Sd.Kfz. 223

Sd.Kfz.223
Тип	легкий колісний бронеавтомобіль машина зв'язківців і машина-радіостанція Схема: класична; у деяких моделях двигун був перенесений на корму
Походження	Третій Рейх
Історія використання
На озброєнні	1938–1945
Оператори	Третій Рейх
Війни	Друга світова війна
Історія виробництва
Виробник	Третій Рейх Weserhuette, MNH і Buessing-NAG
Виготовлення	1938–1944
Виготовлена кількість	550
Характеристики
Вага	4,4
Довжина	4560
Ширина	1950
Висота	1750
Обслуга	3
Десант	нема
Другорядне озброєння	7,92-мм кулемет MG-34 зв'язок: радіостанція FuSprGer 10 SE30, яку пізніше замінили на FuSprGer 12 і FuSprGer «f»
Двигун	бензиновий Horch 801/v 81, форсований до 90 к.с.
Sd.Kfz. 223 у Вікісховищі

Sd.Kfz. 223 — бронеавтомобіль періоду Другої світової війни, машина зв'язківців і машина-радіостанція, що, безумовно, вплинуло на озброєння. На Sd.Kfz.223 встановлювався лише 7,92-мм кулемет MG-34. На заводах компаній Weserhuette, MNH і Buessing-NAG до 1944 року було виготовлено 550 машин.

Дана модифікація стала останньою в лінійці Sd.Kfz.221 / 222 / 223.

Однією з важливих умов успішної розвідки було не тільки виявити ворога, але також оперативно передати цю інформацію в штаб частини. Тому вже 1938 році на озброєння вермахту взяли третю модифікацію цього легкого бронеавтомобіля — leichter Panzerspaehwagen (Fu) (Sd.Kfz. 223), покликану замінити собою старий Kfz.14.

Бронеавтомобілі Sd.Kfz. 223 управлялися екіпажем з трьох чоловік: механіка-водія, командира-стрільця і радиста.

Озброєння бронеавтомобіля складалося з одного кулемета MG-34, розміщеного в такій самій башті, що була на Sd.Kfz. 221. Кузов радіофікованого бронеавтомобіля конструктивно відповідав Sd.Kfz. 222.

Машини Sd.Kfz. 223 обладнували радіостанцією FuSprGer 10 SE30, яку пізніше замінили на FuSprGer 12 і FuSprGer «f». Крім того, бронеавтомобіль оснащувався рамковою антеною, що складається . Але незабаром незручну і громіздку рамкову антену замінили на антену штирьового типу.

Досвід перших компаній змусив ввести в конструкцію бронеавтомобілів ряд змін. Бажаючи ще більше збільшити ходові якості бронеавтомобілів, їх з 1941 року стали випускати на базі шасі Horch 801/v. Шасі оснащувалися двигуном потужністю 81 к. с., який пізніше форсували до 90 к. с., а також гідравлічними гальмами.

Відповідним чином була змінена система позначень. Старі Sd.Kfz. 222 і 223 отримали позначення Ausfuehrung A, а машини на базі Horch 801/v — Ausfuehrung B.

У травні 1941 року товщину лобової броні збільшили до 30 мм.

Часто машини оснащувалися димовими шашками, які встановлювали на лобовій броні. По бортах вежі також нерідко встановлювали димові гранатомети. Поставивши димову завісу, бронеавтомобіль мав більше шансів вийти з бойового зіткнення з противником.

Бойова маса 4,4 т: Розміри:

висота 1750 мм: Озброєння 7,92-мм кулемет MG-34

Тип двигуна 8-циліндровий карбюраторний Horch (3.8 L) 90 к. с.

• Під час війни 20 бронемашин Sd.Kfz.222 і Sd.Kfz.223 передали болгарській армії.
• Броньовики брали участь в операціях по боротьбі з югославськими партизанами на території Македонії, окупованій болгарськими військами, а в 1944-45 роках в боях з німцями на території Югославії, Угорщини і Австрії.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Sd.Kfz.223

• www.tanks-encyclopedia.com/ww2/nazi_germany/sdkfz-221-222-223.php [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.]
• weltkrieg.ru/tanks/276-sdkfz221.html [Архівовано 25 листопада 2015 у Wayback Machine.]

• Иванов С. В., «Sd.Kfz.222/223. Легкие бронеавтомобили Вермахта. Часть 1», «Танк на поле боя» № 14, 2005.
• Иванов С. В., «Sd.Kfz.222/223. Легкие бронеавтомобили Вермахта. Часть 2», «Танк на поле боя» № 15, 2005.
• Барятинский М., «Бронеавтомобили Вермахта», «Бронеколлекция» № 1, ЗАО «Редакция журнала Моделист-конструктор», 2007.
• «Deutsche Leichte Panzerspahwagen», Waffen-Arsenal 86, Podzun-Pallas-Verlag GmbH.

Це незавершена стаття про бронетехніку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.