Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Набряк легень

Набряк легень
Класична рентгенограма набряку легень
Класична рентгенограма набряку легень
Класична рентгенограма набряку легень
Спеціальністьпульмонологія, кардіологія і Невідкладний стан Редагувати інформацію у Вікіданих
Препаратиbumetanided[1], фуросемід[1][2], етакринова кислота[1], торасемід[1], ethacrynate sodiumd[1] і mannitol hexanitrated[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11CB01 Редагувати інформацію у Вікіданих
МКХ-10J81
DiseasesDB11017
MedlinePlus000140
eMedicinemed/1955 radio/581
MeSHD011654
CMNS: Pulmonary edema у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Набряк легень — тяжкий, загрозливий для життя стан, синдром, що виникає внаслідок виходу рідкої частини крові з судинного русла через альвеолярно-капілярну стінку у повітроносну частину легені при підвищеному тиску крові у легеневих венах та капілярах або в результаті збільшення проникності альвеолярно-капілярної стінки.

Етіологія і патогенез

При набряку легень в альвеолах та бронхах скупчується рідина (транссудат) з невеликим поверхневим натягненням внаслідок білка, що міститься в ній, і тому піниться. Вона просякає також інтерстиціальну тканину легень. Розвивається клінічна картина тяжкої ядухи.

Причини виникнення набряку різноманітні. Найчастіше він є наслідком застою у малому колі кровообігу. Це призводить до збільшення тиску у легеневих капілярах та посилену транссудацію. Можуть бути й інші причини: збільшена проникність судин малого кола кровообігу, виражена схильність легеневої тканини зв'язувати воду, зменшення онкотичного та осмотичного тиску крові, порушення лімфовідтоку у басейні легень, розширення сумарної фільтраційної поверхні легень.

При тяжких захворюваннях ці причини нерідко взаємодіють між собою, а їхній ефект потенціюється збільшенням загального об'єму циркулюючої крові, вираженою вегетодистонією (переважання тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи), стійкою та вираженою гіпоксією, порушеннями обміну електролітів з накопиченням іонів натрію у легеневій тканині.

Залежно від причин можна умовно виділити кардіогенний (зумовлений первинно серцевими причинами) та некардіогенний (інші механізми) набряк легень.

Кардіогенний набряк легень

Частіше за все набряк легень розвивається внаслідок гострої лівошлуночкової недостатності зі швидким зростанням застою крові у легеневих венах та підвищенням тиску в них. Цей стан близький за своїм характером та проявами до серцевої астми. Набряк легень спостерігається при інфаркті міокарда, атеросклеротичному кардіосклерозі, мітральному стенозі, гіпертонічній хворобі, особливо при гіпертонічних кризах, міокардитах.

Некардіогенний набряк легень

Такий стан може спостерігатися й при ураженнях мозку (пухлини, травми, крововиливи) та відомий як нейрогенний набряк легень, при анафілактичному шоці, отруєннях різноманітними речовинами (як неспецифічна ознака та як характерна ознака для хімічних отрут задушливої дії, нітрозних газів, парів кислот, тощо).

Клінічні прояви

Набряк легень на КТ-знімку

Клінічні ознаки характеризуються неспокоєм, ціанозом, рясним виділенням пінистого мокротиння (рожевого або жовтуватого кольору), вологими хрипами, шумним диханням, тахікардією, глухістю тонів серця. АТ знижений.

Можливий рецидивуючий перебіг набряку легень (наприклад, при мітральному стенозі). Нерідко при цьому спостерігаються напади зумовлені фізичним або психоемоційним перевантаженням, переходом з теплого приміщення на холод, інтеркурентними захворюваннями та ін. Зазвичай напади стаються вночі, а при несвоєчасній допомозі можуть призвести до летального кінця.

Лікування

Основні принципи інтенсивної терапії набряку легень такі:

  1. відновлення прохідності дихальних шляхів, включаючи зменшення піноутворення у бронхіальному дереві;
  2. зменшення об'єму циркулюючої крові та венозного притоку до правого шлуночку серця, розвантаження малого кола кровообігу;
  3. зниження гідростатичного тиску у легеневих капілярах;
  4. зменшення проникності альвеолярно-капілярних мембран;
  5. стимуляція скорочувальної здатності міокарда;
  6. усунення гіпоксії;
  7. корекція ацидозу.

Примітки

  1. а б в г д е NDF-RT
  2. Drug Indications Extracted from FAERSdoi:10.5281/ZENODO.1435999

Джерела

  • Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984. (рос.)
  • Єренков В. О. Невідкладна допомога у педіатрії: Довідник. — Кишинів: Картя молдовеняске, 1988. (рос.)

Посилання


Kembali kehalaman sebelumnya


Index: pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve 
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9