«Міміно́» (груз.«მიმინო», рос.«Мимино») — російсько-грузинський радянський фільм грузинського кінорежисераГеоргія Данелії. У прокаті 1978 року фільм посів 17-те місце (24,4 млн глядачів, 1258 фільмокопій). Текст за кадром читає Артем Карапетян.
Валентин Костянтинович (Валіко Котеєвич) Мізандарі — 34-річний пілот вертольотаМі-2[1] (який він ласкаво називає «пепела» — метелик) місцевих грузинських авіаліній на прізвисько Міміно́, що означає «сокіл», зустрічає в аеропортуТбілісі свого однокурсника, який є пілотом надзвукового авіалайнера Ту-144 і літає за кордон СРСР. В екіпажі цього льотчика літає стюардеса Лариса Іванівна, що відразу підкорила серце джигіта. Бажаючи досягти успіхів у великій авіації, Міміно відправляється в Москву.
У Москві Валіко знайомиться з простим вірменським шофером Рубеном Хачікяном. За кілька днів вони витрачають всі гроші, і крім того, їх виселяють з елітного готелю. Рубік-Джан стає найкращим другом Міміно. Разом вони потрапляють у неприємні ситуації, але справжня дружба допомагає їм подолати їх.
Зустрівши свого давнього ворога — чоловіка, що спокусив його сестру, Валіко влаштовує в його квартирі легкий погром, за що потрапляє на лаву підсудних. Рубен не лишає друга самого у важкій ситуації та всіляко намагається допомогти гордому другові-льотчику. На лаві підсудних Міміно зустрічає своє 35-річчя, що стає причиною формальної відмови від можливості перенавчання на літак великої авіації. Уже вирішивши повернутися додому, Міміно випадково знайомиться з ветераном війни Волоховим, який через впливового чиновника допомагає Валіко здійснити свою мрію.
Міміно стає льотчиком далекої цивільної авіації СРСР, пілотом надзвукового лайнера Ту-144[2] і літає по всьому світу. Але, відкритий і доброзичливий до людей, Валіко не дуже затишно відчуває себе у великих містах, і, сумуючи за Батьківщиною, повертається додому, в Телаві, до улюбленої роботи, до своїх рідних і близьких.
Актори
Вахтанг Кікабідзе — Валіко (Валентин Костянтинович) Мізандарі на прізвисько «Міміно», льотчик місцевих авіаліній.
Фрунзик Мкртчян — Рубен Хачикян, Рубік — водій вантажівки, який приїхав у Москву у справах, що мешкає в одному готельному номері з Валіко.
Рене Хобуа — не знімався в фільмі. Данелія вказував цю людину, будівника з Зугдіді, в титрах своїх фільмів на знак вдячності за колись приділену йому увагу[3].
Сергій Голованов — генерал, в приймальні фронтового друга Волохова
.jpg)
