Партія праці (Литва)

Партія праці Darbo partija
Країна	Литва
Голова партії	Віктор Успаскіх
Засновник	Успасських Віктор Вікторович
Дата заснування	2003
Штаб-квартира	Вільнюс
Ідеологія	центризм соціал-лібералізм
Членство в міжнародних організаціях	Альянс лібералів і демократів за Європу
Офіційний сайт	darbopartija.lt

Партія праці (лит. Darbo partija) — політична партія в Литві, створена литовським мільйонером російського походження Віктором Успаскіх в 2003 році, менш ніж за рік до парламентських виборів, що відбулися в жовтні 2004 року.

Складається в основному з маловідомих литовських політиків, серед яких десять офіційних мільйонерів. Спочатку лідер партії Віктор Успаскіх позиціював її як лівоцентристську, пізніше партія змістилася кілька вправо, зайнявши центристські позиції.

Основну підтримку партії, яка побудувала свою виборчу кампанію на обіцянках зниження податоків, збільшення зарплати, боротьби з корупцією (які в литовських ЗМІ назвали «популістськими»), надали малозабезпечені верстви населення.

2004

У червні 2004 року ПП домоглася приголомшливого успіху на виборах в Європарламент (отримавши 5 з 13 виділених Литві місць).

За підсумками парламентських виборів жовтня 2004 Партія праці здобула 39 мандатів з 141, що дозволило їй сформувати найбільшу фракцію в Сеймі Литовської Республіки. Заступник голови партії Вікторас Мунтянас після парламентських виборів став заступником голови Сейму. Партія праці увійшла в коаліційний уряд із соціал-демократами і соціал-лібералами.

10 листопада 2004 чотирипартійна коаліція закінчила переговори про розподіл портфелів у майбутньому уряді Литви. Чинна правляча коаліція Литовської соціал-демократичної партії (ЛСДП) і Нового союзу здобули посади прем'єр-міністра (Альгірдас Бразаускас) і сім з 13 портфелів, а також посаду голови сейму (Артурас Паулаускас), а Партія праці (ПП) і Союз селян і нової демократії (СКНД) — 6 портфелів.

У віданні ПП були міністерство господарства, МВС, міністерство юстиції, охорони здоров'я та культури, у віданні СКНД — міністерство сільського господарства.

У червні 2005 року міністр господарства Литви Віктор Успаскіх подав у відставку і був звільнений прем'єр-міністром після того, як комісія зі службової етики констатувала, що міністр порушив закон про узгодження громадських і приватних інтересів на державній службі.

У квітні 2006 року парламент більшістю голосів (94 «за», 11 «проти») відсторонив Артураса Паулаускаса з посади голови Сейму у зв'язку зі скандальними фактами зловживань в канцелярії Сейму. Новим головою парламенту обрано заступника голови Партії праці Віктораса Мунтянаса, який незабаром з групою своїх прихильників вийшов з ПП і створив власну Партію громадянської демократії.

В 2006 році, під час від'їзду Віктора Успаскіх до Москви, в Литві йому були пред'явлені звинувачення у фінансових махінаціях. Через рік він повернувся до Литви, для участі у виборах до Сейму. Під час його відсутності головою партії був обраний Кястутіс Даукшіс.

2011

На муніципальних виборах 2011 року партія здобула 110 040 голосів з 1,1 млн та 165 з 1526 місць. У Вільнюсі партія здобула 8 місць, в Каунасі — 4.

2012

На парламентських виборах 2012 року за Партію праці проголосували 271 520 виборців (19,82 %), завдяки чому вона здобула в Сеймі 17 місць, зайнявши перше місце. Ще 12 мандатів трудовики виграли в одномандатних округах. В результаті партія завоювала 29 місць в парламенті, поступившись за цим показником лише соціал-демократам і консерваторам. За підсумками виборів у Литві обговорюється можливість створення коаліційного уряду, до якого можуть увійти соціал-демократи, трудовики, партія «Порядок і справедливість» і, можливо, Виборча акція поляків Литви.

• Офіційний сайт партії