uk Соломін Віталій Мефодійович

Віталій Мефодійович Соломін
Віталій Мефодійович Соломін
рос. Виталий Мефодьевич Соломин
Ім'я при народженні	Виталий Мефодьевич Соломин
Народився	12 грудня 1941; Чита, РРФСР, СРСР
Помер	27 травня 2002 (60 років); Москва, Росія ; інсульт ;
Поховання	Ваганьковське кладовище
Національність	Росіянин
Громадянство	СРСР→ Росія
Діяльність	актор, театральний режисер, кінорежисер
Alma mater	Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна
Заклад	Державний академічний Малий театр Росії
Роки діяльності	1959–2002
У шлюбі з	Рудна Наталія Володимирівнаd і Марія Антонівна Соломіна (Леонідова)d
Брати / сестри	Соломін Юрій Мефодійович
Провідні ролі	Доктор Вотсон
IMDb	nm0813271
	Нагороди та премії
	; ТЕФІ
	Віталій Мефодійович Соломін у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Соломін.

Віталій Мефодійович Соломін (рос. Вита́лий Мефо́дьевич Соло́мин; 12 грудня 1941, Чита, РРФСР, СРСР — 27 травня 2002, Москва, Росія) — радянський і російський актор та режисер театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1974). Народний артист РРФСР (1992, за великі заслуги у галузі театрального мистецтва)^[2]. Лауреат Національної телевізійної премії «ТЕФІ» за 2004 рік (посмертно).

Молодший брат актора і режисера театру і кіно, Народного артиста СРСР Ю. М. Соломіна.

Біографічні відомості

Закінчив Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна (1963, майстерня М.О. Анненкова). Однокурсниками майбутнього актора були Олег Даль, Михайло Кононов та Віктор Павлов. Починаючи з другого курсу, Соломін брав участь у виставах Державного академічного Малого театру, а після закінчення училища був прийнятий до трупи цього театру, де за довгі роки виконав більше 30 центральних ролей як сучасного, так і класичного репертуару. Багато робіт Віталія Соломіна увійшли до золотого фонду театрального мистецтва ще за життя майстра.

У вересні 1986 року актор перейшов до Театру імені Моссовєта, де грав у виставі Г. Тростянецького за п'єсою В. Астаф'єва «Сумний детектив». У грудні 1988-го він повернувся до Малого театру, поставив спектакль «Дикунка» О. М. Островського (1991), зігравши у ній Ашметьєва. 1997 року поставив мюзикл О. Колкера за однойменною п'єсою О.В. Сухово-Кобиліна «Весілля Кречинського». Як режисер В. Соломін поставив ще у Малому театрі спектаклі «Мій улюблений клоун» (1983, за В. Ліванова), «Живий труп» (1985, Л.М. Толстого), «Іванов» (2001, А.П. Чехова). У кожній із своїх п'яти постановок він виконував головні ролі.

1989 року поставив спектакль «Пастка для самотнього чоловіка» в експериментальному театрі «Детектив». Також, Соломін поставив низку антрепризних спектаклів. Серед них — «Сірена і Вікторія» О. Галина, «Біографія» М. Фріша, «Мишоловка» А. Крісті.

Майстер пробував себе і в кінорежисурі — на його рахунку художній фільм «Полювання» за участю Аліси Фрейндліх, Василя Ліванова, Олександра Лазарєва-ст. та ін.

У кіно знімався з 1963 р. (фільми: «Жінки», «Старша сестра» (1966), «Сибіріада» (1978), «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона» (1979—1986, т/с, доктор Ватсон), «Зимова вишня» та ін.). Грав в фільмі кіностудії ім. О. Довженка «Повернення з орбіти» (1983, інженер В'ячеслав Мухін). Яскравий різнохарактерний актор.

Крім роботи в театрі, кіно та на телебаченні, участі в антрепризах та записів на радіо, майстер займався викладацькою діяльністю — вів курс у ВДІКу, який осиротів після смерті Анатолія Ромашина. Серед учнів педагога Соломіна — популярна акторка Анна Снаткіна.

Помер 27 травня 2002 року в Москві на 61-му році життя після інсульу та тривалого перебування в комі.

