|
Фракції у Верховній РадіДепута́тська фра́кція у Верхо́вній Ра́ді Украї́ни — це група народних депутатів України, в основі якої лежить спільний партійний інтерес. До складу фракції входять депутати, що були обрані за виборчим списком відповідної політичної партії, а також депутати, що були обрані в мажоритарних округах (останні — тільки у разі виявлення такого бажання). Згідно з Регламентом Верховної Ради України фракцію можуть формувати не менше ніж 15 народних депутатів[1]. Станом на сьогодні у Верховній Раді України дев'ятого скликання сформовано 5 фракцій: Фракція політичної партії «Слуга народу», Фракція політичної партії «Опозиційна платформа — За життя», Фракція політичної партії «Всеукраїнське об'єднання „Батьківщина“», Фракція політичної партії «Європейська Солідарність» та Фракція політичної партії «Голос». Історія1990—1994Поняття «фракція» у Верховній Раді вперше з'явилось у травні 1994 року, коли постановою Верховної Ради України було затверджено положення про депутатські групи (фракції) у Верховній Раді України[2][3]. Жодної фракції Верховна Рада першого скликання не мала. 1994—1998Верховна Рада другого скликання була представлена трьома депутатськими фракціями:
1998—2002На початку діяльності парламенту третього скликання було зареєстровано 8 депутатських фракцій, в той час як накінець — їх кількість збільшилась майже вдвічі[3]. 2002—2006У Верховній Раді четвертого скликання діяло 28 депутатських фракцій[3][4]. 2006—2007Унаслідок порушення конституційних норм щодо формування коаліції депутатських фракцій Верховна Рада п'ятого скликання була розпущена через рік після складення присяги народними депутатами. Мала 5 фракцій[3]. 2007—2012Верховна Рада шостого скликання мала 5 фракцій:
2012—2014Верховна Рада сьомого скликання мала 5 фракцій:
2014—2019Верховна Рада восьмого скликання мала 6 фракцій:
Див. такожПримітки
Посилання
Література
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
.png)
