна. Окремі вікна на першому поверсі виділені рустованими лізенами, на четвертому — здвоєними пілястрами, а на еркері — колонами.

Рельєфний пластичний декор складається з різноманітних за формою віконних лиштв, міжповерхових і підвіконних тяг, зубчиків та інших елементів, характерних для цегляного стилю. Його доповнюють балконні ковані огорожі.

Ліпний декор представлений маскаронами, які слугують прикрасою для замкових каменів. Їх доповнюють рослинні й меандрові орнаменти в підвіконних фільонках третього поверху.