Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Чехословакізм

Чехословакізм
Дата створення / заснування 1918 Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображення
Країна  Чехія і  Словаччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Прапор Чехословаччини
Томаш Масарик — один з головних представників чехословакізму
Томаш Масарик і Мілан Растіслав Штефаник, пам'ятник у Кошицях
Пам'ятник чехословацьким легіонам Першої світової війни, Прага

Чехословакізм (чеськ. Čechoslovakismus, словац. Čechoslovakizmus) — ідеологія, яка проголошувала, що на північних територіях колишньої Австро-Угорщини живуть «чехословаки», а не чехи та словаки. Ця ідеологія стала основою для створення в 1918 держави Чехословаччина. Ця доктрина була закріплена в Конституції Чехословаччини в 1920. Статистика часів Першої республіки (1918-1938) згадує саме «чехословаків», а не «чехів» та «словаків»

Населення

Народи Чехословаччини, 1930

Національний склад Чехословаччини, 1921[1]


Все населення 13 607 385
Чехословаки 8 759 701 64,37 %
Німці 3 123 305 22,95 %
Угорці 744 621 5,47 %
Русини (українці) 461 449 3,39 %
Євреї 180 534 1,33 %
Поляки 75 852 0,56 %
Інші 23 139 0,17 %
Іноземці 238 784 1,75 %

Після Другої світової війни

Не всі жителі Чехословаччини підтримували цю ідеологію. Коли перед Другою світовою війною Чехія була окупована Німеччиною, то на території Словаччини утворилося окрема словацька держава. Після Другої світової війни Чехословаччина знову об'єдналася, але ідеологія «єдиної нації» повністю відновлена не ​​була.

Кінцем цієї концепції стала Конституція 1960, що проголосила Чехословаччину федерацією двох національних республік.

Джерела

  1. Škorpila F. B.; Zeměpisný atlas pro měšťanské školy; Státní Nakladatelství; second edition; 1930; Czechoslovakia (geograpfical atlas for primary schools from 1930)

Посилання

Kembali kehalaman sebelumnya


Index: pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve 
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9