Команда в Рівному була заснована 1957 року під назвою «Колгоспник». Серед команд майстрів СРСР рівняни дебютували в сезоні 1958 року в класі «Б». У своєму дебютному чемпіонаті «Колгоспник» посів 14-те місце серед 16-ти клубів третьої зони. Всього у класі «Б» команда відіграла 13 сезонів (446 матчі, 149 перемоги, 132 нічиїх і 165 поразок, різниця м'ячів — 515—537). Особливих успіхів за цей час футболісти з Рівного не досягали. Найкращим результатом є 7 місце, здобуте двічі поспіль — у сезонах 1968-го та 1969-го років.
Після реорганізації чемпіонату СРСР в 1971 році «Горинь», яка через рік змінила назву на «Авангард», отримала право грати в українській зоні другої ліги, де й виступала до самого розпаду СРСР. У прем'єрному сезоні команда посіла останнє — 26-те місце у таблиці. Починаючи з кінця 70-х років «Авангард» почав прогресувати, а у 1981 році, під керівництвом відомих у минулому гравців київського «Динамо»Віктора Матвієнка та Володимира Трошкіна, до команди вперше прийшов серйозний успіх — третє місце у турнірі, і бронзові медалі другої ліги. За дев'ять років «Авангарду» вдалося повторити це досягнення. У тому пам'ятному для рівненського футболу сезоні 1990 року команду очолював Роман Покора. Всього в українській зоні другої ліги команда провела 21 сезон (922 гри, 346 перемог, 249 нічиїх, 327 поразок, різниця м'ячів — 964—950).
Незалежна Україна, з 1991
Успіхи у вищій лізі: 1991—1997
Після здобуття Україною незалежності «Верес» потрапив до першої української ліги. Посівши перше місце у своїй групі в стартовому чемпіонаті (1992 р.), команда вже в наступному сезоні вперше дебютувала у вищій лізі чемпіонату України. Сезон 1992/93 рр. «Верес» закінчив на останньому місці, і врятувався від пониження в класі лише завдяки розширенню вищої ліги. Наступний чемпіонат (1993/94 рр.) став одним з найпам'ятніших в історії команди. Саме тоді «Верес» запам'ятався усій Україні своїми яскравими перемогами над «Дніпром» (2:1), «Металістом» (4:0), «Шахтарем» (2:0), проходом за підсумками двох матчів київського «Динамо» в розіграші Кубка України (0:0 — в Рівному,1:1 — у Києві). Після першого кола рівняни посідали почесне 4-те місце, але після зимової перерви здали свої позиції, і завершили чемпіонат дванадцятими. Тоді ж «Верес» досягнув найбільшого успіху і в Кубку України — дійшов до півфіналу, поступившись там сімферопольській «Таврії» — 0:2, 0:0. На жаль, це були останні серйозні досягнення «Вереса».
Скрутні часи і розформування клубу: 1997—2011
Після яскравого піднесення на вершину, почалося не менш стрімке падіння донизу. У сезоні 1994/95 рр. рівняни розпрощалися з вищою лігою. Не довго (лише два сезони) футболісти «Вереса» протрималися і у першій лізі. Починаючи з чемпіонату 1997/98 рр., і по сезон 2010/11 «Верес» з перемінним успіхом представляв Рівненську область у другій лізі українського футболу.
29 квітня 2011 року через скрутне фінансове становище та відсутність допомоги з боку місцевого бізнесу та влади «Верес» припинив участь у змаганнях другої ліги та втратив професіональний статус[2].
Нова історія: 2015 — н.ч.
2015 року з ініціативи нового президента Рівненської обласної федерації футболуОлексія Хахльова було ініційовано відродження ФК «Верес». Клуб створювався за західноєвропейськими зразками — тобто, з клубним членством, спільним фінансуванням клубу його членами[3]. 18 червня2015 року Виконком ФФУ одноголосним рішенням допустив «Верес» до участі у другій лізі на наступний сезон[4], хоча за регламентом ПФЛ команда мала спочатку пограти на рівні першості України серед аматорів[5][6]. На той момент, згідно з інформацією офіційного сайту ФК «Верес», його членами вже були 1113 осіб. Проводився селекційний збір під керівництвом місцевого тренера Миколи Філіна[7].
