Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Президентські вибори у США 1900

Президентські вибори 1900 року проходили 6 листопада та виявилися переграванням попередніх виборів: кандидат-республіканець, тепер уже як президент, Вільям Мак-Кінлі знову випередив демократа Вільяма Дженнінгса Браяна. Повернення Сполучених Штатів до економічного процвітання та особливо здобута 1898 року перемога в іспано-американській війні значно посилили позиції Мак-Кінлі.

Вибори

Результати президентських виборів в США 1900 року.

Кампанія

З процвітаючою економікою республіканці вели передвиборну кампанію під гаслом «Ще чотири роки повних обідніх казанків». Разом з перемогою в Іспано-американській війні, здобутою 1898 року, їх кампанія мала величезну привабливість для виборців. Тедді Рузвельт, який брав участь у війні на Кубі, став національним героєм та популярним республіканським оратором. У своїх промовах він постійно стверджував, що війна була справедливою та звільнила кубинців та філіппінців від іспанської тиранії.[1]

Чотири роки тому нація була в напрузі, оскільки біля самих наших дверей американський острів стогнав у прихованій агонії від деспотизму, гіршого, ніж середньовічний. У нас була своя Вірменія біля порогу. Ситуація на Кубі стала настільки нестерпною, що нам не можна було більше залишатися спокійними, щоб зберегти останній залишок самоповаги… Ми вийняли меча і воювали в найсправедливішій і найблискучішій успішній закордонній війні, яку коли-небудь бачило це покоління.

Республіканська кампанія: Мак-Кінлі на золотій монеті (золотий стандарт), підтримуваний солдатом, бізнесменом, фермером, висококваліфікованим спеціалістом, заявляє про відновлення процвітання та перемозі за кордоном.

Кампанія Вільяма Браяна була переважно повторенням попередньої з основним закликом до «вільного срібла». Однак, цього разу вона була менш успішною, оскільки економіка була на підйомі, а виробництво золота істотно збільшилося завдяки Алясці та Південній Африці, що дозволило випускати більше грошей (забезпечених золотом). Крім цього, Браян критикував імперіалізм Мак-Кінлі. Він вважав, що замість звільнення Куби і Філіппін, адміністрація просто змінила жорстоку іспанську диктатуру на американську. Особливо Браян критикував криваве придушення повстання філіппінських партизанів. Ця тема мала успіх у певних колах, наприклад, серед колишніх золотих демократів (т. зв. «Твердовалютних» німців) або анти-імперіалістів (Ендрю Карнегі).

Як і на попередніх виборах Мак-Кінлі виступав з ґанку власного будинку в Кантоні (Огайо) перед привезеними делегаціями виборців. В один із днів він прийняв таким чином 16 делегацій і 30 тисяч осіб. Браян, як і чотири роки тому, мандрував по країні на поїзді і брав участь в сотнях ралі на Середньому заході та Сході країни. Цікаво, що Теодор Рузвельт, кандидат у віцепрезиденти від республіканців, повторював тактику демократів та також багато виступав по країні.

Результати

На виборах 1900 року Вільям Мак-Кінлі був переобраний президентом США на другий термін.
Кандидат Партія Виборці Виборники
Кількість %
Вільям Мак-Кінлі Республіканська партія 7 228 864 51,6 % 292
Вільям Дженнінгс Браян Демократична партія 6 370 932 45,5 % 155
Джон Гренвілл Уолей Prohibition 210 864 1,5 % 0
Юджин Віктор Дебс Соціал-демократична партія 87 945 0,6 % 0
Уортон Бейкер Популістська партія 50 989 0,4 % 0
Джозеф Френсіс Мелоні Соціалістична трудова партія 40 943 0,3 % 0
інші 6 889 0,0 % 0
Усього 13 997 426 100 % 447

Примітки

  1. ↑ [Brands 1997: 400]

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Президентські вибори у США 1900
Kembali kehalaman sebelumnya