Акторські роботи на сцені Малого театру

(російською)

1963 — Роберт, «Нас где-то ждут» А. Арбузова
1963 — Пётр, «Иванов» А.П. Чехова
1964 — Мистер Беркли, «Веер леди Уиндермиер» О. Уайльда
1964 — Каули, «Человек из Стратфорда» С. Алёшина
1965 — Чино, «Украли консула!» Г. Мдивани
1965 — сын Крюгера, «Герой Фатерланда» Л. Кручковского
1965 — Зимин, «Дачники» М. Горького
1966 — Грант, «Человек бросает якорь» И. Касумова
1966 — Борис, Ермаков в молодости, «Твой дядя Миша» Г. Мдивани
1967 — Диего, «Джон Рид» Е. Симонова
1967 — Боб, Комментатор, «Дипломат» С. Алёшина
1968 — Мишка, «Ревизор» Н.В. Гоголя
1969 — Буков, «Золотое руно» А. Гуляшки
1970 — Василий Курбатов, «Эмигранты» А. Софронова
1971 — Нелькин, «Свадьба Кречинского» А.В. Сухово-Кобылина
1971 — Музыкант, «Умные вещи» С.Я. Маршака
1973 — Ипполит, «Не всё коту масленица» А.Н. Островского
1974 — Куликов, «Летние прогулки» А. Салынского
1975 — Чацкий, «Горе от ума» А.С. Грибоедова
1977 — Фиеско, «Заговор Фиеско в Генуе» Ф. Шиллера
1977 — Швандя, «Любовь Яровая» К. Тренёва
1978 — Франкёр, «Мамуре» Ж. Сармана
1982 — Хлестаков, «Ревизор» Н.В. Гоголя
1983 — Сергей Синицин, «Мой любимый клоун» В. Ливанова
1985 — Протасов, «Живой труп» Л.Н. Толстого
1989 — Лоренс Шеннон, «Ночь игуаны» Т. Уильямса
1990 — Ашметьев, «Дикарка» А.Н.Островского и Н.Я. Соловьёва
1993 — Астров, «Дядя Ваня» А.П. Чехова
1997 — Кречинский, «Свадьба Кречинского» мюзикл А. Колкера по мотивам пьесы А.В. Сухово-Кобылина
2001 — Иванов, «Иванов» А.П. Чехова

Режисерські роботи на сцені Малого театру

(російською)

1968 — «Вариации» А.Моравиа первая режиссёрская работа (неосуществлённая постановка)
1983 — «Мой любимый клоун» В.Ливанова
1985 — «Живой труп» Л.Н.Толстого
1990 — «Дикарка» А.Н.Островского и Н.Я.Соловьёва
1997 — «Свадьба Кречинского» мюзикл А.Колкера по мотивам пьесы А.В.Сухово-Кобылина
2001 — «Иванов» А.П.Чехова

Фільмографія

Акторські роботи:

