|
Ту-300
Ту-300 «Коршун-У» — радянський і російський тактичний ударний безпілотний літальний апарат розробки ОКБ імені Туполєва. Призначений для ведення повітряної розвідки та знищення виявлених наземних цілей. Перший політ здійснив 1991 року.[1] Існують також модифікації для ведення радіотехнічної розвідки («Філін-1») та ретрансляції радіосигналів («Філін-2»). Історія створенняРозробкаРозробка тактичного ударного БПЛА з кодовим позначенням «Коршун» розпочалася у Радянському Союзі 1982 року. Спочатку роботи за цим проєктом доручили ДКБ Сухого, проте вже через рік розробку передали до ММЗ «Досвід» ДКБ ім. Туполєва, яке мало більший досвід у створенні БПЛА і створило вдалі безпілотні розвідники Ту-141 і Ту-143, де БПЛА отримав індекс 300 та позначення «Коршун-У». Компонувальні схеми та рішення при цьому були повністю переглянуті, що дало можливість говорити про оригінальну туполівську розробку Ту-300. Наземне обладнання розробленого безпілотника було уніфіковано із розвідниками Ту-141 та Ту-241. На початку 1990-х років ДКБ створило літаючий екземпляр, який піднявся в повітря в 1991 році, почалися льотні випробування. Розроблений літак активно демонструвався на Міжнародному авіаційно-космічному салоні у Жуковському. Фінансові труднощі середини 1990-х років змусили ДКБ заморозити розробку Ту-300, але у 2007 році агентство «Інтерфакс» повідомило, що ДКБ Туполєва відновлює роботи над проєктом Ту-300. Призначення безпілотника (розвідник з можливістю знищення виявлених цілей), схему планера, основні конструкторські рішення, а також наземну апаратуру передбачається на першому етапі залишити без змін. При цьому передбачається, що оновлений БПЛА отримає нові двигуни, з істотно поліпшеними характеристиками, а також сучасну радіотехнічну апаратуру та авіоніку.[2] Також повідомлялося, що компанія «Туполєв» займається розробкою проєкту безпілотного літального апарату середньої дальності (БАК СД) на базі Ту-300.[3] КонструкціяТу-300 — однодвигунний безпілотний літак з аеродинамічною схемою «качка». Підйомну силу забезпечує трикутне крило невеликого подовження. У носовій частині фюзеляжу розміщено розвідувальну та допоміжну апаратуру, засоби зв'язку та обчислювальний комплекс. Цільове навантаження (радіоелектронна апаратура або ракетно-бомбове озброєння) розміщується у фюзеляжному відсіку та на зовнішніх точках підвіски. При злітній масі в 4 тонни апарат може брати на борт до тонни цільового навантаження. На виставках апарат демонструвався з підвішеним контейнером малогабаритних вантажів КМВУ. Це дозволяє припустити, що одним з ударних засобів розроблюваного БПЛА стануть малогабаритні осколково-фугасні та кумулятивно-осколкові авіабомби. Шасі у безпілотника не передбачено. Старт виробляється з транспортно-пускового контейнера з автомобільного шасі, з використанням 2 твердопаливних прискорювачів. Посадка здійснюється за допомогою парашутної системи, розміщеної у хвостовому відсіку. ОператориПримітки
Посилання
|
||||||||||||
