Артурас Паулаускас

Артурас Паулаускас лит. Artūras Paulauskas
лит. Artūras Paulauskas
15-й Голова Сейму Литовської Республіки
19 жовтня 2000 — 6 квітня 2004
Попередник	Вітаутас Ландсберґіс
Наступник	Чесловас Юршенас, в.о.
в.о. Президента Литовської Республіки
6 квітня 2004 — 12 липня 2004
Попередник	Роландас Паксас
Наступник	Валдас Адамкус
16-й Голова Сейму Литовської Республіки
12 липня 2004 — 14 листопада 2006
Попередник	Чесловас Юршенас, в.о.
Наступник	Вікторас Мунтянас
Народився	23 серпня 1953(1953-08-23)[1] (71 рік) Вільнюс, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР[2]
Відомий як	політик, адвокат
Країна	Литва
Alma mater	Вільнюський університет
Політична партія	Новий союз
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Артурас Паулаускас (лит. Artūras Paulauskas; 23 серпня 1953(19530823), Вільнюс, Литовська РСР, СРСР) — литовський юрист, політичний діяч, голова Сейму Литовської Республіки в 2000–2004 і з 15 листопада 2004 року до 11 квітня 2006 року.

Закінчивши середню школу в місті Шяуляй у 1971 році, вступив на юридичний факультет Вільнюського університету; закінчив у 1976 році, отримав диплом юриста.

Служив слідчим (1976—1979), заступником прокурора в Кайшядорисі (1979—1982), прокурором в Варені (1982—1987).

У 1987 році призначений заступником Генерального прокурора Литви. В 1990–1995 роках Генеральний прокурор Литовської Республіки. Призначений владою Литви, що проголосила незалежність 11 березня 1990 року, а не Генеральним прокурором СРСР, він не признавався радянською владою, які Генеральним прокурором Литовської РСР вважали Петраускаса.

У 1995–1997 — заступник Генерального прокурора Литовської Республіки. В 1997–2000 роках займався приватною адвокатською практикою.

У 1997 році брав участь у виборах президента Литви. Виборов значну кількість голосів виборців та за підтримки Альгірдаса Бразаускаса при 49,6 % голосів виборців у другому турі на частки відсотка програв Валдасу Адамкусу, який здобув 50,4 % голосів.

Був одним із засновників партії Новий союз (соціал-ліберали). На установчому з'їзді 25 квітня 1998 року був обраний її головою. Партія виграла парламентські вибори 2000 року, й 19 жовтня Паулаускаса обрали головою Сейму.

2002 року брав участь у виборах президента.

Був одним з головних ініціаторів винесення імпічменту президенту Литви Роландасу Паксасу.

Після відмови Роландаса Паксаса від посади та до вступу на посаду повторно обраного 27 червня Валдаса Адамкуса від 6 квітня до 12 липня 2004 року Паулаускас виконував обов'язки президента Литви.

Від 15 листопада 2004 року був головою Сейму.

Після широко обговорюваних навесні 2006 року в засобах масової інформації скандальних фактів зловживань у канцелярії Сейму (використання службових автомобілів в особистих цілях, залучення технічних працівників до діяльності, не передбаченої посадовими інструкціями) 11 квітня 2006 року парламент більшістю голосів (94 «за», 11 «проти») відсторонив Паулаускаса від посади голови Сейму.

Участь в усуненні Паулаускаса фракцій трьох партій, що входили разом з його партією Новий союз (соціал-ліберали) до чотирипартійної урядової коаліції, призвело до виходу з коаліції соціал-лібералів і перестановок в уряді.

Під час парламентських виборів 2008 року його партія Новий союз (соціал-ліберали) не змогла подолати 5-відсотковий бар'єр і провести до Сейму своїх представників.

• Artūras Paulauskas (лит.)