Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Населення Чилі

Населення Чилі M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність17,508 млн осіб
Густота24,1 особи/км²
Коефіцієнт міграції0,34 ‰
Природний рух
Природний приріст▲0,82 %
Народжуваність13,83 ‰
Фертильність1,82 дітей на 1 жінку
Смертність6 ‰
Смертність немовлят6,86 ‰
Вікова структура
Середня тривалість життя78,61 року
 • чоловіків75,58 року
 • жінок81,76 року
Статева структура
загалом0,97 чол./жін.
при народженні1,04 чол./жін.
до 15 років1,04 чол./жін.
після 65 років0,72 чол./жін.
Етнічні групи
Націячилійці
Найбільший етносметиси
Нацменшинимапуче
Мови
Офіційнаіспанська
Також у побутіанглійська

Населення Чилі. Чисельність населення країни 2015 року становила 17,508 млн осіб (64-те місце у світі)[1]. Чисельність чилійців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 13,83 ‰ (141-ше місце у світі), смертність — 6 ‰ (165-те місце у світі), природний приріст — 0,82 % (137-ме місце у світі) .

Природний рух

Відтворення

Народжуваність в Чилі, станом на 2015 рік, дорівнює 13,83 ‰ (141-ше місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,82 дитини на одну жінку (149-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 64,2 % (станом на 2006 рік)[1].

Смертність в Чилі 2015 року становила 6 ‰ (165-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,82 % (137-ме місце у світі)[1].

Вікова структура

Віково-статева піраміда населення Чилі, 2015 рік (англ.)

Середній вік населення Чилі становить 34 роки (84-те місце у світі): для чоловіків — 32,9, для жінок — 35,2 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 78,61 року (52-ге місце у світі), для чоловіків — 75,58 року, для жінок — 81,76 року[1].

Вікова структура населення Чилі, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 20,46 % (1 827 374 чоловіки, 1 754 283 жінки);
  • молодь віком 15—24 роки — 15,88 % (1 418 938 чоловіків, 1 361 307 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 43,21 % (3 771 003 чоловіки, 3 793 655 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 10,24 % (842 346 чоловіків, 950 574 жінки);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 10,22 % (747 930 чоловіків, 1 040 850 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 3,3; коефіцієнт розлучуваності — 0,1; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 3 (дані за 2009 рік)[2][3]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 35,39 року, жінки — 32,65 року, загалом — 34,02 року (дані за 2014 рік)[4].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 24,1 особи/км² (193-тє місце у світі)[1]. 90 % населення країни концентрується в центральній третині країни, переважно навколо Сантьяго. Крайня північ (пустеля Атакама) і крайній південь (архіпелаг Вогняна Земля) майже ненаселені.

Урбанізація

Докладніше: Міста Чилі

Чилі надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 89,5 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,09 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Сантьяго (столиця) — 6,507 млн осіб, Вальпараїсо — 907 тис. осіб, Консепсьйон — 816 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].


 
№ Назва Регіон Населення
Сантьяґо
Сантьяґо
Вальпараїсо
Вальпараїсо 		1 Сантьяґо Столичний регіон 5 428 590 Ла-Серена
Ла-Серена
2 Вальпараїсо V Регіон Вальпараїсо 803 683
3 Консепсьйон VIII Регіон Біобіо 666 381
4 Ла-Серена IV Регіон Кокімбо 296 253
5 Антофаґаста II Регіон Антофаґаста 285 255
6 Темуко IX Регіон Арауканія 260 878
7 Ранкаґуа VI Регіон Лібертадор-Хенераль-Бернардо-О'Хіггінс 236 363
8 Талька VII Регіон Мауле 191 154
9 Арика XV Регіон Арика-і-Паринакота 175 441
10 Чильян VIII Регіон Біобіо 165 528

Міграції

Річний рівень імміграції 2015 року становив 0,34 ‰ (75-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Чилі є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[5].

Расово-етнічний склад

Етнічний склад (2012 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
неіндіанці
  
 88.9%
мапуче
  
 9.1%
аймара
  
 0.7%
інші індіанці
  
 1%
інші
  
 0.3%
Докладніше: Народи Чилі

Головні етноси країни: білі і неіндіанці — 88,9 %, мапуче — 9,1 %, аймара — 0,7 %, інші індіанці (рапануйці, ліканці, кечуа, чола, діагвіта, кавескар, ямана) — 1 %, інші — 0,3 % населення (оціночні дані за 2012 рік)[1]. За даними перепису 2002 року: європейці — 52,7 %, метиси — 44,1 %, індіанці — 3,2 %[6].

