Ширін Нешат

Ширін Нешат
Shirin Neshat
Народження	26 березня 1957(1957-03-26) (67 років) Казвін, Іран
Національність	іранські народи[1]
Країна	США
Релігія	іслам[2]
Жанр	соціально-артистичний проєктd[1]
Навчання	Університет Каліфорнії (Берклі)
Діяльність	фотограф, кінорежисерка, сценаристка, video artist, кінематографістка, video installation artist, художниця, документалістка, opera director, візуальна мисткиня
Напрямок	сучасне мистецтво[1]
Вчитель	Sylvia Larkd[3] і Harold Parisd[3]
Твори	Жінки без чоловіків (фільм, 2009)
Роботи в колекції	Національний музей «Центр мистецтв імені королеви Софії», Художній інститут Чикаго, Оклендська галерея мистецтвd, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Тейт, Музей мистецтва Метрополітен[4], Клівлендський музей мистецтв, Vanderbilt Museum of Artd, Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[5], Музей Бойманса - ван Бенінгена[6] і Музей Ґетті
Нагороди	Срібний лев
Ширін Нешат у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Ширін Нешат (англ. Shirin Neshat, 26 березня 1957, Казвін) — іранська фотохудожниця і кінорежисерка, живе і працює в США.

Дочка лікаря і домогосподарки, зростала у вестернізованій сім'ї.^[10] Навчалася у Тегерані у католицькій школі.^[11] У 1979 році приїхала до Лос-Анджелеса вивчати історію мистецтва. Іранська революція зробила її емігранткою, відвідати батьківщину вона зуміла тільки у 1990 році. Світову популярність принесла серія фотографій «Жінки Аллаха» (1994—1997). У 2001 році зняла з Філіпом Глассом фільм «Passage».^[12] Постійно співпрацює з іранською композиторкою і вокалісткою Сусаною Дейхім^[en].

• The Women of Allah (1993-1997, серія фотографій)
• Turbulent (1998, відео-інсталяція)
• Rapture (1999, відео-інсталяція)
• Soliloquy (1999, відео-інсталяція)
• Fervor (2000, відео-інсталяція)
• Passage (2001, відео-інсталяція, з Ф. Ґлассом)
• Logic of the Birds (2002, подання, С. Дейхім)
• The Last Word (2003, відео-інсталяція)
• Mahdokht (2004, відео-інсталяція)
• Zarin (2005, відео-інсталяція)
• Munis (2008, відеофільм)
• Faezeh (2008, відеофільм)

• 1996 — Мистецький центр сучасного мистецтва, Фрайбург.
• 1998 — Turbulent. Музей американського мистецтва Уїтні
• 1998 — Галерея Тейт, Лондон
• 1998 — Європейський дім фотографії, Париж
• 1999 — Rapture. Художній інститут Чикаго; Художній музей, Бонн
• 2000 — Художній музей, Даллас
• 2001 — Музей сучасного мистецтва, Монреаль
• 2002 — Замок Ріволі, Турин
• 2003 — Музей сучасного мистецтва, Х'юстон
• 2005 — Shirin Neshat: Women without Men and Other Works. Нова національна галерея, Берлін

• Відеофільми «Turbulent» (1998) і «Rapture» (1999) були нагороджені премією на XLVIII Венеціанської бієнале.
• Фільм Ширін Нешат «Жінки без чоловіків» (по однойменній книзі Шахрнуш Парсіпур) отримав премію «Срібний Лев» Венеціанського МКФ за режисуру (2009).
• Медаль Гете (2019)

• Shirin Neshat. Milano: Edizioni Charta, 2002
• Shirin Neshat. Göttingen: Steidl, 2005
• Zanganeh L. A. Women Without Men? Shirin Neshat// Zanganeh L. A. My sister, guard your veil; my brother, guard your eyes: uncensored Iranian voices. Boston: Beacon Press, 2006
• Morin F., Choron-Baix C. Shirin Neshat: games of desire. Milano: Charta, 2009

• Фотографії on line
• time.com (англ.)
• Ширін Нешат на сайті IMDb (англ.)
• Василина Аллахвердієва. [Архівовано 23 вересня 2011 у Wayback Machine.] Загадка Ширін Нешат [Архівовано 23 вересня 2011 у Wayback Machine.]
• [1] [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Ширін Нешат на сайті Aroundart.ru