«Перший тролейбус» (1963, член бригади (немає в титрах)
«Вулиця Ньютона, будинок 1» (1963, Боярцев, студент-філолог)
«Застава Ілліча» (1964, випускник, який кидає пляшку в Москва-ріку)
«Голова»/рос. «Председатель» (1964, Валєжин, лікар; реж. О. Салтиков)
«Кохана» (1965, Володя Левадов; реж. Р. Вікторов)
«Старша сестра» (1966, Кирило; реж. Г. Натансон)
«Жінки» (1966, Женя, син Катерини; реж. П. Любимов)
«Народженому жити» (1966, фільм-спектакль)
«Випадок у готелі» (1967, фільм-спектакль; худий; реж. О. Прошкін, Л. Ішимбаєва)
«Міцний горішок» (1967, Іван)
«Бабине царство» (1967, Костя Лубенцов; реж. О. Салтиков)
«Подія, яку ніхто не помітив» (1967, Толя; драматург і реж. О. Володін)
«Біг інохідця» (1968, текст від автора)
«Зінка» (1969, к/м, Василь)
«До нових берегів» (1969, фільм-спектакль; Модест Петрович Мусоргський)
«На березі Неви» (1970, фільм-спектакль)
«Сонце на стіні» (1970, фільм-спектакль; Андрій Ястребов, робітник, шофер; реж. К. Худяков, Т. Татарашвілі)
«Салют, Маріє!» (1970, Сева Чудреєв; реж. Й. Хейфіц)
«Попереду день» (1970, Валентин Разорьонов; реж. П. Любимов)
«У нас на заводі» (1970, Микола Старков; реж. Л. Агранович)
«Даурія» (1971, Роман Улибін; реж. Віктор. Трегубович)
«Розкажи мені про себе» (1971, Льончик Піменов)
«Сторінка життя» (1972, Борис; реж. К. Худяков)
«Останні дні Помпеї» (1972, Аркадій Степанов)
«Ось моє село» (1972, Дмитро Миколайович, директор школи)
«Відкриття» (1973, Андрій Сергійович Юришев / Дмитро Каточкін)
«Аварійне становище» (1973, Дмитро Миколайович, директор школи)
«Дім Островського» (1974, фільм-спектакль; Іполит (уривок зі спектаклю «Правда добре, а щастя краще»)
«Хлопчик зі шпагою» (1975, Олег Петрович Московкін, керівник «Еспади»)
«Весілля Кречинського» (1975, телеспектакль; Володимир Дмитрович Нелькін; реж. Марія Муат, Леонід Хейфец)
«Вишневий сад» (1976, телеспектакль; Яша, молодий лакей; реж. Леонід Хейфец)
«Стрибок з даху» (1977, Кирило Косичкін, бухгалтер-фінансовий ревізор)
«Горе з розуму» (1977, телеспектакль Малого театру; Олександр Андрійович Чацький)
«Не все коту масляна» (1978, фільм-спектакль; Іполит, прикажчик Ахова)
«Здається квартира з дитиною» (1978, хлопець з трубою)
«Сибіріада» (1978, Микола Устюжанін; реж. А. Кончаловський)
«Мамуре» (1979, телеспектакль Малого театру; Франкер (професор Маркус)
«Кажан»/ рос. «Летучая мышь» (1979, Генріх Айзенштайн, чоловік Розалінди, барон (співає Володимир Барляєв); реж. Ян Фрід)
«Шерлок Холмс і доктор Ватсон» (1979, доктор Ватсон; реж. І. Маслєнніков)
«Квітка запашна прерій» (1979, фільм-спектакль; Герман)
«Хто заплатить за удачу» (1980, Сергій Кусков, революційний матрос; реж. К. Худяков)
«Приключения Шерлока Холмса и доктора Ватсона: Король Шантажа. Смертельная Схватка. Охота на тигра» (1980, доктор Ватсон; реж. І. Маслєнніков)
«Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Собака Баскервілів» (1981, доктор Ватсон; І. Маслєнніков)
«Змова Фієско у Генуї» (1980, телеспектакль Малого театру; Фієско)
«Сільва» (1981, граф Боніфаціус «Боні» Канчіану (співає Борис Смолкін); реж. Ян Фрід)
«Дорогі мої москвичі» (1981, закадровий вокал (виконання пісні «Була війна»)
«Таємниця записної книжки» (1981, закадровий вокал (виконання «Пісні про дружбу» на вірші Р. Рождественського)
«Межа бажань» (1982, закадровий вокал (виконавець пісні на вірші Б. Пастернака «Побачення»)
«Літні прогулянки» (1982, фільм-спектакль; Борис Куликов; реж. Леонід Хейфец, В. Чириков)
«Бій на перехресті» (1982, гість в домі Вільєгорського, який виконує романс)
«Людина, яка закрила місто» (1982, Крот, начальник експертного відділу, відрядний з Москви; реж. О. Гордон)
«Пікова дама» (1982, Томський; реж. І. Маслєнніков)
«Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Скарби Агри» (1983, доктор Ватсон; реж. І. Маслєнніков)
«Повернення з орбіти» (1983, інженер В'ячеслав Мухін; реж. О. Сурін, Кіностудія ім. О. Довженка)
«Смуга везіння» (кіноальманах Молодість, випуск 5-й) (1983, Ключарьов)
«Межа можливого» (1984, 5-серійний т/ф; Ігнат Матвійович Ремез)
«Зимова вишня» (1985, Вадим Дашков; реж. І. Маслєнніков)
«Щиро Ваш…» (1985, Павло Добринін; реж. А. Сурикова)
«Ревізор» (фільм-спектакль Малого театру; Іван Олександрович Хлєстаков)
«Він, вона та діти» (1986, В'ячеслав Михайлович)
«Мій улюблений клоун» (1986, телеспектакль Малого театру; Сергій Синіцин; реж. Віталій Соломін)
«55 градусів нижче нуля» (1986, Семен Михайлович Коновалов, начальник транспортного управління)
«Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Двадцяте століття починається» (1986, доктор Ватсон; реж. І. Маслєнніков)
«Цивільний позов» (1988, Афанасій Сергійович Черебець, заступник директора хімкомбінату)
«Свєтік» (1989, Олексій Сергійович Каратигин, працівник історичної бібліотеки)
«Рогоносець» (1990, чоловік, професор)
«Зимова вишня 2» (1990, Вадим Миколайович Дашков; реж. І. Маслєнніков)
«Ніч ігуани» (1991, телеспектакль Малого театру; Лоренс Шеннон; реж. Віталій Соломін, Н. Марусалова)
«Чорний квадрат» (1992, Костянтин Дмитрович Меркулов; реж. Ю. Мороз)
«Ми тільки знайомі» (1992, муз. фільм)
«Сни про Росію» (1992, Шелехов, іркутський дворянин; Росія—Японія)
«Дядя Ваня» (фільм-спектакль Малого театру; Михайло Львович Астров, лікар; реж. С. Соловйов)
«Бранці удачі» (1993, джазовий контрабасист Сивий; а також його брат-близнюк, ватажок мафії провінційного містечка)
«Тести для справжніх чоловіків» (1998, друг Олексія)
«Спогади про Шерлока Холмса» (2000, доктор Ватсон; реж. І. Маслєнніков)
«З новим щастям! 2» (2001, т/с, Костя Куропатов)
«Зупинка на вимогу 2» (2001, т/с, слідчий Іщенко)
«За лаштунками» (2002, т/с, Єрошин)
«Казус Беллі» (2002, Михайло; реж. І. Угольников)
«Весілля Кречинського» (2003, Кречинський; телеспектакль Малого театру; Михайло Васильович Кречинський; реж. Віталій Соломін, Олександр Четверкін)
«Пан або пропав» (2003, т/с, Лешек Кшижановський, полковник, військовий аташе Польщі у Данії) — остання робота в кіно

