Село Мухавка відоме по письмових джерелах з 1448 року.
Назва
Найімовірнішою версією походження назви села Мухавка є те, що назва села пов'язана з річкою Тупою.
Згідно з цією версією, назва села Мухавка походить від великої кількості мух, які водилися в річці Тупі. Ця версія має право на існування, оскільки річка Тупа є невеликою річкою, яка є ідеальним місцем для розмноження мух.
Від цього можливо і походить назва села – Мухавка.
На користь цієї версії свідчить також те, що в українській мові є багато інших назв населених пунктів, які пов'язані з мухами. Наприклад, села Мухляки, Мухоловка, Мухи.
Відстань до районного центру — міста Чортків 15 км, до адміністративного центру громади — селища Нагірянки — 4 км. Дорога проходить автошляхом міжнародного значення М19E85.
Місцевості
Мухавка — село. На правому березі річки Тупа знаходяться частини села Центр, Долішня, Обранівка та Фільварок, на лівому – Волощина.
Жабинці — хутір (до 1970 року), розташований за 1 км на південь від села. В 1952 році на хуторі було 5 дворів, 15 жителів. У середині 1970-х років мешканці хутора переселилися в село Мухавка.
Пуляк — хутір (до 1947 року), розташований за 1,3 км на південь від села. На хуторі було господарство Михайла Пуляка, панський млин і хата мельника. У 1947 році сина М. Пуляка Івана з онуком Степаном засуджено на 25 років ув'язнення. І. Пуляк повернувся у 1953 році, внук — 1958 році; поселились у ближньому селі Хом'яківка.
Ставки (Wakaince)— хутір (до 1950 року), розташований за 1,4 км на північний захід від села. В 1949 році на хуторі було 7 дворів, 45 жителів.
Приналежність села Мухавка до роду Лянцкоронських прослідковуються і в наступних століттях, зокрема, згідно архівних документів XVІІI століття "Список маєтків Лянцкоронських у 1770 році" та "Список податків, які сплачували жителі села Мухавка роду Лянцкоронських у 1775 році", в XIX столітті в книзі "Кадастровий опис села Мухавка" 1847 року зазначено, що селом Мухавка володіє граф Ян Лянцкоронський, в книзі "Покажчик усіх місць, розташованих у королівстві Галичини та Лодомерії, а також у Великому князівстві Краківському та князівстві Буковині" [6] 1885 року зазначено, що селом Мухавка володіє граф Кароль Лянцкоронський.
Spis katastralny wsi Muchawka
1847 rok
Wieś Muchawka
Кадастровий опис села Мухавка
1847 рік
Село Мухавка
Wieś Muchawka położona jest w powiecie Czortkowieckim, na terenie wsi Jagiełnica.
Wieś ma powierzchnię 804 morgi.
Ludność wsi wynosi 1000 osób.
W wsi znajduje się cerkiew prawosławna, szkoła i 2 karczmy.
Ziemie wsi Muchawka są własnością Jego Wysokości hrabiego Jana Lanckorońskiego.
W wsi znajdują się następujący właściciele działek gruntowych:
· Jego Wysokość hrabia Jan Lanckoroński - 600 mórg;
· Jan Krawiec - 100 mórg;
· Michał Krawiec - 50 mórg;
· Jan Iwanczuk - 50 mórg;
· Michał Iwanczuk - 50 mórg.
Wieś Muchawka ma następujące dochody:
· z dzierżawy ziemi - 1000 złotych;
· z podatków - 500 złotych.
Wydatki wsi Muchawka:
· na utrzymanie cerkwi prawosławnej - 200 złotych;
· na utrzymanie szkoły - 100 złotych;
· na utrzymanie karczm - 200 złotych.
Czysty zysk wsi Muchawka wynosi 500 złotych.
Село Мухавка розташоване в повіті Чортківському, на території волості Ягільниця.
Село має площу 804 морги.
Населення села становить 1000 осіб.
У селі є православна церква, школа та 2 корчми.
Землі села Мухавка є власністю Його Високості графа Яна Лянцкоронського.
