Скобцева Ірина Костянтинівна

Скобцева Ірина Костянтинівна
рос. Скобцева Ирина Константиновна
Ім'я при народженні	Скобцева Ірина Костянтинівна
Інші імена	Ірина Бондарчук
Народилася	22 серпня 1927(1927-08-22)[2]  Тула, РСФРР, СРСР
Померла	20 жовтня 2020(2020-10-20)[3] (93 роки)  Москва, Росія
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	акторка, театральний педагог
Alma mater	Відділення історії та теорії мистецтва історичного факультету МДУd і Школа-студія МХАТ (1955)
Заклад	Державний театр кіноактора і Всеросійський державний інститут кінематографії
Роки діяльності	1955—2016
У шлюбі з	Бондарчук Сергій Федорович і Аджубей Олексій Іванович
Діти	Бондарчук Олена Сергіївна і Федір Бондарчук
IMDb	nm0804509
Нагороди та премії
Скобцева Ірина Костянтинівна у Вікісховищі

Ірина Костянтинівна Скобцева (рос. Ирина Константиновна Скобцева; 22 серпня 1927, Тула, Російська РФСР — 20 жовтня 2020) — радянська і російська акторка. Заслужена артистка РРФСР (1965). Народна артистка РРФСР (1974).

Закінчила Московський державний університет ім. М. В. Ломоносова (1952) та Школу-студію МХАТу (1955).

З 1956 р. працювала в Театрі-студії кіноактора.

Одна з найкрасивіших акторок радянського кінематографу. Блискуче дебютувала в кіно головною роллю Дездемони в екранізації п'єси Шекспіра «Отелло» (1955, реж. Сергій Юткевич). Знялася в декількох українських і російсько-українських кінокартинах. Зіграла близько вісімдесяти різнопланових ролей в кіно і серіалах. Знімалася, зокрема, у таких іменитих режисерів, як Георгій Данелія, Борис Барнет, Ельдар Рязанов, Сергій Бондарчук, Станіслав Говорухін, Володимир Меньшов, Леонід Квініхідзе, Григорій Рошаль, Володимир Бортко-мол., Володимир Басов, Микола Мащенко, Григорій Кохан, Євген Матвєєв, Ігор Таланкін, Марк Орлов та ін.

З 1971 року — педагог акторської майстерності у ВДІК (майстерня С. Ф. Бондарчука), з 1977 року — доцент.

Пішла з життя 20 жовтня 2020 року.

Родина:

• Другий чоловік: Сергій Бондарчук(1920—1994) — радянський актор, кінорежисер, сценарист. Народний артист СРСР (1952). Лауреат Ленінської (1960), Сталінської премії I ступеня (1952) і Державної премії СРСР (1984), володар кінопремії «Оскар» (1969).
  • Дочка: Бондарчук Олена Сергіївна (1962—2009) — радянська і російська акторка театру і кіно.
    • Онук: Костянтин Крюков (нар. 1985) — російський кіноактор, продюсер, ювелір, художник.
      • Правнучка: Юлія Крюкова (нар. 2007).
  • Син: Бондарчук Федір Сергійович (нар. 1967) — радянський і російський актор, режисер, сценарист, кліпмейкер, телеведучий, ресторатор.
    • Онук: Сергій Федорович Бондарчук (молодший) (нар. 1991).
      • Правнучка: Маргарита Сергіївна (нар. 2012).
      • Правнучка: Віра Сергіївна (нар. 2014).
    • Внучка: Варвара Федорівна Бондарчук (нар. 1999).

• Заслужена артистка РРФСР (26.11.1965) — за заслуги в області радянського кіномистецтва
• Народна артистка РРФСР (28.03.1974) — за заслуги в області радянського кіномистецтва
• Орден Дружби (25.08.1997) — за заслуги перед державою, вагомий внесок у зміцнення дружби і співпраці між народами, багаторічну плідну діяльність у галузі культури і мистецтва
• Орден Пошани (03.05.2018) — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність
• Почесний приз «Кінотавра» «За внесок у російський кінематограф» — за трепетність таланту і чарівну жіночність (02.06.2018)^[4]

