Лука Гуаданьїно
Лу́ка Гуаданьї́но (італ. Luca Guadagnino; нар. 10 серпня 1971, Палермо, Італія) — італійський кінорежисер та сценарист[4]. Володар «Срібного лева» Венеційського кінофестивалю за найкращу режисерську роботу (2022, фільм «Цілком та повністю»). БіографіяЛука Гуаданьїно народився 1971 року в Палермо у родині батька-сицилійця і матері-алжирки[5][6]. Він провів своє раннє дитинство в Ефіопії, де його батько викладав історію та італійську мову[7]. Закінчив Палермський університет, де вивчав літературу[7], та факультет історії і критики кіно в Римському Університеті ла Сап'єнца. Там він захистив дисертацію, в основу якої лягла біографія американського актора Джонатана Деммі[8]. Режисерським дебютом Луки став фільм «Протагоністи», який брав участь у конкурсі Венеційського кінофестивалю 1999 року. Стрічка була відзначена «Призом Федерації італійських кіноклубів — особлива згадка». У 2003 році Гуаданьїно зняв фільм «Цивілізований світ» (італ. Mundo Civilizado), який був представлений на кінофестивалі в Локарно. Міжнародну відо́мість та визнання режисер здобув у 2009 році, після виходу його фільму «Я — це кохання». Фільм був представлений на Венеційському кінофестивалі, Берлінському кінофестивалі й фестивалі Санденс, де отримав хороші відгуки критиків. «Я — це кохання» був номінований на премію «Оскар» як «Найкращий іноземний фільм», а також на «Золотий глобус» і Премію BAFTA. У 2012 році Лука Гуаданьїно зняв короткометражний фільм «Двовладдя», який позитивно зустріли критики. У 2013 році він зняв документальний фільм «Бертолуччі про Бертолуччі», який був представлений на Венеційському кінофестивалі. У 2015 році Гуаданьїно зняв драматичний детектив «Великий сплеск», який є ремейком стрічки «Басейн» (1969). Головні ролі у фільмі виконали Тільда Свінтон, Матіас Шонартс, Рейф Файнз і Дакота Джонсон[9]. Фільм став переможцем на Венеційському кінофестивалі в номінаціях «Soundtrack Stars Award» і «Best Innovative Budget Award»[10]. Лука Гуаданьїно двічі був членом журі Туринського кінофестивалю: в 2010 році — журі Венеційського кінофестивалю[11], а 2011 року — головою журі кінофестивалю в Бейруті. У 2011 році Гуаданьїно дебютував на театральній сцені, поставивши оперу «Фальстаф» Джузеппе Верді в театрі «Філармоніко» (італ. Teatro Filarmonico) у Вероні. У 2017 році вийшов фільм Луки Гуаданьїно «Назви мене своїм ім'ям». Драма, що оповідає історію романтичних стосунків між 17-річним юнаком та 24-річним ученим, мала чималий міжнародний успіх, зібравши численні престижні фестивальні та професійні нагороди й номінації, серед яких «Золотий глобус», BAFTA та інші[12][13]. 2018 року фільм був номінований у 4-х категоріях на здобуття кінопремії «Оскар» Американської кіноакадемії, зокрема, за найкращий фільм[14][15]. У 2018 році Гуаданьїно зняв нову інтерпретацію стрічки Даріо Ардженто 1977 року «Суспірія» — однойменний фентезійний містичний трилер з Дакотою Джонсон та Тільдою Свінтон у головних ролях. Світова прем'єра фільму відбулася 1 вересня 2018 року на 75-му Венеційському міжнародному кінофестивалі, де він брав участь в основній конкурсній програмі у змаганні за «Золотого лева»[16][17]. У 2024 році Гуаданьїно випустив два психологічні фільми: спортивну трагікомедію «Суперники» та драму «Квір». В останньому режисер повернувся до теми гомосексуальних відносин, створивши «численні та досить скандальні» секс-сцени[18]. Особисте життяЛука Гуаданьїно є відкритим геєм[19][20]. Він мешкає та працює в палаццо 17-го століття в центрі Креми, міста, що розташовується за 40 км від Мілану[7]. Фільмографія
ВизнанняСписок нагород не є вичерпним Нагороди та номінації Луки Гуаданьїно[21]
Примітки
Посилання
|