Міманса
Міманса, пурва-міманса (санскр.) — одна з ортодоксальних систем давньоіндійської філософії. Викладена в Міманса-сутрах, авторство яких приписують Джай-міні (4-3 ст. до н. е.). Послідовники міманси вважали, що Веди не є божественним одкровенням, і тому ведичні релігійні філософські положення потребують логічних обґрунтувань. Міманса виходить з того, що остаточне звільнення індивіда від перевтілень (мокші) не можна раціонально пояснити. Але до мокші індивід може прийти і незалежно від своїх прагнень — завдяки беззастережному дотриманню громадських і релігійних обов'язків — дхарми. Міманса визнавала й матеріальний початок у Всесвіті. Пізніші коментатори вчення посилили її теологічне спрямування і розвинули ідею особистого божества. Міманса тісніше пов'язана з релігією, ніж санкх'я, проте реалістичність і раціоналістичність методології міманси зближує її з давньоіндійським матеріалізмом. Представники
Література
|