Різні хвилі іммігрантів до Чилі складались з іспанців, італійців, ірландців, французів, греків, німців, англійців, шотландців, хорватів та палестинців.

Українська діаспора

Докладніше: Українці Чилі

Мови

Мови Чилі (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
іспанська
  
 99.5%
англійська
  
 10.2%
індіанські мови
  
 1%
інші
  
 2.5%
Докладніше: Мови Чилі

Офіційна мова[7]: іспанська — розмовляє 99,5 % населення країни. Інші поширені мови: англійська — 10,2 %, індіанські мови (мапуче, кечуа, аймара, рапануйська) — 1 %, інші мови — 2,5 % (оцінка 2012 року).

Релігії

Релігії в Чилі (2012 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
 66.7%
протестанти
  
 16.4%
свідки Єгови
  
 1%
інші
  
 3.4%
атеїсти
  
 11.5%
агностики
  
 1.1%
Докладніше: Релігія в Чилі

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 66,7 %, євангелізм  і протестантизм — 16,4 %, Свідки Єгови — 1 %, інші — 3,4 %, не сповідують жодної — 11,5 %, не визначились — 1,1 % (станом на 2012 рік)[1].

Освіта

Докладніше: Освіта в Чилі

Рівень письменності 2015 року становив 97,5 % дорослого населення (віком від 15 років): 97,6 % — серед чоловіків, 97,4 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 4,6 % ВВП країни, станом на 2013 рік (90-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 16 років, для хлопців — до 16 років, для дівчат — до 17 років (станом на 2014 рік).

Середня і професійна

Вища

Охорона здоров'я

Докладніше: Охорона здоров'я в Чилі

Забезпеченість лікарями у країні на рівні 1,02 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками у стаціонарах — 2,1 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 7,8 % ВВП країни (76-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 6,86 ‰ (160-те місце у світі); хлопчиків — 7,34 ‰, дівчаток — 6,36 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 22 випадків на 100 тис. народжень (131-ше місце у світі)[1].

Чилі входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

2014 року зареєстровано 39,3 тис. хворих на СНІД (61-ше місце у світі), це 0,29 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (84-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 700 осіб (76-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 28,5 % (30-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 0,5 % (оцінка на 2014 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,7 % населення в містах і 93,3 % в сільській місцевості; загалом 99 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 100 %, в сільській місцевості — 90,9 %, загалом по країні — 99,1 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2007 рік, дорівнює 26,67 км³ на рік, або 1,603 тонни на одного мешканця на рік: з яких 4 % припадає на побутові, 10 % — на промислові, 86 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 45,2 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 29,3 %; частка осіб похилого віку — 16 %, або 6,3 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2013 року перебувало 14,4 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 1,5 %, верхній дециль — 42,8 % (станом на 2009 рік)[1].

Станом на 2012 рік, у країні 70,6 тис. осіб не має доступу до електромереж; 99,6 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 100 %, у сільській місцевості — 98 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 11,256 млн унікальних інтернет-користувачів (43-тє місце у світі), що становило 64,3 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 8,68 млн осіб (58-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 13,2 %; промисловість і будівництво — 23 %; сфера послуг — 63,9 % (станом на 2005 рік)[1]. 82,88 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (3 % загальної кількості) 2003 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 6,4 % працездатного населення, 2014 року — 6,3 % (74-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 16,1 %, серед юнаків — 13,9 %, серед дівчат — 19,2 % (73-тє місце у світі)[1].

Кримінал

Докладніше: Злочинність у Чилі

Наркотики

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Транзитна країна для наркотрафіку до Європи; незначне відмивання грошей у вільній економічній зоні Ікіке (ісп. Zona Franca de Iquique); імпорт прекурсорів з Болівії; зростаюче внутрішнє споживання кокаїну (оцінка ситуації 2008 року)[1].

Торгівля людьми

Докладніше: Торгівля людьми в Чилі

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Чилі докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не повною мірою, країна перебуває у списку другого рівня[8][9].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
    Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
    Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,89 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,72 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,97 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф Chile : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 18 December. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. ↑ ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 18 December. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  4. ↑ ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 18 December. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  5. ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  6. ↑ (ісп.) Composición Étnica de las Tres Áreas Culturales del Continente Americano al Comienzo del Siglo XXI. Архів оригіналу (PDF) за 9 червня 2011. Процитовано 24 травня 2012.
  7. ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  8. ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  9. ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література

Українською

Російською

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Чилі
Kembali kehalaman sebelumnya