Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Баден-Вюртемберг

Ба́ден-Вю́ртемберг
Прапор Герб
Прапор Герб
KarteБерлінБременБременГамбургНижня СаксоніяБаваріяСаарландШлезвіг-ГольштейнБранденбургСаксоніяТюрингіяСаксонія-АнгальтМекленбург — Передня ПомераніяБаден-ВюртембергГессенПівнічний Рейн-ВестфаліяРейнланд-ПфальцШвейцаріяБоденське озероАвстріяЛюксембургФранціяБельгіяЧехіяПольщаНідерландиДаніяДаніяЩецинська затокаШлезвіг-ГольштейнПівнічне мореБалтійське море
Karte
Країна Німеччина
Столиця Штутгарт
Площа 35.751,46 км²
Населення 11 103 043 осіб (31 грудня 2020[1])
Густота 311 осіб/км²
Утворена 25 квітня 1952
Форма уряду парламентська республіка, самоврядний штат федерації
ВВП 493,27 млрд (2017) [2]
Борг 45,0 млрд € (31 грудня 2019)[3]
Голова Вінфрид Кречман (Зелені)
Уряд Зелені й ХДС
Ландтаг ХДС (43 депутатів), Зелені (47), СДПН (19), ВДП (12), АдН (18) та позафракційні (4)
Останні вибори 13 березня 2016
Наступні вибори 2021
Голосів у Бундесраті 6
ISO DE-BW
Сайт baden-wuerttemberg.de
Мапа
Мапа

Ба́ден-Вю́ртемберг (нім. Land Baden-Württemberg) — земля Федеративної Республіки Німеччина. Розташована в південно-західній частині країни. Столиця — місто Штутгарт. Сусідами землі є Райнланд-Пфальц, Гессен, Баварія, а також Швейцарія й Франція. Утворена 25 квітня 1952 року. Площа — 35.751,46 км². Населення — 11 103 043 осіб (31 грудня 2020[1]). На теренах землі розмовляють німецькою. Форма правління — парламентська республіка, самоврядний штат федерації. Зелені й ХДС очолюють земельний уряд. Голова уряду — Вінфрид Кречман (Зелені). За результами виборів до ландтагу, що відбулися 13 березня 2016 року, в ньому представлені такі партії: ХДС (43 депутатів), Зелені (47), СДПН (19), ВДП (12), АдН (18) та позафракційні (4). Має 6 депутатів у Бундесраті, верхній палаті парламенту Німеччини. Валовий внутрішній продукт землі складає 493,27 млрд (2017) [2]. Борг землі становить 45,0 млрд € (31 грудня 2019)[3]. Рівень безробіття — 3,1 % (листопад 2019)[4]. Міжнародний код — DE-BW.

Назва

  • Баден-Вюртемберг (нім. Baden-Württemberg) — найпоширеніша назва землі.
  • Земля Баден-Вюртемберг (нім. Land Baden-Württemberg) — офіційна назва землі.
  • Бад-Вюртемберг (фр. Bade-Wurtemberg)

Географія

Річка Райн формує західний кордон а також і велику частку південного кордону федеральної землі. Шварцвальд (Чорний Ліс), головний гірський масив держави, підвищується на схід рейнської долини. Високе плато Швабський Альб між річкою Неккар, Чорним Лісом і Дунаєм — важливий Європейський вододіл. Баден-Вюртемберг розділяє як Боденське озеро, так і передгір'я Альп із Швейцарією.

Дунай бере свій початок в Баден-Вюртемберзі біля міста Донауешинген, в місці під назвою Фуртванген-ім-Шварцвальд у Чорному Лісі.

Столиця Штуттгарт; міста: Мангайм, Карлсруе, Гайльбронн, Гайдельберг, Фрайбург, Пфорцгайм, Ульм, Бад-Кроцінген.

Історія

Федеральна земля утворена 1952 (у результаті плебісциту) злиттям земель Баден, Баден-Вюртемберг і Гогенцоллерн-Вюртемберг. Баден-Вюртемберг поділений на 35 регіонів (Landkreise) і 9 незалежних міст (Stadtkreise).

Докладніше: Вюртемберг

Королі

  • 1805—1816 — Фрідріх І
  • 1816—1864 — Вільгельм І
  • 1864—1891 — Карл
  • 1891—1918 — Вільгельм ІІ

Ландтаг

Вінфрід Кречманн, голова земельного уряду з 2011 року.

Розподіл місць у Баден-Вюртемберзькому ландтазі за результатами виборів 14 березня 2021 року. Уряд очолює коаліція Зелених і ХДС.

19
58
18
42
17
19 58 18 42 17 

Розподіл 154 місць:


Господарство

Розвинуте виробництво: вина, ювелірних виробів, годинників, музичних інструментів, текстилю, хімічних речовин, заліза, сталі, електричного устаткування, хірургічних інструментів.

Культура

1945

Баден-Вюртемберг є домівкою для двох ділянок Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: монастирського острова Райхенау на Боденському озері та Цистерціанського абатства монастиря Маульбронн.

У Badische Landesbibliothek у Карлсруе зберігається «Пісня про Нібелунгів».

У тунелях Барбара є покинутий тунель неподалік Оберіду біля Фрайбурга. Об'єкт Барбара підлягає особливому захисту, згідно з нормами Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Він використовується з 1975 року як головне місце зберігання архівних документів, зокрема фотографій, Федеративної Республіки Німеччина великого національного або культурного значення. У Європі це найбільший архів для довгострокового архівування. Із 1978 року об'єкт увійшов до Міжнародного реєстру об'єктів, що перебувають під особливою охороною ЮНЕСКО в Парижі.

На півдні і вздовж Рейну святкують Швабо-Алеманський карнавал.

Примітки

  1. Statistisches Landesamt Baden-Württemberg – Bevölkerung nach Nationalität und Geschlecht am 31. Dezember 2020 (нім.)
  2. Statistik informiert … Nr. 58/2018 (PDF). Statistisches Amt für Hamburg und Schleswig-Holstein. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2021. Процитовано 19 червня 2018.
  3. Ministerium für Finanzen Baden-Württemberg. fm.baden-wuerttemberg.de. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 6 травня 2020. [Архівовано 2020-08-05 у Wayback Machine.]
  4. Arbeitslosenquoten im November 2019 – Länder und Kreise. statistik.arbeitsagentur.de. Statistik der Bundesagentur für Arbeit. Процитовано 2 грудня 2019.

Джерела

  • Факти про Німеччину / ред. Жанет Шаян, Сабіне Гіле; пер. Володимир Шелест. — Франкфурт-на-Майні: Зоцієтетс-Ферлаг, 2010. ISBN 978-3-7973-1211-2

Посилання

Рейнланд-Пфальц Гессен Баварія
Франція Франція Баварія
Швейцарія Швейцарія Баварія
Kembali kehalaman sebelumnya


Index: pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve 
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9