Данелія Георгій Миколайович Данелія Георгій Миколайович გიორგი დანელია Георгій Данелія, 2010
Георгій Данелія, 2010 Ім'я при народженні გიორგი დანელია Дата народження 25 серпня 1930 (1930-08-25 ) [ 1] Місце народження Тифліс , Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка , СРСР [ 1] Дата смерті 4 квітня 2019 (2019-04-04 ) (88 років) Місце смерті Москва , Росія Поховання Новодівичий цвинтар Громадянство СРСР , Росія Національність грузин Alma mater Московський архітектурний інститут (1955 ) і Вищі курси сценаристів і режисерів d (1959 ) Професія актор , продюсер , режисер , сценарист Кар'єра 1958 —2019 Заклад Мосфільм і Вищі курси сценаристів і режисерів d Членство СК СРСР і РАМ d Magnum opus Міміно , Зовсім безнадійний , Афоня , Я простую Москвою , Осінній марафон , Кін-дза-дза! і Джентльмени удачі Нагороди IMDb ID 0199381 Данелія Георгій Миколайович у Вікісховищі
Дане́лія Гео́ргій Микола́йович (груз. გიორგი დანელია ; 25 серпня 1930 (19300825 ) , Тбілісі — 4 квітня 2019 , Москва ) — радянський кінорежисер і сценарист , заслужений діяч мистецтв РРФСР (1965 ). Народний артист СРСР (1989 ). Премія «Золотий Овен» (1994 ).
Біографія
Народився 25 серпня 1930 року.
Батько — Данелія Микола Дмитрович (1902 –1981 ), інженер, був бригадиром, начальником шахти, головним інженером Метробуду Москви та СРСР . Мати — Анджапарідзе Мері Івліанівна (1905—1980), працювала на «Мосфільмі» асистентом, другим режисером, зняла кілька короткометражних фільмів . Дружина — Данелія Галина Іванівна , режисер-постановник, зняла фільми «Француз» , «Божа твар» , а також короткометражні картини «Жарт?!» та «Поточний день» . Діти: Данелія Микола Георгійович (1959 –1985 ), режисер, поет, художник; Данелія Світлана, юрист; Данелія Кирило, художник. Онуки: Ірина, Маргарита, Олена, Саша, Денис, Петро. Правнучка — Олександра.
1955 року закінчив Московський архітектурний інститут , 1956 року — Вищі режисерські курси. Уже перший фільм Данелії «Сергій» (спільно з Ігорем Таланкіним ) привернув до себе увагу критиків і глядачів. Програмною роботою Данелія став фільм «Я простую Москвою» (1963 ), який став культурною подією хрущовської відлиги .
Починаючи з картини «Тридцять три» (1965 ) режисер звернувся до жанру сатири і став визнаним майстром комедії. Творчість Данелії вирізняє справді глибока сатира , продуманий гротеск , тонкий ліризм і розкриття психологічного образу героїв. Уміння створити злагоджений ансамбль з акторів різних шкіл — особливий дар Данелії як режисера.
У 1967 —1970 створив кілька мініатюр для сатиричного журналу «Фітіль» (Ґніт) .
Велику популярність принесли Георгію Данелії такі картини, як «Афоня» , «Міміно» , «Осінній марафон» , «Кін-Дза-Дза» .
У 1980-х роках запрошувався в журі Найвищої ліги КВК .
Георгій Миколайович захоплювався живописом, графікою, музикою, вдома зібрав колекцію барабанів. Улюблені режисери — Федеріко Фелліні (особливо фільм «Вісім з половиною» ), Микита Михалков .
Мешкав і працював у Москві . Помер 4 квітня 2019 року в Москві на 89-му році життя. Похований 9 квітня на Новодівочому цвинтарі .
Фільмографія
Режисер
Васісуалій Лоханкін , 1958 , короткометражний
Також люди , 1959 , короткометражний
Сергій , 1960
Шлях до причалу , 1962
Я крокую по Москві , 1963
Тридцять три , 1965
Не журись! , 1969
Зовсім безнадійний , 1972
Афоня , 1975
Міміно , 1977
Осінній марафон , 1979
Сльози крапали , 1982
Кін-Дза-Дза , 1986
Паспорт , 1990
Настя , 1993
Орел і решка , 1995
Фортуна , 2000
Ку! Кін-дза-дза , 2010
Сценарист
Також люди , 1959, короткометражний
Сергійко , 1960
Тридцять три , 1965
Джентльмени удачі , 1971
Зовсім безнадійний , 1972
Міміно , 1977
Сльози крапали , 1982
Кін-дза-дза! , 1986
Француз , 1988
Паспорт , 1990
Настя , 1993
Орел і решка , 1995
Вітання від Чарлі-трубача , 1998
Фортуна , 2000
Анна , 2005
Ку! Кін-дза-дза , 2010
Актор
Я крокую по Москві , 1963 , чистильник взуття
Не журись! , 1969 , тюремний наглядач
Джентльмени удачі , 1971 , перехожий на вокзалі
Береги , 1977
Міміно , 1977 , командир літака рейсу «Тбілісі-Москва» (епізод)
Осінній марафон , 1979 , офіцер у кінофільмі
Сльози крапали , 1982 , пасажир у трамваї , озвучив пісню «Друзів гублять лише раз», яку написано на вірші поета і сценариста Геннадія Шпалікова .
Кін-Дза-Дза , 1986 , Абрадокс, керівник планети Альфа
Паспорт , 1990 , араб з віслюком
Настя , 1993 , працівник культури
Орел і решка , 1995 , інженер-конструктор
Фортуна , 2000 , Злодій у законі
Карнавальна ніч-2, або п'ятдесят років потому , 2006 , грає самого себе
Продюсер
Книги
Пасажир без квитка: «байки» кінорежисера (2006 ) (рос. Безбилетный пассажир: «байки» кинорежиссёра )
Про кого тост — п'є до дна (2006 ) (рос. Тостуемый пьёт до дна )
Чіто-гріто (2007 ) (рос. Чито-грито )
Джентельмени удачі та інші кіносценарії (2008 )
Не журись! (2008 ) (рос. Не горюй! )
Кіт пішов, а посмішка залишилась (2014 ) (рос. Кот ушел, а улыбка осталась )
Премії та нагороди
Примітки
Посилання
Режисер Сценарист Актор Продюсер
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика Література та бібліографія Словники та енциклопедії Довідкові видання Нормативний контроль