Більці[10][11][12][13], також Бєльці (рум.Bălți) — найбільше місто у північній частині Республіки Молдова, на річці Реуті (басейн Дністра), приблизно за 127 км на північний захід від Кишинева. Друге місто за економічною важливістю, третє за кількістю населення у країні. Муніципій Більці — це найважливіший транспортний вузол (2 залізничних вокзала (Бєльці-Слободзея, Бєльці-Ораш), аеропорт, автовокзал, а також промисловий округ, культурний та діловий центр, який найчастіше називають «північною столицею» Молдови[14].
Назва
Назва походить від румунського слова «бєлць», що означає «болота, калюжі» (в однині — «бáлте» чи «бáлце»). Вважається, що місто отримало таку назву через те, що розташоване серед боліт і замулених озер[15].
Місто розташоване на півночі Молдови, по обидва береги річки Реут. Більша частина міста лежить навкруги болота в центрі Бельців. Житлові квартали міста оточує Білицький степ. Територією міста протікають річки Копачанка і Флемінде (басейн річки Реута). На території є штучні стави: Комсомольське, Городське, Кирпичне. Площа міста — 41,42 км² з передмістями — 78 км².
Перша документальна згадка про існування поселення на місці сучасних Бєльці датується 1421 роком. Цей рік прийнято вважати роком заснування міста.
1779 року на запрошення турецького паші в Бєльцях оселилися єврейські купці.
Розташоване на перехресті великих доріг, які пов'язували Чернівці, Хотин, Сороки з Кишиневом, Бендерами, Аккерманом, Ізмаїлом, місто поступово ставало значним торговим центром Бессарабії. Головним предметом торгівлі була худоба.
У 1894 році була побудована залізниця Більці-Унгени-Кишинів та Рибниця-Більці-Окниця.
Економічний розвиток Бєльців продовжувався і після приєднання Бессарабії до Румунії в 1918 році.
Бєльці сильно постраждали під час Другої світової війни. Більшість єврейського населення, що залишилося в місті, було вбито.
У 1991 році проголошено незалежність Молдови, місто стало другим за розміром в незалежній країні після столиці.
Промисловість
3аводи: спиртовий, винно-коньячний, цукровий, кукурудзо-калібрувальний, будматеріалів, 2 маслозаводи, м'ясокомбінат, хутряна, головних уборів, швейна, меблева фабрики тощо.
1 травня 2024 року в Бєльця відкрито «МакДональдз», перший заклад в країні поза столичним регіоном.[17]
До складу Бельцької міської ради входять два села: Єлизавета та Садовоє.
Населення
Згідно з офіційними даними Відділу статистики та соціології Республіки Молдова, станом на 1 січня 2006 року постійне населення м. Бєльці становило 122,7 тис. осіб[23]. Разом із навколишніми передмістями (3,5 тис. у Єлизаветівці, 1,4 тис. — у Садовому [2] [Архівовано 13 лютого 2008 у Wayback Machine.]) Бєльці утворюють Бєльцький муніципалітет із сукупним населенням 127,6 тис. мешканців.
Перепис населення 2004 року
Згідно з даними перепису 2004 року, населення м. Бельці становило 127 561 особу[24]. Міське населення — 122 669 осіб, сільське населення — 4 892 осіб[24]. Чоловіки — 58 418, жінки — 69 143[25].
Пояснення: у 1897 році перший перепис населення Російської імперії; у 1930 році — перепис населення Румунії; у 1959, 1970, 1979, 1989 роках проводилися Всесоюзні переписи населення.
Мова
Розподіл населення міста Бельці за мовою за даними перепису 2004 року[24]
Феона Олексій Миколайович (1879—1949) — видатний діяч радянської оперети, актор і режисер, заслужений діяч мистецтв РРФСР (1941), народний артист Карельської АРСР (1943), організатор Ленінградського театру музичної комедії.
↑ абАдміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ за трьохступеневою системою урядування. Адміністративні межі станом на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].