У селі є наступні власники земельних ділянок:
· Його Високість граф Ян Лянцкоронский - 600 моргів;
· Іван Кравець - 100 моргів;
· Михайло Кравець - 50 моргів;
· Іван Іванчук - 50 моргів;
· Михайло Іванчук - 50 моргів.
Село Мухавка має наступні доходи:
· від оренди землі - 1000 злотих;
· від податків - 500 злотих.
Витрати села Мухавка:
· на утримання православної церкви - 200 злотих;
· на утримання школи - 100 злотих;
· на утримання корчм - 200 злотих.
Чистий прибуток села Мухавка становить 500 злотих.
Muchawka, wś, pow. czortkowski, nad rz. Dupą, o 6 km. na płd. od Jagielnicy i tyleż na płd. od Tłustego, przy gościńcu rządowym lwowskozaleszczyckim, graniczy na wschód z Ułaszkowcami i Milowcami, na płd. ze Swidową, ną zach. z Antonowem, na płn. z Nagorzanką, przedmieściem Jagielnicy, leży w najlepszej podolskiej glebie; oprócz zwykłych zboż udaje się tu doskonale kukurydza i tytuń, którego znaczne plantacye utrzymują włościanie dla pobliskiej fabryki tytoniu w Jagielnicy; obszar dwor. grun. orne 872, łąk 94 pastw. 9; włośc. grun. orne 1376, łąk 68, pastw. 2 kw., mr. ; ludn. rzym. kat. 222, par. w Jagielnicy, gr. kat. 680, par. Świdowa, szkoła filialna o 1 nauczycielu, kasa pożyczk, z kapit. 1600 zł. a. w. Sąd pow. Czortków, urząd poczt. Jagielnica. Należy z całym kluczem ułaszkowieckim do Karola hr. Lanckorońskiego.
Мухавка, село, повіт Чортковський, на р.Тупа, близько 6 км на південь від Ягольниці і рівно на південь від Тлусте, при державній дорозі Львів-Заліщики, межує на сході з Улашківцями та Милівцями, на півдні зі Свидовою, на зах. з Антоновом, на півночі з Нагірянкою, передмістям Ягольниці, лежить у найкращій подільській землі; крім звичайних зернових, тут дуже добре росте кукурудза і тютюн, великі плантації якого утримують селяни для сусідньої тютюнової фабрики в Ягольниці; огляд території: земля орна 872, луки 94 пасовища. 9; земля орна у волості 1376, луки 68, пасовища 2 квадратних морги; населення: р-кат. 222 до парафії в Ягольниці, гр.-кат. 680 до парафії в Свидові, філіальна школа з 1 учителем, позичкова каса з капіталом 1600 злотих. окружний суд в Чорткові, поштове відділення в Ягольниці. Належить з цілим Улашківським ключем графу Каролю Лянцкоронському.
Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. T.6, s.790-791 [1]
Географі́чний словни́к Королі́вства По́льського та інших слов'янських теренів. Т.6, с.790-791 [1]
На території Ягільницького ключа діяло дві гуральні, броварня, кілька водяних млинів, пекарень і цегельня. Зокрема в самому селі Мухавці була гуральня і водяний млин[8].
В 1907 році в селі Мухавка відбувались вибори, від 69 округу[9], до Віденського парламенту. 356 голосів від 404 важних і 407 проголосованих з 442 зареєстрованих виборців від села Мухавка (включаючи виборців від села Антонів) отримав проукраїнський кандидат Dr. A. Kolessa; Dr. Jan Socha, польський національний кандидат отримав 18 голосів; Dr. A. Mahler, сіоністський кандидат - 12 голосів; K. Wojewoda, радикальний польський кандидат - 18 голосів; інші кандидати: Ks. D. Biliński, москвофільський кандидат; J. hr. Baworowiki, консервативний польський кандидат та W. Hładysz, російський соціаліст не отримали голосів.
Протягом 1939—1941 років у Чортківській в'язниці НКВС утримувалось 19 мешканців села, з них 3 було замучено та страчено — Василя Барицького, Карла Охвата та Миколу Строценя.[11].
