uk Чортківський район (1940—2020)

Чортківський район
	адміністративно-територіальна одиниця
Герб	Прапор
	Колишній район на карті Тернопільська область
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Тернопільська область
Код КОАТУУ:	6125500000
Утворений:	17 січня 1939
Ліквідований:	19 липня 2020
Населення:	43 416 (01.01.2019)
Площа:	903 км²
Густота:	48.079734219269 осіб/км²
Тел. код:	+380-3552
Поштові індекси:	48500—48580
Населені пункти та ради
Районний центр:	м. Чортків
Міські ради:	1
Селищні ради:	1
Сільські ради:	43
Міста:	1
Смт:	1
Села:	54
	Мапа району
Районна влада
Вебсторінка:	Чортківська РДА; Чортківська райрада
Адреса:	48500, Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Шевченка, 23
Мапа
	Чортківський район у Вікісховищі

Ця стаття про колишній Чортківський район, який існував у 1940—2020 роках. Про сучасний Чортківський район, утворений 2020 року див. Чортківський район.

Чорткі́вський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця в південній частині Тернопільської області. Межує з Борщівським, Гусятинським, Заліщицьким, Теребовлянським районами, а також Чемеровецьким районом Хмельницької області.

Площа району становила 903,4 км². Відстань від райцентру до обласного центру — 70 км.

До складу району входили: смт Заводське та 60 сіл. Районний центр — місто Чортків, не входило до складу району.

У Чортківському районі проживало 70065 тис. осіб^{[джерело?]}, у тому числі міського населення — 29,065 тис. осіб, сільського — 41 тис. осіб.

Географія

Теребовлянський район		Гусятинський район
Бучацький район	Чортків	Хмельницька область (Чемеровецький район)
Заліщицький район		Борщівський район

Чортківський район лежав на Західно-Подільському плато в межах Тернопільської структурно-пластової рівнини на висоті 262 м над рівнем моря. Для рельєфу району (на формування його впливають карстові процеси) характерні хвилясті балочні рівнини, посічені ярами. Місто розташоване в кліматичному районі Тернопільщини, який називають «теплим Поділлям».

Природні ресурси

Корисні копалини району представлені будівельними матеріалами та сировиною для їх виробництва. Це поклади осадового походження, вапняки, пісковики, піски будівельні, глина, гравійно-глечникові матеріали, гіпс. Ліси займають 12 % території району, їх площа становить 10,8 тис. га, із запасом деревини 1780,4 тис. м³. На території Чортківського району переважають чорноземні та сірі опідзолені ґрунти. Висока родючість земель і сприятливі кліматичні умови сприяють розвитку вирощування сільськогосподарських культур.

Багатий тваринний світ лісів району. Тут зустрічалися: сарна, дикий кабан, заєць-русак, Водяться вивірки, ласка, ондатра, щур водяний, рідко - ящірка зелена. З птахів поширені були: жайворонок, куріпка, дятел, горлиця, зозуля, шпак, ворона сіра, грак, сойка, чиж, синиця, ластівка, горобець, лелека, дика качка. У водоймах водяться: короп, карась, лин, окунь, щука.

Ліси — дубово-грабові і грабові росли: дуб, ясен, бук, модрина, ялина, липа, клен, черешня, груша, сосна, береза, акація, плодово-ягідні чагарники — шипшина, глід, калина, терен, кизил.

Пам'ятки природи: Бичківський дуб. Межовий дуб с. Колиндяни

Історія

У 1838 році спалахнули великі селянські заворушення на Чортківщині: взяли участь представники 39 громад, тривали більше 2,5 місяців, були придушені військами.^[1]

У зв'язку з тим, що м. Тернопіль було повністю знищене німецькими окупантами, обласний центр за дозволом РНК УРСР та ЦК КП(б)У був розміщений в м. Чортків. З огляду на брак місця частина обласних організацій була розміщена в Трембовлянському і Копичинському районах. Оскільки в Чорткові були ще й районні організації, то виконком облради і обком КП(б)У прийняли рішення про переміщення Чортківського району до містечка Ягольниці і перейменування його в Ягольницький район.

17 липня 2020 року район ліквідовано^[2].

Епідемія коронавірусу

Докладніше: COVID-19 у Тернопільській області

Перший випадок появи коронавірусної хвороби було виявлено на території Чортківщини 11 квітня 2020 року^[3].