Озвучування фільмів

«Острів скарбів» (1982, голос від автора (немає в титрах)
«Неприторенні шахраї» (1988, США)
«Дон Кіхот повертається» (1997, Болгарія—Росія)

Режисер

«Мій улюблений клоун» (1986, телеспектакль Малого театру)
«Ніч ігуани» (1991, телеспектакль Малого театру; у співавт.)
«Полювання» (1994, режисер-постановник і автор сценарію; за повістю повісті Є. Саліаса-де-Турнеміра «Крутоярська царівна»)
«Весілля Кречинського» (2003, телеспектакль Малого театру; у співат. з Олександром Четверкіним)

Цікаві факти

Віталій Соломін та його персонаж доктор Ватсон народилися в один день — 12 грудня.

Примітки

Література

Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.401;
Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.710;
Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.123—124.

Джерела

Соломин Виталий Мефодьевич — Малый театр

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/133227197/_Record_#133227197]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-1] Deutsche Nationalbibliothek Record #133227197 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578

[2] Указ Президента Российской Федерации от 3 февраля 1992 года № 95 О присвоении почетного звания «Народный артист РСФСР» Соломину В. М.

[1]

[2]

Agama	Bahasa	Biografi	Budaya	Ekonomi	Elektronika
Film	Filsafat	Geografi	Indonesia	Ilmu	Lingkungan
Masyarakat	Matematika	Militer	Mitologi	Musik	Olahraga
Pendidikan	Politik	Sastra	Sejarah	Seni	Teknologi

Соломін Віталій Мефодійович