ШверінШвері́н, Звірин, Зверін (в.-луж. Zwěrin, н.-луж. Zwěrin; чеськ. Zvěřín; серб. Шверин; ниж.-нім. Swerin; лат. Zuarina, Suerinum, Squirsina; нім. Schwerin) — місто в Німеччині, адміністративний центр федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія. Місто розташоване серед системи озер та ставків, головним із яких є Шверінське озеро. ІсторіяЯк свідчить хроніка міста Мерзебурга (Thietmars von Merseburg), Шверін виник поблизу зруйнованого 1018 року слов'янського (ободритського) укріплення Зверін (Zuarin, в.-луж. Zwěrin) у 1160 році за велінням Генріха Льва, ставши при цьому першим містом на відвойованій у слов'ян території. Протягом 1167—1648 років місто було резиденцією єпископа та духовним осередком усього регіону. У 1358 році герцог Мекленбурга Альбрехт Другий отримав у спадок місто, що мало право бути місцем резиденції графа й оселився в за́мку, який за виключенням двох перерв, правив за місце перебування герцогів Мекленбурзьких аж до 1918 року. Так, у 1628—1631 роки герцоги були змушені покинути свій родовий замок у покарання за їхні союзницькі відносини з Данією, а в 1756—1837 роки їхня резиденція містилася в Людвігслюсті. У XVI столітті місто було відоме як «Північна Флоренція». З 1701 року Шверін був столицею Мекленбург-Шверінського герцогства, яке 1815 року отримало статус великого герцогства Пам'ятки та музеїШверінський замокШверінський замок зведений на острові на місці старішої будівлі. Споруда являє собою в плані неправильний п'ятикутник, утворений п'ятьма флігелями, і вважається найвідомішою в місті. Сучасний вигляд замок отримав у 1845—1857 роки. Перед цим герцог Фрідріх Франц Другий вислав свого придворного архітектора Георга Адольфа Деммлера, уже відомого своїми роботами в місті, здійснюваними починаючи від 1825 року, та будівничого Германа Віллебранда у відрядження до Англії та Франції. Вони вирушили 1844 року, і отримали найсильніші враження від замку Шамбор на Луарі, риси якого можна убачити і у Шверінському замку. Взагалі ж Шверінський замок архітектурно є сумішшю різноманітних стилів, відтак являючи чи не найкращий зразок модного в той час узагальненого стилю історизм. За задумом Готфріда Земпера будівля повинна була мати головну, 70-метрову башту. 1851 року архітектор будівлі Деммлер вимушений був усунутись на деякий час від роботи (з політичних мотивів), і його працю продовжив Фрідріх Август Штюлер. На зверненому до замкового саду фасаді замку він зробив глибоку нішу, в яку помістив кінну статую слов'янського князя Ніклота, підступно вбитого у битві. Статую виготовив Христіян Геншоу. 26 травня 1857 року герцог і герцогиня Макленбурзькі з великою помпою в'їхали у свою нову резиденцію. Перед флігелем, що виходить на Замкове озеро, 1935 року було встановлено скульптуру, Великого герцога Пауля Фрідріха, виконану ще 1849 року Христіаном Даніелем Раухом. У теперішній час деякі з приміщень замкового комплексу у Шверіні зайняті місцевим ландтагом. У решті будівель — функціонують музейні експозиції. Палацовий садПалацовий сад вважається видатним зразком садово-паркового мистецтва, однією з пам'яток загальнодержавного культурного значення Німеччини. Парк створено прусським королівським директором парків Петером Йосифом Ленне. Після останньої реконструкції сад знову відкритий для відвідування в 2001 році. На території Парку:
МузейБудівлю музею збудовано Германом Віллібрандом у пізньому класицизмі на місці розпочатого Деммлером герцогського палацу, і вона являє собою споруду з монументальними сходами й портиком, утвореним іонічними колонами. Колекція цього музею бере початок від колишнього Музею Великого герцога (1877—1882). Музейне зібрання було розширено в 1901—1902 роках. Нині музей є складовою Державного Музею міста Шверіна. Мекленбурзький державний театрШверін багатий на театральні традиції. Влітку просто неба в місті, переважно на території палацового комплексу, відбуваються масштабні постановки опер. Будівля Мекленбурзького державного театру з його монументальним центральним ризалітом розташована на місці згорілої споруди авторства Деммлера. Цей будинок звів Георг Даніель у 1883—1885 роках у стилі неоренесансу. Сучасна будівля кафедрального собору Шверіна є 3-ю за ліком культовою спорудою на цьому місці. 1228 року тут було освячено романську базиліку, від якої зберігся лише парадний портал біля південного бічного нефу. Відомі люди
Галерея
Див. такожПримітки
Посилання
|