Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Твердження (логіка)

Твердження (у логіці) — це:

  1. змістовне розповідне речення, яке може бути істинним або хибним.
  2. описове речення, яке стверджує що саме є істинними, а що є хибним.

В останньому випадку, твердження відрізняється від речення, в якому речення тільки формулює твердження, в той же час як може бути багато інших формулювань, які можуть виражати одне й те саме твердження.

Огляд

Спеціаліст з філософії мови, Пітер Стросон надає перевагу використанню терміна «твердження» в сенсі (1) над висловлюванням. Стросон використовував термін «твердження», щоб звернути увагу на те, що два розповідні речення можуть давати одне й те ж саме пояснення, якщо вони пояснюють одне й те саме явище, але по-різному. Таким чином, у твердженні, яке пропонує Стросон: «Всі люди смертні.» і «Кожна людина смертна.» — два різних речення, але які говорять про одне й те саме твердження.

У будь-якому випадку твердження розглядається як істина.

Приклади речень, які є твердженням (або стверджують щось):

  1. «Сократ це людина».
  2. «Трикутник має три сторони.»
  3. «Мадрид це столиця Іспанії.»

Приклади речень, які не є твердженнями (не стверджують нічого):

  1. «Хто ти?»
  2. «Біжи!»
  3. «Недосвідченість поневіряється».
  4. «В мене був один гранч, а баклажан ось там»
  5. «Король Франції мудрий».
  6. «Броколі має хороший смак.»
  7. «Єдинороги існують.»

Перші два приклади не є розповідні речення та більше того, нічого не стверджують. Третій і четвертий є розповідні речення, але не мають сенсу, вони не є ні істинними, ні хибними, і більше того вони не стверджують нічого. П'ятий і шостий приклади є суттєвими розповідними реченнями, але вони не є твердженнями, а скоріше висловлюють думку чи пріоритетність. Чи речення «Пегас існує» є твердженням викликає дискусії серед філософів. Бертран Рассел вважає, що це хибне твердження. Стросон вважає, що це не твердження взагалі.

Твердження як абстрактна єдність

У деяких трактуваннях «твердження» вводиться для того, щоб відрізняти речення від його інформаційного змісту. Твердження розглядається як інформаційний зміст інформативного речення. Таким чином, речення пов'язане з твердженням як, наприклад, числівник стосується відповідного числа. Твердження — це абстрактні логічні єдності, в той час як речення є граматичні єдності.

Посилання й література

  • A. G. Hamilton, Logic for Mathematicians, Cambridge University Press, 1980, ISBN 0-521-29291-3.
  • Rouse, David L., Sentences, Statements and Arguments, A Practical Introduction to Formal Logic. (PDF), архів оригіналу (PDF) за 1 грудня 2017, процитовано 30 листопада 2017
  • Ruzsa, Imre (2000), Bevezetés a modern logikába, Osiris tankönyvek, Budapest: Osiris, ISBN 963-379-978-3
  • Xenakis, Jason (1956). Sentence and Statement: Prof. Quine on Mr. Strawson. Analysis. 16 (4): 91—94. doi:10.2307/3326478. ISSN 1467-8284. JSTOR 3326478 — через JSTOR.
  • Пітер Мілікан[en], «Statements and Modality: Strawson, Quine and Wolfram», http://philpapers.org/rec/MILSAM-2/ [Архівовано 21 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  • P. F. Strawson, «On Referring» in Mind, Vol 59 No 235 (Jul 1950) P. F. Strawson (PDF)
Kembali kehalaman sebelumnya


Index: pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve 
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9