• «Отелло» (1955, Дездемона)
• «Звичайна людина» (1956, Кіра)
• «Неповторна весна» (1957, Клавдія Миколаївна Новожилова)
• «Поєдинок» (1957, Олександра Петрівна Ніколаєва)
• «Йшли солдати...» (1958, дама у ресторані (немає в титрах))
• «Білі ночі» (1959, герцогиня)
• «Аннушка» (1959, Аннушка)
• «Зорі назустріч» (1959, Софія Олександрівна Савич)
• «Сергійко»/рос. «Серёжа» (1960, Мар'яна, мати Сергія)
• «Суд божевільних» (1961, Сузі Хаггер)
• «Білі ночі» (1961, герцогиня)
• «Я крокую по Москві» (1963, Надія, дама з парасолькою)
• «Співробітник НК» (1963, Тверська)
• «Тридцять три» (1965, Віра Федорівна, лікарка-психіатриня)
• «Війна і мир» (1967, Елен Курагіна, в шлюбі Безухова)
• «Зигзаг удачі» (1968, Лідія Сергіївна)
• «Ватерлоо» (1970, Марія)
• «Людина в прохідному дворі» (1971, Клавдія Юшкова, дружина вбитого)
• «П'ятдесят на п'ятдесят» (1972, Барбара Кідс, секретар Понса)
• «Мовчання доктора Івенса» (1973, Евелін)
• «Зовсім безнадійний» (1973, вдова Дуглас)
• «Людина в штатському» (1973, Ізольда, баронеса Остен-Фельзен)
• «Такі високі гори» (1974, Ліза Піменова)
• «Любов земна» (1974, Ліза, дружина Анісімова)
• «Вибір мети» (1974, Марина Дмитрівна Курчатова)
• «Концерт для двох скрипок» (1975, Кіра Вікторівна)
• «Вони воювали за Батьківщину» (1975, старша медсестра)
• «Степ» (1977, графиня Драницька)
• «Молодість з нами» (1978, Шувалова Серафіма Антонівна, вчена, професорка, докторка наук)
• «Оксамитовий сезон» (1978, місіс Бредвері; CCCP—Швейцарія)
• «Отець Сергій» (1978, дама на балу)
• «Мій тато — ідеаліст» (1980, мати Бориса)
• «Дорогі мої москвичі» (1981, ведуча телеклубу «Москвичка»)
• «Гарно жити не заборониш» (1982, Анна Павлівна)
• «Червоні дзвони. Фільм 2. Я бачив народження нового світу» (1982, графиня Паніна)
• «Ти мій захват, моє мучіння...» (1983, Ірина Тарнопольська)
• «Мері Поппінс, до побачення» (1983, місіс Кеті Ларк, сусідка Бенксів і власниця пекінеса Едуарда (він же Едді)
• «Час і сім'я Конвей» (1984, Мейджі через двадцять років)
• «Ти мій захват, моє мучіння...» (1983, Ірина Тарнопольська)
• «Борис Годунов» (1986, господиня корчми)
• «Обличчям до обличчя» (1986, Софі Клер)
• «Одного разу збрехавши…» (1987, Анна Іванівна, мати Олександра)
• «Загадковий спадкоємець» (1987, Поліна Андріївна Батистова)
• «Осінь, Чертаново...» (1988, мати Ірини)
• «Зачарований мандрівник» (1990, графиня)
• «Привиди зеленої кімнати» (1991, Пауліна Фрезерс)
• «Біси» (1992, Варвара Петрівна, мати Ставрогіна)
• «Тихий Дон» (1992—2006, т/с, Василиса Іллівна; Велика Британія—Італія—Росія)
• «Маленький боєць» (1998, Ірина Сигізмундівна, бабуся Василя)
• «Заздрість богів» (2000, Юлія Аполінарьевна, мати Соні)
• «Зорка Венера» (2000, бабуся Василя)
• «Жіноча логіка-1» (2001, Свєта Боброва)
• «Спадкоємиці» (2001, Галина, колишня дружина Іваницького)
• «Не звикайте до чудес...» (2003, мати Ольги)
• «Інша жінка, інший чоловік» (2003, Анна Юріївна)
• «Щастя ти моє» (2005, Євгенія Леонардовна, мати Нетребіна)
• «Чорний принц» (2005, Росія—США; бабуся)
• «Спека» (2006, господарка квартири)
• «Сімейна вечеря» (2006, Ксенія Василівна, мати Ірини)
• «Жіноча логіка-5» (2006, т/с, Свєта Боброва)
• «Темний інстинкт» (2006, Олена Олександрівна, подруга Марини, бабуся Мещерського)
• «Артистка» (2007, Варвара Хомівна, мати Вікентія)
• «ДАІшники» (Аварія. Фільм № 4) (2008, старенька; Росія—Україна)
• «Залюднений острів» (2008, бабуся)
• «...у стилі JAZZ» (2010, колишня теща Сергія)
• «Золото» (2012, Тетяна Брагіна)
• «Біла гвардія» (2012, т/с, Марія Францівна Най-Турс, мати Фелікса)
• «Синдром дракона» (2012, т/с, Маргарита Петрівна, сусідка Запорожця; Росія—Україна)
• «Таємниця темної кімнати» (2014)
• «Небезпечні канікули» (2016, Тонечка)

В українських кінострічках:

• «Іван Франко» (1956, Людвика)
• «Схованка біля Червоних каменів» (1972, т/ф, 4 с, Анна Блоу)
• «Овід» (1980, т/ф, 3 с)
• «Привиди зеленої кімнати» (1991)

• Бауман Е. И. Скобцева. М., 1976;
• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.389;
• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.697.

• Померла кіноактриса Ірина Скобцева /Укрінформ, 20.10.2020/
• Фільмографія на Кино-Театр.ру(рос.)