Чортківський район (1940—2020)
Чорткі́вський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця в південній частині Тернопільської області. Межує з Борщівським, Гусятинським, Заліщицьким, Теребовлянським районами, а також Чемеровецьким районом Хмельницької області. Площа району становила 903,4 км². Відстань від райцентру до обласного центру — 70 км. До складу району входили: смт Заводське та 60 сіл. Районний центр — місто Чортків, не входило до складу району. У Чортківському районі проживало 70065 тис. осіб[джерело?], у тому числі міського населення — 29,065 тис. осіб, сільського — 41 тис. осіб. Географія
Чортківський район лежав на Західно-Подільському плато в межах Тернопільської структурно-пластової рівнини на висоті 262 м над рівнем моря. Для рельєфу району (на формування його впливають карстові процеси) характерні хвилясті балочні рівнини, посічені ярами. Місто розташоване в кліматичному районі Тернопільщини, який називають «теплим Поділлям». Природні ресурсиКорисні копалини району представлені будівельними матеріалами та сировиною для їх виробництва. Це поклади осадового походження, вапняки, пісковики, піски будівельні, глина, гравійно-глечникові матеріали, гіпс. Ліси займають 12 % території району, їх площа становить 10,8 тис. га, із запасом деревини 1780,4 тис. м³. На території Чортківського району переважають чорноземні та сірі опідзолені ґрунти. Висока родючість земель і сприятливі кліматичні умови сприяють розвитку вирощування сільськогосподарських культур. Багатий тваринний світ лісів району. Тут зустрічалися: сарна, дикий кабан, заєць-русак, Водяться вивірки, ласка, ондатра, щур водяний, рідко - ящірка зелена. З птахів поширені були: жайворонок, куріпка, дятел, горлиця, зозуля, шпак, ворона сіра, грак, сойка, чиж, синиця, ластівка, горобець, лелека, дика качка. У водоймах водяться: короп, карась, лин, окунь, щука. Ліси — дубово-грабові і грабові росли: дуб, ясен, бук, модрина, ялина, липа, клен, черешня, груша, сосна, береза, акація, плодово-ягідні чагарники — шипшина, глід, калина, терен, кизил. Пам'ятки природи: Бичківський дуб. Межовий дуб с. Колиндяни ІсторіяУ 1838 році спалахнули великі селянські заворушення на Чортківщині: взяли участь представники 39 громад, тривали більше 2,5 місяців, були придушені військами.[1] У зв'язку з тим, що м. Тернопіль було повністю знищене німецькими окупантами, обласний центр за дозволом РНК УРСР та ЦК КП(б)У був розміщений в м. Чортків. З огляду на брак місця частина обласних організацій була розміщена в Трембовлянському і Копичинському районах. Оскільки в Чорткові були ще й районні організації, то виконком облради і обком КП(б)У прийняли рішення про переміщення Чортківського району до містечка Ягольниці і перейменування його в Ягольницький район. 17 липня 2020 року район ліквідовано[2]. Епідемія коронавірусуПерший випадок появи коронавірусної хвороби було виявлено на території Чортківщини 11 квітня 2020 року[3]. ЕкономікаПровідні галузі господарства: сільське господарство, (Ягільницький ферментаційний завод), харчова (смт. Заводське: цукровий завод, сирзавод, Пробіжнянський завод крохмалепродуктів), парфумерна СП «Глобал-Косметик» у Ягільниці. Всі підприємства Чорткова зруйновані (кондитерська, швейна фабрики, м'ясокомбінат, горілчаний завод, сільгоспкомунгосп, сільгосптехніка, сільгоспхімія, та інші підприємства). До 1991 року в м. Чорткові було 26 підприємств. ТранспортТериторією району проходив автошлях E85. Населення
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[7]:
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[7]:
Політика25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Чортківського району було створено 59 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 79,47 % (проголосували 28 933 із 36 409 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 58,98 % (17 064 виборців); Юлія Тимошенко — 19,17 % (5 547 виборців), Олег Ляшко — 11,34 % (3 282 виборців), Анатолій Гриценко — 4,82 % (1 395 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,48 %.[8] Туристські об'єктиПам'ятка природи державного значення — печера Млинки. Дерев'яні храми
Див. також
Примітки
Джерела
|