Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Моїзм

Карта древньокитайських князівств VII—V сторіч до н. е. з позначеними місцями народження філософів «Ста шкіл». Моїсти виділені блакитними трикутниками

Мої́зм ( --) (墨家) — давньокитайська філософська школа, яка розробляла програму удосконалення суспільства через знання. Засновник філософської школи — давньокитайський мислитель Мо-цзи.

У V–III ст. до н. е. моїзм становив серйозну конкуренцію конфуціанству як панівної ідеології Китаю. Мо-цзи вважав конфуціанські обряди та церемонії марнотратством казенних коштів і закликав до особистої покірності волі небес. Якщо Конфуцій проводив розходження між любов'ю до родини і батькам і любов'ю до інших ближніх, Мо-цзи закликав однаково любити всіх без відмінності. Зразком вірності принципу всезагальної любові моїсти вважали Великого Юя — легендарного правителя давнини, який приборкав потоп. Всупереч конфуціанству стверджувалося, що передвизначень волі не існує. Мо-цзи виступав проти загарбницьких війн, проповідував мир між державами. Моїсти розробляли логіку та теорію пізнання. Стверджували об'єктивне існування речей поза нашою свідомістю. Знання — результат зусиль наших почуттів і мислення.

З розгорнутою критикою моїзму виступив конфуціанець Мен-цзи.

Одним з важливих джерел для вивчення поглядів моїстів на проблеми пізнання та перевірку істинності міркувань є розділ «Сяоцюй» («Малий вибір») твору «Мо-цзи». У двотомнику давньокитайської філософії є російський переклад розділу, здійснений М. Л. Тітаренко. Схематизований за допомогою структурного методу текст і переклад розділу «Сяоцюй» подано в книзі В. С. Спіріна «Побудова давньокитайських текстів».

Твори

  • Древнекитайская философия. Собрание текстов в двух томах. Т.2. М., «Мысль», 1973. С.94-98.
  • Спирин В. С. Построение древнекитайских текстов. СПб., 2006. С.156-163.

Література

  • О. Бойченко. Моїзм // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 393. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
  • Ян Хин-шун Теория познания моистов // Вопросы философии.1956.№ 1.
  • Титаренко М. Л. Мо-цзы и ранние моисты о процессе познания.// Вопросы философии.1964.№ 11.
  • Титаренко М. Л. «Древнекитайский философ Мо Ди, его школа и учение». М., «Наука», 1985.
  • Спирин В. С. «Любовь» и математика в «Мо-цзы» // Письменные памятники и проблемы истории культуры народов Востока. X. М.,1974.
  • Спирин В. С. Четыре вида «тождества» в «Мо-цзы» и типы гексаграмм «И цзина» // Письменные памятники и проблемы истории культуры народов Востока. XXIV.Ч.1. М.,1991.
  • Дёмин Р. Н. Карнеадовский пробабилизм и поздние моисты // Универсум платоновской мысли: платонизм и античная психология. Материалы VII Платоновской конференции. СПб.,2000.
  • Дёмин Р. Н. Учение о всеобщей любви древнекитайской школы моистов и теория «филавтии» Франческо Патрици.// Эра третьей культуры. Человек. Новое понимание информации. Новые инструменты человеческой коммуникации. Материалы IV Международного Форума «Петербургская Весна Культуры». СПб., 2005. С.101-107.
  • Рыков С. Ю. Учение о знании у поздних моистов // Общество и государство в Китае: XXXIX научная конференция / Институт востоковедения РАН. — М., 2009. С.237-255.

Посилання

Kembali kehalaman sebelumnya


Index: pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve 
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9