Населення Воллісу і Футуни. Чисельність населення країни 2015 року становила 15,6 тис. осіб (222-ге місце у світі)[1]. Чисельність остров'ян стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 13,45 ‰ (149-те місце у світі), смертність — 5,06 ‰ (187-ме місце у світі), природний приріст — 0,33 % (171-ше місце у світі) .
Середній вік населення Воллісу і Футуни становить 31,6 року (106-те місце у світі): для чоловіків — 30,6, для жінок — 32,8 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 79,57 року (44-те місце у світі), для чоловіків — 76,58 року, для жінок — 82,7 року[1].
діти віком до 14 років — 22,71 % (1850 чоловіків, 1695 жінок);
молодь віком 15—24 роки — 17,41 % (1426 чоловіків, 1291 жінка);
дорослі віком 25—54 роки — 41,11 % (3210 чоловіків, 3208 жінок);
особи передпохилого віку (55—64 роки) — 9,45 % (731 чоловік, 744 жінки);
особи похилого віку (65 років і старіші) — 9,33 % (697 чоловіків, 760 жінок)[1].
Шлюбність — розлучуваність
Розселення
Густота населення країни 2015 року становила 93,9 особи/км² (160-те місце у світі)[1].
Урбанізація
Волліс і Футуна надзвичайно низькоурбанізована країна. Рівень урбанізованості островів становить 0 % населення країни (станом на 2015 рік), жодного компактного міського поселення не засновано[1].
Головне поселення країни: Мата-Уту (столиця) — 1,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
Річний рівень еміграції 2015 року становив 5,06 ‰ (193-тє місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Відбувається постійна еміграція мешканців островів до Нової Каледонії.
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 99 %, інші — 1 % (станом на 2015 рік)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 4,43 ‰ (186-те місце у світі); хлопчиків — 4,66 ‰, дівчаток — 4,18 ‰[1].
Захворювання
Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик) загалом по країні — 96 % (станом на 2015 рік)[1].
Соціально-економічне становище
Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 3450 унікальних інтернет-користувачів (211-те місце у світі), що становило 22,1 % загальної кількості населення країни[1].
Трудові ресурси
Загальні трудові ресурси 2003 року становили 3,1 тис. осіб (225-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення в господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 80 %; промисловість і будівництво — 4 %; сфера послуг — 16 % (станом на 2001 рік)[1]. Безробіття 2008 року дорівнювало 12,2 % працездатного населення (137-ме місце у світі)[1].
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ Франції:
↑Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У цьому випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
(рос.)Острова Уоллис и Футуна // Страны и народы. Австралия и Океания. Антарктида / Редкол. П. И. Пучков (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль». — 301 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
(рос.)Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
(рос.)Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
.png)