2017 року титульним спонсором стала будівельна корпорація «Global Development». У попередніх роках ці фірми були спонсорами «Карпат».
У 2017 році «Верес» вийшов до УПЛ. Свої домашні матчі проводив на стадіоні «Арена Львів» у Львові, оскільки домашній стадіон «Авангард» у Рівному потребував капітального ремонту. 10 вересня 2017 року «Верес» здобув найбільшу свою виїзну перемогу в прем'єр-лізі з рахунком 6:1 над львівськими «Карпатами»[10]. 22 квітня 2018 року «Верес» зазнав найбільшої поразки в сезоні від «Динамо Київ» програвши з рахунком 1:4. Сезон 2017/18 «Верес» закінчив на шостій сходинці.
21 травня 2018 року президент «Вереса» Богдан Копитко на офіційному сайті клубу заявив наступне:
"Було прийняте спільне рішення про повернення Народного клубу «Верес» до Рівного. Нинішня команда, яка має право виступу в Українській Прем'єр-лізі, буде перейменована у Футбольний клуб «Львів».
Таким чином відбулася "реорганізація" двох клубів і рівняни опустилися до Другої ліги. У свою чергу місце «Вереса» в УПЛ посів ФК «Львів».
У сезоні 2018/19 рівняни фінішували на 5 місці у групі А Другої ліги. Після завершення чемпіонату на пост головного тренера «Вереса» був запрошений Юрій Вірт. Під його керівництвом команда зуміла у наступному чемпіонаті пробитися до Першої ліги.
У сезоні 2020/21 рівняни впевнено виграли золоті нагороди Першої ліги і здобули право у сезоні 2021/22 виступати в найсильнішому дивізіоні країни ― УПЛ. Утім, через збройну агресію Росії чемпіонат України припинився достроково. У 18-ти матчах рівняни здобули 6 перемог, 5 нічиїх та 7 разів поступилися.
Наступний чемпіонат склався для «Вереса» вкрай невдало. Команда не зуміла напряму зберегти прописку в УПЛ, посівши 13 місце в турнірній таблиці. Лише в стикових іграх за право залишитися в еліті українського футболу рівняни виконали завдання-мінімум на сезон 2022/23, коли за сумою двох матчів підопічні Юрія Вірта здолали запорізький «Металург» - 0:1, 6:1. Після перемоги над запоріжцями головний тренер рівнян подав у відставку, а через два дні команді представили нового наставника Сергія Лавриненка.
Під керівництвом Сергія Лавриненка рівняни зіграли в чемпіонаті 16 матчів, у яких лише у двох святкували перемогу, 6 разів зіграли унічию та 8 разів поступилися. 12 грудня 2023 року наставника «Вереса» звільнили наглядовою радою через погані результати команди у сезоні 23/24
Новим тренером рівнян став Олег Шандрук, який вдруге в кар'єрі очолив клуб.
Емблема команди:
У 2015 році клуб представив новий логотип, під яким команда виступає у всіх змаганнях починаючи з сезону 2015/2016.
Бюджет клубу в сезоні 2018/19 складав 4,5-5 млн грн., у сезоні 2019/20 — 12 млн грн., у сезоні 2020/21 — 28 млн грн. (з них 14 млн — видатки на заробітну плату)[12].
Головний тренер, 6 місце (Прем'єр ліга), 3 місце (2 ліга, підвищення у класі)), 1 місце (1 ліга, підвищення у класі), 9 місце (Прем'єр-ліга), 13 місце (Прем'єр-ліга)
↑В період з 1961 по 1966 рік команди Класу «Б» зони УРСР, які у своїх зонах зайняли аналогічні місця грали між собою стикові/групові матчі, визначаючи остаточну послідовність місць у турнірній таблиці. Місце, яке зайняв «Колгоспник» після таких матчів вказане у дужках.
↑У сезоні 1973 року у випадку нічийного результату пробивались пенальті. Переможець серії пенальті отримував одне очко у турнірній таблиці, програвшому очки не нараховувались. Верес поступився у 7 випадках, недорахувавшись семи очок.