У футбол на території острова Ірландія почали грати з 60-х років XIX сторіччя. Більшість команд представляло Ольстер, тобто північну Ірландію, значно розвинутішу у футбольному плані.
Гра поширювалася, і 1883 року в Дубліні виник перший клуб з-поза Ольстера. Проте південні клуби відчували певну неповноцінність через те, що головні функціонери представляли переважно протестантську Північ Ірландії.
Сучасна історія ірландського футболу почалася зі створення Футбольної асоціації Ірландії (Football Association of Ireland), яку створено 1 червня1921 року, після проголошення Ірландії незалежною державою. З 1923ФАІ — член ФІФА. Новостворену збірну довго не визнавали інші британські футбольні федерації, тому дебют збірної Ірландії відбувся лише 1926 року. У Турині ірландці поступились Італії — 0:3.
Провідні ірландські гравці грали у сильних англійських клубах, але збірна ніяк не могла пройти відбіркового етапу до найважливіших футбольних турнірів аж до 1988-го, коли збірна Ірландії виступила на чемпіонаті Європи. Вдалі виступи на ЧС-90 в Італії і ЧС-94 у США пов'язують з англійцем Джеком Чарлтоном, першим не ірландським головним тренером збірної. За 9 років роботи з командою Ірландії (1986—1995) він двічі досяг 1/8 фіналу на чемпіонатах світу, зіграв на ЧЄ-88, але, програвши плей-офф до ЧЄ-96, Чарлтон подав у відставку.
Після тих успіхів збірну Ірландії вважають командою високого європейського класу, а невиходи до фінальних частин головних міжнародних турнірів розцінюють як невдачу.