Економіка

Провідні галузі господарства: сільське господарство, (Ягільницький ферментаційний завод), харчова (смт. Заводське: цукровий завод, сирзавод, Пробіжнянський завод крохмалепродуктів), парфумерна СП «Глобал-Косметик» у Ягільниці. Всі підприємства Чорткова зруйновані (кондитерська, швейна фабрики, м'ясокомбінат, горілчаний завод, сільгоспкомунгосп, сільгосптехніка, сільгоспхімія, та інші підприємства). До 1991 року в м. Чорткові було 26 підприємств.

Транспорт

Територією району проходив автошлях E85.

Населення

Чисельність населення, чол.
2017	2018
44 130^[4]	45 176 ^[5]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[6]

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

37 095

7480

5739

11 145

8058

4520

153

Жінки

43 763

7036

6671

10 875

9851

8672

658

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
153	85 +	658
280	80-84	888
789	75-79	2111
1498	70-74	2800
1953	65-69	2873
1920	60-64	2814
1490	55-59	1937
2200	50-54	2519
2448	45-49	2581
2946	40-44	2959
2811	35-39	2691
2693	30-34	2582
2695	25-29	2643
2734	20-24	2801
3005	15-20	3870
2900	10-14	2843
2627	5-9	2387
1953	0-4	1806

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[7]:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	78985	97,68%
росіяни	1293	1,60%
поляки	316	0,39%
білоруси	68	0,08%
молдовани	30	0,04%
інші	169	0,21%

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року^[7]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	79465	98,27%
російська	1234	1,53%
польська	48	0,06%
білоруська	25	0,03%
молдовська	13	0,02%
інші	76	0,09%

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Чортківського району було створено 59 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 79,47 % (проголосували 28 933 із 36 409 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 58,98 % (17 064 виборців); Юлія Тимошенко — 19,17 % (5 547 виборців), Олег Ляшко — 11,34 % (3 282 виборців), Анатолій Гриценко — 4,82 % (1 395 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,48 %.^[8]

Туристські об'єкти

Пам'ятка природи державного значення — печера Млинки.

Дерев'яні храми


Населений пункт	Назва церкви	Рік побудови
Чортків	Успіння Пресвятої Богородиці	1583
Чортків	Вознесіння Христового	1630
Зелена	Івана Богослова	1725
Мухавка	св. Параскевії	1860
Стара Ягільниця	Введення в храм Пресвятої Богородиці	1894
Черкавщина	Покрови Пресвятої Богородиці	1936
Чорнокінецька Воля	Різдва Пресвятої Богородиці	XVIII ст.
Швайківці	Воздвиження Чесного Хреста Господнього	1734

Див. також

Примітки

Чортківський район у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Тернопільщина»
	Теми у Вікіджерелах^?
	Чортківський район у Вікісховищі^?

↑ Полянський О. Західна Україна у двох революціях. — Тернопіль: Джура, 1998. — С. 7.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Квітнева хроніка протидії коронавірусу на Чортківщині [Архівовано 3 червня 2020 у Wayback Machine.] // Чортків.City. — 2020. — 1 травня.
↑ Паспорт Чортківської громади
↑ Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року.djvu Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року
↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Тернопільська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 28 червня 2021. [Архівовано 2021-06-28 у Wayback Machine.]
↑ ^а ^б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 2 червня 2017. [Архівовано 2021-06-12 у Wayback Machine.]
↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2016.

Джерела

Дем'янова І., Івахів Г., Чорпіта Я. Чортківський район // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 611—613. — ISBN 978-966-528-279-2.
Леонід Соневицький. Нарис історії Чортківщини // Студії з історії України [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. — Париж — Ню Йорк — Сидней — Торонто, 1982. — С. 141—158.

[1] Полянський О. Західна Україна у двох революціях. — Тернопіль: Джура, 1998. — С. 7.

[2] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[3] Квітнева хроніка протидії коронавірусу на Чортківщині [Архівовано 3 червня 2020 у Wayback Machine.] // Чортків.City. — 2020. — 1 травня.

[4] Паспорт Чортківської громади

[5] Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року.djvu Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року

[ukrcensus-6] Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Тернопільська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 28 червня 2021. [Архівовано 2021-06-28 у Wayback Machine.]

[Розподіл_населення_за_національністю_та_рідною_мовою-7] а ^б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 2 червня 2017. [Архівовано 2021-06-12 у Wayback Machine.]

[8] ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2016.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]