|
Дьєрдь Шароші
Дьєрдь Ша́роші[1] (угор. Sárosi György, нар. 16 вересня 1912, Будапешт — пом. 20 червня 1993, Генуя), ім'я при народженні Георг Стефанчич (угор. Stefancsics György) — угорський футболіст сербського походження, що грав на позиції форварда. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Доктор філології. Старший брат іншого відомого футболіста — Бели Шароші. Протягом усієї ігрової кар'єри виступав за «Ференцварош», а також національну збірну Угорщини і вважався одним із найсильніших нападників 30-х років. За опитуванням IFFHS займає 60-е місце серед найкращих гравців Європи XX століття, а 1999 року був включений журналом World Soccer до списку 100 найкращих футболістів XX століття. Як тренер, працював з низкою італійських клубів, в тому числі з «Ювентусом» та «Ромою», а також швейцарським «Лугано». Клубна кар'єраСвою кар'єру Шароші розпочав у клубі «Мудьєтем», а в 1929 році його помітив «Ференцварош» і запросив до себе. У «Ференцвароші» Дьєрдь грав до кінця кар'єри в 1948 році. За 18 років виграв з «Ференцварошем» 5 національних чемпіонатів, 5 угорських кубків, а також Кубок Мітропи 1937 року (ще 4 рази доходив до фіналу турніру). Тричі ставав найкращим бомбардиром національного чемпіонату, зігравши загалом 382 матчі й забивши 351 гол. Тричі ставав найкращим бомбардиром Кубку Мітропи і є найрезультативнішим гравцем в історії турніру, з 49 м'ячами в 43 іграх. Виступи за збірну1931 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини і захищав її кольори до 1943 року. Брав участь в чемпіонатах світу 1934 року в Італії та 1938 року у Франції, де разом з командою здобув «срібло». У 1934 році він провів лише одну гру, у чвертьфіналі проти Австрії, забивши гол, який не врятував угорців від поразки 1:2. У 1938 році він провів 4 гри, забивши в них 5 м'ячів, у тому числі й у фінальному матчі з Італією, який угорці програли 2:4. Таким чином Шароші забив мінімум по голу в усіх матчах чемпіонату світу, в яких брав участь. Шароші був найкращим бомбардиром Кубку Центральної Європи 1933—1935 і незавершеного змагання 1936–1938 років. 19 вересня 1937 року в матчі з Чехословаччиною Шароші забив 7 м'ячів (Угорщина виграла 8:3).  Протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 13 років, провів 62 матчі, забивши 42 голи. Кар'єра тренераПісля закінчення кар'єри футболіста, з приходом до влади в Угорщині комуністів, Шароші переїхав в Італію і став тренером. Розпочав тренерську кар'єру, очоливши «Барі». Тренував цей клуб до 1950 року, після цього один рік (з перервою) працював з клубом «Луккезе-Лібертас»[2]. Влітку 1951 року Шароші очолив «Ювентус», у якому провів два сезони, вигравши з клубом чемпіонство у 1952 році. Потім очолював італійські клуби «Дженоа», «Рома», «Болонья» та «Брешія». Останнім місцем тренерської роботи Шароші був клуб «Лугано», тренерський штаб якого він очолював до 1963 року. Помер 20 червня 1993 року на 81-му році життя у місті Генуя. Статистика виступівОгляд кар'єри
Клубна кар'єра
Статистика виступів за збірну Статистика матчів і голів за збірну —
 Угорщина
Титули і досягненняГравець
Тренер
Особисті
Примітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дьєрдь Шароші
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
