Бєльці

Цю сторінку запропоновано перейменувати на Більці. Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам іменування статей у Вікіпедії. Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей.

Бєльці Bălți
Герб м. Бєльці Прапор м. Бєльці
Основні дані
47°45′44.72″ пн. ш. 27°55′42.70″ сх. д. / 47.7624222° пн. ш. 27.9285278° сх. д. / 47.7624222; 27.9285278
Країна	Республіка Молдова
Регіон	Муніципій Більці
Столиця для	муніципалітет Бельціd
Межує з — сусідні нас. пункти Садовоє, Єлізавета  ?
Поділ	Центр[d], Слободзея[d], Пэмынтеныd, Дачияd, Нові Бельціd, Молодова[d]
Перша згадка	4 жовтня 1620[2][3][…]
Статус міста	1818[1]
Площа	45,42 км²
Населення	149,2 тис. осіб (2012)
Висота НРМ	102 м
Географічна зона	Бєльцька рівнинаd
Водойма	Реут, Рэуцелd, Флеміндеd, Тейоасаd, Цепень[d]
Офіційна мова	румунська[5][6]
Назва мешканців	рум. bălțeni, рос. бельчане, рум. bălțean і рум. bălțeancă
Міста-побратими	Дьюла (1995), Плоцьк (2000), Ізмір (1997)[7], Стрий (1980), Тирасполь, М'єркуря-Чук (1993), Смолян (1985), Лариса (1986), Орша (1996), Кесон (1997), Хмельницький (1997), Вітебськ (2002), Даугавпілс (2015), Чернівці (5 жовтня 2013)[8], Могилів-Подільський, Білосток (2013), Нижній Новгород (2016), Лейкланд (1997), Вінниця, Сучава (2001), Ботошані (2017), Ліон (2002), Нарва, Каунас, Стара Любовня, Miliesd (2006), Ясси (2023)[9], Решица (2024)
Телефонний код	(373) 231
Часовий пояс	UTC+2 і UTC+3
GeoNames	873909
Поштові індекси	MD-3001
Міська влада
Примар Бєльцd	Aleksandr Petkovd
Вебсайт	balti.md
Мапа
Бєльці у Вікісховищі

Більці^{[10][11][12][13]}, також Бєльці (рум. Bălți) — найбільше місто у північній частині Республіки Молдова, на річці Реуті (басейн Дністра), приблизно за 127 км на північний захід від Кишинева. Друге місто за економічною важливістю, третє за кількістю населення у країні. Муніципій Більці — це найважливіший транспортний вузол (2 залізничних вокзала (Бєльці-Слободзея, Бєльці-Ораш), аеропорт, автовокзал, а також промисловий округ, культурний та діловий центр, який найчастіше називають «північною столицею» Молдови^[14].

Назва походить від румунського слова «бєлць», що означає «болота, калюжі» (в однині — «бáлте» чи «бáлце»). Вважається, що місто отримало таку назву через те, що розташоване серед боліт і замулених озер^[15].

Українська назва міста — Більці^{[10][11][12][13]}.

Місто розташоване на півночі Молдови, по обидва береги річки Реут. Більша частина міста лежить навкруги болота в центрі Бельців. Житлові квартали міста оточує Білицький степ. Територією міста протікають річки Копачанка і Флемінде (басейн річки Реута). На території є штучні стави: Комсомольське, Городське, Кирпичне. Площа міста — 41,42 км² з передмістями — 78 км².

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 20.3 °C (68.6 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -4 °С (24.8 °F)^[16].

Перша документальна згадка про існування поселення на місці сучасних Бєльці датується 1421 роком. Цей рік прийнято вважати роком заснування міста.

1779 року на запрошення турецького паші в Бєльцях оселилися єврейські купці.

Розташоване на перехресті великих доріг, які пов'язували Чернівці, Хотин, Сороки з Кишиневом, Бендерами, Аккерманом, Ізмаїлом, місто поступово ставало значним торговим центром Бессарабії. Головним предметом торгівлі була худоба.

У 1894 році була побудована залізниця Більці-Унгени-Кишинів та Рибниця-Більці-Окниця.

Економічний розвиток Бєльців продовжувався і після приєднання Бессарабії до Румунії в 1918 році.

Бєльці сильно постраждали під час Другої світової війни. Більшість єврейського населення, що залишилося в місті, було вбито.

У 1991 році проголошено незалежність Молдови, місто стало другим за розміром в незалежній країні після столиці.

