|
Національне об'єднання (Франція)
«Національне об'єднання» (фр. Rassemblement national, скорочено RN), до 1 червня 2018 року «Націона́льний фронт» (фр. Front National, скорочено FN) — французька праворадикальна націоналістична політична партія, заснована Жаном-Марі Ле Пеном у 1972 році. Стоїть на засадах французького націоналізму, популізму[5][1][2][3][4] та євроскептицизму. Більшість політичних оглядачів вважають RN ультраправою[6][7][8][9][10]. Офіційна кількість членів партії — 83 000. Вважається третьою найбільшою політичною партією Францїї, представлена у національному та Європейському парламенті. Входить до Альянсу європейських національних рухів. ІсторіяДеякий час Національний фронт співпрацював з українською партією ВО «Свобода» через Альянс Європейських Національних Рухів.[11] 25 травня 2014 року Національний фронт Ле Пен здобув перемогу у Франції на виборах в Європарламент набравши 26 % голосів виборців, випередивши консервативний Союз на підтримку народного руху соціалістів, що прийшли до влади в 2012 році, які зазнали серйозної поразки, набравши всього близько 14 %. У вересні 2021 року Марін Ле Пен пішла з посади голови партії, щоб присвятити себе президентським виборам наступного року, тимчасовим виконувачем обов'язків голови партії став Жордан Барделла[12]. На парламентських виборах 2022 року партія здобула рекордні для неї 89 місць[13] проти 8, здобутих на виборах 2017 року[14], що дозволило сформувати парламентську групу вперше з 1986 року[15]. Марін Ле Пен заявила, що піде з посади голови партії, аби очолити парламентську фракцію[16]. 5 листопада 2022 року Жордан Барделла офіційно став головою партії, за це рішення на партійному з'їзді проголосували майже 85 % делегатів[17]. Партію вперше очолила людина, яка не є членом родини Ле Пен[18]. Політична програмаВідзначається антиєвропейською та праворадикальною риторикою, націоналістичними поглядами і наголошує проти розширення Євросоюзу. Головною ж зовнішньополітичною метою Національного фронту є припинення існування ЄС і НАТО, а також заміна цих утворень «партнерством незалежних країн». Це партнерство, на їх думку, має включати в себе Росію і керуватися потрійним союзом Берліна, Парижа і Москви. Російський банківський кредитОскільки французькі банки відмовляли партії у фінансуванні, то керівництво звернулося до закордонних банків. 23 листопада з'явилася інформація, що Чесько-російський банк (власник росіянин Роман Попов) виділив на проведення виборчої компанії кредит в 9 млн євро. Перша частина в 2 млн євро станом на листопад 2014 року вже надійшла[19]. У листопаді 2014 року Марін Ле Пен підтвердила, що партія отримала кредит в розмірі 9 мільйонів євро від Першого Чесько-Російського банку (ПЧРБ) в Москві для Національного фронту[20][21]. У квітні 2015 року група хакерів опублікувала тексти та електронні листи між Тимуром Прокопенком, членом адміністрації Путіна, і Костянтином Риковим, колишнім депутатом Думи, які мають зв'язки з Францією, що обговорювали фінансову допомогу Росії Національному фронту в обмін на підтримку російської анексії Криму[22]. Висловлювання лідерівМарін Ле Пен жорстко висловлювалася з приводу політики Франції щодо імміграції. Європарламент звинуватив її у «підбурюванні до расової ненависті» і позбавив депутатського імунітету[23]. Марін Ле Пен також висловлювала захоплення Путіним та його політикою[24]. «Національний фронт» та УкраїнаНаціональний фронт Ле Пен серед інших ультраправих Євросоюзу є одним із основних союзників і прихильників політики Володимира Путіна в Європі. Марін Ле Пен охарактеризувала президента Росії Володимира Путіна як «захисника християнської спадщини європейської цивілізації»[25]. Національний фронт вважає, що Україну підпорядкували США через українську кризу. Національний фронт засуджує антиросійські настрої в Східній Європі і підпорядкування Західної Європи інтересам НАТО в регіоні[26]. Різні[хто саме?] неонацисти і неофашисти і представники Національного фронту, склали основну частину європейських «спостерігачів» за нелегітимним «референдумом» у Криму і підтримали анексію Криму Росією в 2014 році[27][28]. У квітні 2014 лідер французьких націоналістів Марін Ле Пен публічно заявила про підтримку терористів на Сході України, а в середині травня сказала, що розділяє з Путіним єдині цінності та заявила, що хоче федералізації в Україні[29]. КритикаНаціональний фронт і його лідери не раз потрапляли в скандали через звинувачення в антисемітизмі та расизмі. Так, наприклад, в Національному фронті виступали за заборону в школах Франції спеціального меню для учнів-мусульман, а мусульман, які вчиняють намаз на французьких вулицях, порівнювали з німецькими окупантами часів Другої світової. У травні 2014 міністр фінансів ФРН Вольфганг Шойбле, коментуючи результати виборів в Європарламент, назвав партію «Національний фронт» Марін Ле Пен «фашистською».[30] Примітки
Посилання
Джерела Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Національне об'єднання (Франція)
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
