Босири

село Босири
В'їзд у село
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Гусятинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61060130030041750
Облікова картка	Босири
Основні дані
Засноване	1785
Населення	116 (на 1.01.2018)[1]
Територія	1.309 км²
Густота населення	140.57 осіб/км²
Поштовий індекс	48526
Телефонний код	+380 3552
Географічні дані
Географічні координати	48°55′52″ пн. ш. 26°10′15″ сх. д. / 48.93111° пн. ш. 26.17083° сх. д. / 48.93111; 26.17083
Водойми	річки: Ботова Долина, Босирка
Місцева влада
Адреса ради	48526, с.Босири
Карта
Босири
Босири
Мапа
Босири у Вікісховищі

Боси́ри (1964—1992 — Вересневе)^[2] — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Гусятинська селищна громада. Адміністративний центр колишньої Босирівської сільської ради. До села приєднано хутір Рови.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гусятинської селищної громади.^[3]

Розташоване на берегах р. Босирки (права притока Ботової Долини, басейн Дністра), за 47 км від районного центру та 8 км від найближчої залізничної станції Гусятин.

Територія — 1,31 км². Дворів — 107.

• Рови — хутір, розташований за 1,5 км від села. У 1949 р. на хуторі — 7 дворів, 27 жителів.^[4]

У Босирах знайдено римські монети II—III століть.

Населений пункт появився найвірогідніше на початку XVIII століття, після того, як турки залишили Поділля в 1699 році. Микола Крикун пише:

У тому ж часі тривала колонізація Збрижського ключа. За інвентарем 1720 р., у містечку Збрижі та чотирьох селах із 337 родин підданих 99 сиділи на слободах, зокрема всі 35 — у «новоосадженому селі» Босири.^[5]

За статистикою, у селі 1900 і 1910 рр. — 836 жителів, 1921—681, 1931—745 жителів; у 1921 р. — 160, 1931—165 дворів. За Австро-Угорщини діяла 2-класна школа з українською мовою навчання, за Польщі — утраквістична. Власниками Босирів були ґрафи Козєбродські.

Під час Першої світової війни двоє жителів села зголосилися добровольцями до Леґіону УСС.

У 1920-х рр. кілька мешканців Босирів належали до УВО. Після приходу радянської влади (1939) органи НКВС знищили в Чортківській тюрмі жителя села Михайла Атаманюка.

20–21 липня 1941 р. розстріляли в місті Умані Дмитра Гойду, Петра Пхайка, Степана Цутульського.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 34 місцевих жителі:

В УПА воювали Микола Бардзій, Роман Дубик, Микола Збрицький, Мирон Кінасевич, Йосип Коломий, Федір Корчевський, Величенко Славко (Незламний) та інші мешканці Босирів.

З 1 грудня 2020 року Босири належать до Гусятинської селищної громади.^[6]

• церква Покрови Пресвятої Богородиці (УГКЦ; мурована; 1906)

У селі є дві каплички на честь скасування панщини (1848) і 100-річчя храму.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[7]:

На початку 1900-х рр. і протягом 1920–1930-х рр. діяли читальня «Просвіти», філії товариств «Луг», «Сокіл», «Сільський господар» та інші, споживча і кредитова кооперативи, каса взаємодопомоги, млин.

1940 р. в Босирах примусово створено колгосп, який відновив роботу в січні 1948 р. В 1970-х рр. у селі розміщено комплексну бригаду колгоспу с. Коцюбинчики.

Нині діють клуб, бібліотека, ФАП, торгові заклади, селянська спілка «Босири», фермерське господарство «Ватра».

• Іван Кинасевич (1886—1983) — меценат, громадський діяч;
• Марія Летавська (1883—1974) — релігійна діячка (США);
• Мирослав Пуцентело (нар. 1953) — скрипковий майстер, заслужений діяч мистецтв України (2008);
• Степан Пуцентело (нар. 1949) — фахівець у галузі санітарії, заслужений працівник охорони здоров'я України (1998), громадський діяч;
• Петро Ратуський (1892—1966) — підприємець, громадський діяч (Канада).

• Уніят В., Федечко М. Босири // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 457-458. — ISBN 978-966-457-246-7.
• Величенко Б., Дем'янова І.. Босири // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 179. — ISBN 966-528-197-6.