З липня 1941 року, під час Другої світової війни, село Мухавка знаходилось під німецькою окупацією. 14 квітня 1944 року село Мухавка звільнене, разом з іншими сусідніми селами Тлусте, Антонів, Ягольниця, Шульганівка, Стара Ягільниця.[12]
Зі звіту районної НДК (районної науково-дослідної комісії) від 01.07.44 в селі Мухавка був табір для осіб єврейської національності (гетто), в якому знаходилося близько 200 чололовік, які протягом 1941-1944 були майже всі знищені (Державний архів Російської Федерації, фонд Р-7021, опис 75, справа 107, аркуш 324 зворотний, сторінки 95-96, 98).[13]
У 1943-1945 роках у Мухавці працювала підпільна друкарня, що видавала газету «Свобода».
До серед. 1950-х рр. в селі продовжувалась збройна боротьба підпілля ОУН–УПА. У складі боївок УПА воювали Степан Барицький, Іван Буринюк, Йосип Винярчук, Степан Возьний, Михайло Жегус, Петро Кохан, Іван Сушельницький та багато інших.
В 1992 році було насипано символічну могилу всім тим, хто боровся за незалежність України. На могилі поставлено залізний хрест з надписом „Слава борцям, які полягли за волю України”, а поряд капличку Матері Божої (1908). Посвячували могилу 24 серпня 1992 року на честь першої річниці Дня Незалежності України.
В 1994 році в селі Мухавка відкрилась зупинка поїзда. Посприяли цьому колишній директор школи Грушицький П.Т., голова сільської ради Березовський Г.Р. та народний депутат України п. Метюк. Побудовано в Мухавці невеличку зупинку з платформою, підведено світло. 19 серпня, якраз на Спаса, поїзд сполученням Тернопіль-Чернівці перший раз зупинився у селі Мухавка. Дівчата у вишиванках зустріли його хлібом-сілью, а голова сільської ради п.Березовський нагородив машиніста вінком з барвінку.
У 1998 році повністю відновлений пам'ятний хрест на честь скасування панщини (спочатку був дерев'яний). Цей хрест нищили двічі. Перший раз частково у 1943 році, згодом його було поставлено на невисокий постамент; у 1948 році хрест знищено повністю. В 1968 році хрест було частково відновлено.
З 12 червня 2020 року Мухавка належить до Нагірянської територіальної громади.[14]
Релігія
Церква
Ймовірно церква в селі Мухавка вже була на початку, або в середині XVIІІ століття. Ця церква була дерев'яною і присвячена святій Параскевії.
Упродовж 1990-1991 років збудовано новий Будинок культури, в приміщені якого також розмістились Мухавська сільська рада та Сільська бібліотека.
Нині працюють дитячий садочок, Амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, торгові заклади, ПАП «Фортуна», фермерське господарство «Багрій».
Господарство
Виглядає ймовірним, що ставки на річці Тупа в селі Мухавка були створені невдовзі після заснування села.
В ХІХ столітті відбувалась їх реконструкції (розширення) для збільшення об'ємів вирощування риби та більш ефективного зрошення полів. Ставки повинні були мати площу не менше 100 квадратних саженів і глибину не менше 1,5 метра.
До та після реконструкції (розширення ) ставків в ХІХ ст.
В ХХ столітті, за часів Польської республіки, в рамках програми з проведення меліорації земель в Галичині в 1930-1939 роках, в селі Мухавка в 1936 році розпочалося і в 1938 році було завершено будівництво нових ставків. Їх кількість збільшилась до 13-ти, глибина ставків була збільшена близько до 2 метрів, а площа найбільшого становила близько 10 гектарів.
Ставки були призначені для вирощування риби. Промислове вирощування риби в ставках села Мухавка відбувалось до середини 2000-х років.
Ставки в селі Мухавка
Зараз ставки перебувають у власності села Мухавка і є важливим елементом інфраструктури села, а також місцем відпочинку, як для місцевих жителів так і численних відпочиваючих з і всієї округи.