3аводи: спиртовий, винно-коньячний, цукровий, кукурудзо-калібрувальний, будматеріалів, 2 маслозаводи, м'ясокомбінат, хутряна, головних уборів, швейна, меблева фабрики тощо.

1 травня 2024 року в Бєльця відкрито «МакДональдз», перший заклад в країні поза столичним регіоном.^[17]

У місті розташовані дві залізничні станції (Бєльці-Ораш та Бєльці-Слободзея).^[18]

26 червня 1972 року в місті відкритий тролейбусний рух. Обслуговує підприємство — «Тролейбусне управління міста Бєльці».^[19][20]

• 
  БКМ 321
• 
  Дніпро Т203

В місті з 1973 року функціонує центральний автовокзал,^[21] з якого відправляються місцеві, міжрегіональні і міжнародні автобусні рейси.

Бєльці є один із двох центрів цивільної авіації, у минулому — центром військової авіації Молдови. Під час Другої світової війни головну військово-повітряну базу в Бельцах у Сінгуренах обслуговували 5 передових авіабаз: дві в Молдовській РСР та три в Українській РСР.^[22]

В місті Бєльці розташовані два аеропорти:

• Бєльці-Місто;
• Бєльці-Лядовени.

До складу Бельцької міської ради входять два села: Єлизавета та Садовоє.

Згідно з офіційними даними Відділу статистики та соціології Республіки Молдова, станом на 1 січня 2006 року постійне населення м. Бєльці становило 122,7 тис. осіб^[23]. Разом із навколишніми передмістями (3,5 тис. у Єлизаветівці, 1,4 тис. — у Садовому [2] [Архівовано 13 лютого 2008 у Wayback Machine.]) Бєльці утворюють Бєльцький муніципалітет із сукупним населенням 127,6 тис. мешканців.

Згідно з даними перепису 2004 року, населення м. Бельці становило 127 561 особу^[24]. Міське населення — 122 669 осіб, сільське населення — 4 892 осіб^[24]. Чоловіки — 58 418, жінки — 69 143^[25].

Етнічний склад^[24]:

Пояснення: у 1897 році перший перепис населення Російської імперії; у 1930 році — перепис населення Румунії; у 1959, 1970, 1979, 1989 роках проводилися Всесоюзні переписи населення.

Розподіл населення міста Бельці за мовою за даними перепису 2004 року^[24]

Фестивалі:

• Міжнародний фестиваль молодих виконавців «Хрустальный аист».
• Етнокультурний фестиваль «Єдність через різноманіття»

Заклади культури:

• Національний театр імені Васіле Александрі
• Регіональний музей історії та етнографії
• Картинна галерея імені Антіоха Кантеміра
• Муніципальна бібліотека імені Еуджена Кошеріу (румунська).
• Муніципальний палац культури
• Центр культури та молоді (колишній Будинок культури заводу РЕУТ)
• Палац культури «Флакера» (8-й квартал)
• Палац культури «Молдова»
• Кінотеатр «Patria-Balti»

• Церква Святого Миколая (1795)
• Церква Різдва Богородиці (1884)
• Церква Святого Григорія, просвітителя Вірменії (1916)
• Собор Святих Рівноапостольних Костянтина і Олени (1935)
• Церква Святого Преподобної Параскеви (1934)
• Церква Святих Апостолів Петра і Павла (1929)

• Церква Святих Архангела Михаїла і Гавриїла (1933)
• Будівля Бєльцького єпархіального управління (1934)
• Пам'ятник воїнам, полеглим в Афганістані (1999)
• Пам'ятник Тарасові Шевченку (2001)
• Пам'ятник Стефанові Великому (2003).
• Маріїнський сквер
• В 2020 году поставлено бюст румунського короля Фердинанда I. Автор молдавский скульптор В'ячеслав Жиглицький^[27]

Заклади вищої освіти:

• Бєльцький державний університет імені Алеко Руссо ^[28]
• Дністровський інститут економіки і права
• Бєльцька філія Балтійського інституту економіки, політики і права
• Бєльцький навчальний центр молдовської філії Сучасного гуманітарного інституту (академії).

Заклади середньо-спеціальної освіти:

• Педагогічний коледж імені Й. Крянґе
• Політехнічний коледж
• Медичний коледж
• Музично-педагогічний коледж
• Технічний коледж залізничного транспорту
• Коледж легкої промисловості.

