Перм
Перм (комі Перым, комі-перм. Перем, рос. Пермь) — місто в європейській частині Росії, адміністративний центр Пермського краю, річковий порт на Камі. За підсумками перепису 2002 року населення Пермі становило 1 001 653 особи, з підпорядкованими населеними пунктами — 1 010 947 осіб. За оцінкою 2005 року, населення становить 0,999 млн осіб у межах муніципального утворення (13-е місце в РФ), 1,180 млн чоловік в агломерації (13-е місце). 1 грудня 2005 року Перм стала адміністративним центром нового суб'єкта Російської Федерації — Пермського краю, утвореного в результаті об'єднання Пермської області і Комі-Перм'яцького автономного округу. ІсторіяТериторія сучасного міста Перм заселена людьми спрадавна. У місті виявлено понад 130 археологічних пам'яток (від кам'яної доби до пізнього середньовіччя). Село ЄгошихаТериторія, на якій тепер розташована Перм, у XVII столітті належала Строгановим. Перші документальні згадки про поселення на території Пермі виявлені в переписних книгах воєводи Прокопія Єлизарова в 1647 році. Там згадується корчівка на річці Ягошисі (тепер Єгошиха). Згідно з переписом 1678 року, у селі Єгошиха налічувалося сім дворів і проживало «28 душ мужеска полу, в основномъ фамиліи Брюхановыхъ, Верхоланцевыхъ и Федотовыхъ».[1] Заснування містаНа початку XVIII століття почалося активне освоєння родовищ корисних копалин Уралу. 9(20) березня 1720 року за наказом Петра I капітан-поручик артилерії Василь Микитович Татищев, керівник Уральських казених заводів, відомий російський історик і географ, відправився в Сибірську губернію з метою будівництва заводів з виплавки міді і срібла. Татищев обрав для будівництва мідеплавильного заводу місце біля села Єгошихи (поблизу гирла однойменної річки, що впадає у Каму) через наявність мідної руди і зручне місцерозташування для вивозу продукції.[1]. У 1721 році Татищев був відкликаний, а його наступником призначений генерал-майор артилерії Георг Вільгельм (Вілім Іванович) де Геннін. Де Геннін схвалив проєкт Татищева і в 1722 році розпорядився про підготовку до будівництва заводу. Днем заснування міста Перм вважається початок будівництва Єгошихінського (Ягошихінського) мідеплавильного заводу — 4(15) травня 1723 року[2][3]. При закладці заводу був присутній В. М. Татищев. У рукописі «Опис Уральських і Сибірських заводів. 1735 р.» Г. В. де Геннін писав:
Будівництво заводу велося під керівництвом Татищева і де Генніна. У 1734 році селище при Єгошихінському заводі стало адміністративним центром Пермського гірського округу. 10 травня 1736 року заклали Мотовілихинський мідеплавильний завод за 4 версти від Єгошихи вище за течією Ками, в 1738 році завод пустили в дію. У 1727 році Солікамська провінція з містами Чердинню і Кунгуром і Єгошихинським заводом увійшла до складу Казанської губернії під назвою Пермської провінції. У 1781–1796 роках Перм була центром Пермського намісництва Російської імперії. 17 липня 1783 року затверджений герб міста. Радянський періодУ 1940 році місто перейменовано на Молотов — на честь голови уряду СРСР В. Молотова. Історичну назву повернено в 1957 році, після позбавлення Молотова урядових посад і виключення його з лав КПРС. Сучасний етап5 грудня 2009 року сталась пожежа у нічному клубі «Хромая лошадь», жертвами якої стали 131 особа. Адміністративно-територіальний поділМісто розділене на внутріміські території: сім районів і селище Нові Ляди.
Економіка
ТранспортМостиУ місті через споруджено мости: Також Каму можливо перетнути греблею Камської ГЕС. Водний транспортУ радянські часи одним із ключових вузлів пасажирського судноплавства на Камі був Пермський річковий вокзал, але в 1990-ті роки він утратив свою основну функцію. Залізничний транспортПерм є найбільшим залізничним вузлом Пермського відділення Свердловської залізниці. Місто обслуговує три залізничні станції Перм-Сортувальне, Перм I та Перм II. На станції Перм II рух поїздів здійснюється за трьома напрямками:
Авіаційний транспортМісто обслуговує аеропорт Велике Савіно. Автомобільний транспортДо Пермі існує під'їзд з автодороги М7 E22 (дільниця Єлабуга — Іжевськ — Перм), та починається федеральна автодорога Р242 E 22 (Перм — Єкатеринбург). Міський громадський транспортВнутрішньоміські перевезення здійснюються автобусами, трамваями, маршрутними таксі та електропоїздами. Клімат
ПаркиПлоща зелених насаджень загального користування станом на 2000 рік становила 751 га[5]. КультураУ місті працюють Пермський академічний театр опери та балету імені П. І. Чайковського, Пермський державний театр ляльок і театр «У Моста» (укр. «Біля мосту»). Музеї
ОсвітаУніверситети та інститути
Відомі люди
Міста-побратими
Джерела
Посилання
|