Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Липецьк

місто Липецьк
рос. Липецк
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Липецька область
Муніципальний район міський округ
Код ЗКАТУ: 42401
Код ЗКТМО: 42701000001
Основні дані
Час заснування 1703
Статус міста 1779
Поділ міста 4 райони
Лівобережний, Октябрський,
Правобережний, Совєтський
Населення 490 428 (2023)
Площа 318 км²
Поштові індекси 398000-398059
Телефонний код +7 4742
Географічні координати: 52°37′00″ пн. ш. 39°36′00″ сх. д. / 52.616666666667° пн. ш. 39.6° сх. д. / 52.616666666667; 39.6
Висота над рівнем моря 160 м
Влада
Вебсторінка lipetskcity.ru
Міський голова Гулевський Михайло Володимирович
Мапа
Липецьк (Росія)
Липецьк
Липецьк

Липецьк (Липецька область)
Липецьк
Липецьк

Мапа


CMNS: Липецьк у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ли́пецьк (рос. Ли́пецк) — місто (з 1779) в Росії, адміністративний центр Липецької області. Розташоване на березі річки Воронеж на відстані 508 км на південь від Москви.

Історія

Укріплене слов'янське поселення на місці сучасного Липецька існувало ще до початку монголо-татарської навали. Воно було розташоване на крутому пагорбі, з півночі, півдня та заходу захищеного неприступними схилами. З більш похилого східного боку було насипано земляний оборонний пагорб, залишки якого збереглись ще й досі. У центрі поселення знаходився княжий дім, а навколо жили ремісники. У літописах Липецьк вперше згадується у 1283—1284 роках, період битв русичів з монголо-татарськими завойовниками. В 1284 році місто було повністю знищено баскаком Ахматом і протягом кількох наступних століть ніяких згадок про нього немає (деякі дослідження оскаржують його зв'язок з сучасним Липецьком).

Село «Малые Студёнки Липские», що знаходилось на місці сучасного Липецька, літописи вперше згадують у першій половині XVII століття.

1703 рік вважається роком заснування міста — тоді у місця впадання річки Липівка в річку Воронеж за вказівкою Петра I, поблизу від родовищ залізняку, були закладені заводи для виплавки чавуну, сталі, виготовлення гармат. У 1779 році повітове місто Сокольськ і слобода Липські заводи перетворені в місто з назвою Липецьк, яке стає центром створеного тоді Липецького повіту Воронізької губернії. 16 серпня 1781 Липецьк отримав свій герб. У XIX столітті Липецьк був містом повіту Тамбовської губернії.

На початку XX століття в місті працювали два чавуноливарних, винокурний, цукровий заводи, декілька свічних, шкіряних і тютюнова фабрики. У листопаді 1934 перший чавун дала домна нинішнього містоутворювального підприємства Новолипецького металургійного комбінату.

У роки німецько-радянської війни в короткі терміни було завершено будівництво Липецького тракторного заводу (нині після банкрутства — завод «Липецький трактор»).

З 1954 р. центр Липецької області. Отримавши статус обласного центру. За останніх 50 років населення міста зросло більш, ніж в 4 рази і перевищило півмільйона осіб. В наш час[коли?] Липецьк — друге місто в Центральному Чорнозем'ї (після Воронежа) за чисельністю населення.

Клімат

Клімат помірно континентальний. Зима із стійким сніжним покривом, середня температура січня −10 °C. Літо тепле, середня температура липня +20 °C. Опадів випадає близько 500 мм на рік, найбільше — в липні.

Адміністративний поділ

Економіка

  • Новолипецький металургійний комбінат
  • «Вільний сокіл»
  • Трубний завод
  • «Центроліт».
  • ВАТ «Липецький трактор»
  • АТ «Липецький верстатобудівний завод»
  • Завод пускових двигунів
  • Завод побутової техніки Indesit
  • Азотний-туковий завод
  • «Хімпродукт»
  • Завод гумопластмасових виробів
  • Кондитерська фабрика «ЛІКОН»
  • Швейна фабрика
  • Меблева фабрика
  • Фабрика «Липецькі узори».

Культура

Музеї
Театри

Відомі люди

У Липецьку народився Микола Платонович Барсуков (18381906) — російський історик, археограф, бібліограф.

З містом пов'язана доля багатьох людей, ось лише декілька з них.

Герої Радянського Союзу:

Герої Росії:

Література

Джерела


Kembali kehalaman sebelumnya


Index: pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve 
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9