Заклади середньої освіти:

• 12 теоретичних ліцеїв
• 10 середніх шкіл
• 2 гімназії
• 1 початкова школа

У місті також діють 36 дитячих дошкільних закладів.

Релігійний склад^[29]:православні — 110 961, баптисти — 2609, католики — 990, адвентисти сьомого дня — 576, п'ятидесятники — 487, методисти — 296, євангельські християни — 166, мусульмани — 106, пресвітеріани — 77, старообрядці — 47, реформати — 44, послідовники інших вірувань — 2161; атеїсти — 544 осіб, агностики — 3304, без відповіді — 5193.

Місто	Країна	Дата угоди
Стрий	Україна	1980
Смолян	Болгарія	1985
Ларіса	Греція	1986
М'єркуря-Чук	Румунія	1993
Дюла	Угорщина	1995
Орша	Білорусь	1996
Ізмір	Туреччина	1997
Хмельницький	Україна	1997
Лейкленд	США, штат Флорида	1997
Кесон	Північна Корея	1997
Вітебськ	Білорусь	2002
Речиця	Білорусь	2005
Мілес	Греція	2006
Чернівці	Україна	2013

• Альперін Михайло Юхимович — джазовий музикант, у 1970-ті роки жив і навчався у місті Бєльці.
• Борщак Ілько (1894—1959) — український політичний діяч, історичний публіцист і журналіст єврейського походження.
• Брандіс Ірина Михайлівна (* 1973) — радянська, молдовська і румунська шахістка.
• Ботнарюк Вадим Маркович — продюсер
• Волонтир Міхай Єрмолайович (1934—2015) — актор
• Григорій (Герш) Якович Пінкензон (1915—1976) — ізраїльський політичний діяч, відомий як Цві Гершоні
• Глейбман Єва Вольфівна — молдавська радянська лінгвістка.
• Добровольський Юрій Антонович — льотчик-випробувач, Герой Радянського Союзу.
• Ільєнко Владеліна Олегівна (* 1976) — українська та російська яхтсменка. Майстер спорту міжнародного класу (вітрильний спорт).
• Лернер Ісай Петрович (1911—1976) — український терапевт.
• Новгородський Володимир Михайлович (1962—2016) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Панчук Василь Тарасович — примар муніципію Белць.
• Плохотнюк Євген Пилипович — ректор Бельцького державного університету ім. Алеку Руссо.
• Ріхтер Анатолій Петрович (нар. 1930) — український співак (бас), народний артист УРСР.
• Семерня Олесь, художник, автор понад 600 картин.
• Феона Олексій Миколайович (1879—1949) — видатний діяч радянської оперети, актор і режисер, заслужений діяч мистецтв РРФСР (1941), народний артист Карельської АРСР (1943), організатор Ленінградського театру музичної комедії.

• Бєльцький район
• Почесні громадяни Бєльців

•  Австрія: Консульство Австрії [Архівовано 2 травня 2022 у Wayback Machine.] (вул. Міхай Вітязул, 47)
•  Румунія: Консульство Румунії [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.] (вул. Сфынтул Николае, 51)
•  Україна: Консульство Украïни [Архівовано 13 травня 2022 у Wayback Machine.] (вул. Київська, 143)

• Більці // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955. — Кн. 2, [т. 1] : А — Головна Руська Рада. — С. 136. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Більці // Українська загальна енцикльопедія : Книга знання : в 3 т. / за ред. І. Раковського. — Львів ; Станиславів ; Коломия : Рідна школа, 1930. — Т. 1 : А – Ж. — С. 327. — 676 с. / див. на djvu лист 177.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бєльці

• balti.md [Архівовано 15 серпня 2011 у Wayback Machine.] — офіційний сайт Примерії муніципії Бєльці
• beltsy.md [Архівовано 6 лютого 2012 у Wayback Machine.] — неофіційний сайт міста Бєльці
• beltsymd.ru [Архівовано 4 лютого 2012 у WebCite] — неофіційний сайт міста Бєльці
• madhouse.md — неофіційний сайт міста Бєльці
• beltsy.org [Архівовано 24 серпня 2011 у Wayback Machine.] — портал «Бєльці-онлайн»
• balti.110mb.com — неофіційний сайт міста Бєльці
• Світлини міста Бєльці [Архівовано 30 травня 2012 у WebCite]

Ришканський район		Синжерейський район
Глоденський район		Синжерейський район
Фалештський район		Синжерейський район